Москва фінансувала просування закону нардепів-«регіоналів», який «прирівнював російську мову до державної» – Схеми
Росія виділяла кошти на просування так званого «мовного закону Ківалова-Колесніченка», який де-юре надавав російській мові статус регіональної в Україні, а де-факто наближав її вагу до державної. Фінансування надходило і до, і після ухвалення закону та спрямовувалося на публічні заходи, статті в медіа та друковані матеріали для української громадськості та міжнародних інституцій, створені, зокрема, щоб чинити «політичний тиск на українську владу». Це встановили «Схеми» (Радіо Свобода), проаналізувавши та верифікувавши документи витоку з «Правфонду» – російської державної організації «з підтримки співвітчизників за кордоном».
Співавтори мовного закону, тодішні народні депутати від «Партії регіонів» Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов, на прохання «Схем» про коментар не відповіли.
У 2012 році розгляд закону про засади мовної політики, який у суспільстві стали називати за прізвищами його авторів, Ківалова та Колесніченка, викликав бійки в парламенті й вуличні протести та, попри це, набув чинності. Він запроваджував статус «регіональних» для мов, якими говорить понад десять відсотків жителів на певній території. Як результат, російська стала регіональною у 13 із 27 територіальних одиниць України.
«Схеми» ж встановили, що Колесніченко отримував кошти від «Правфонду» на заходи з підтримки цього мовного закону як до, так і після його ухвалення в парламенті.
Зокрема, у лютому 2012-го, за пів року до того, Колесніченко звернувся до «Правфонду» з проханням надати 1,9 мільйона рублів (близько 65 тисяч доларів на той час) на написання, друк та поширення альтернативного офіційному звіту про нібито невиконання Україною міжнародного договору Ради Європи. Це – «Европейська хартія з регіональних мов», яка діє в Україні з 2006 року й захищає мови, що опинилися під загрозою зникнення. Серед таких в Україні на той час була й російська, допоки у 2025 році Верховна Рада не виключила її з цього переліку.
Мовний закон «Ківалова-Колесніченка» саме спирався на цю хартію як на інструмент популяризації російської в Україні, зазначили опитані журналістами науковці.
«Він був прописаний так, що насправді російську мову можна було вживати не поряд з українською мовою, а замість української мови», – пояснив дослідник мовної політики Володимир Кулик у розмові зі «Схемами».
«Правфонд» затвердив заявку Колесніченка та надав 1,2 мільйона рублів (майже 41 тисячу доларів) – трохи менше від запитуваної суми. Згідно з грантовою заявкою, доступ до якої отримали «Схеми», гроші мали витратити на публікацію у форматі книги та переклад звіту двома мовами – українською та англійською – гонорари експертам та перекладачам, а також масштабну інформаційну кампанію: сюжети на телебаченні та статті у пресі.
«Схеми» встановили, що, крім грошей, Москва надавала Колесніченку вказівки про те, що саме писати у своєму «громадському звіті» для Ради Європи. Інструкції депутату Верховної Ради надходили особисто від тодішнього керівника «Правфонду» Ігоря Панєвкіна.
У листуванні згадується і можливість залучення Міністерства закордонних справ РФ до перекладу документа англійською мовою. В одному зі своїх листів до Панєвкіна Колесніченко прямо вказує мету цього звіту – політичний тиск на українську владу.
У звіті нардепа для Ради Європи, наприклад, йшлося про відсутність для російської мови квот на радіо- та телемовлення та брак російськомовних шкіл, то у офіційному звіті від української влади навпаки підкреслювалося, що російська майже витіснила українську в різних сферах життя великих міст, і підтримка російської зберігає тоталітарну політику СРСР.
Співавтором звіту Колесніченка був його помічник Руслан Бортнік, а вступне слово написав його політичний соратник по «Партії регіонів» Сергій Ківалов. Останній на запитання «Схем» не відповів, а Бортнік зазначив, що про залучення Колесніченком грошей на цей звіт з РФ не знав.
У розслідуванні «Схем» йдеться, що це не єдина субсидія, яку український парламентар отримав від російського державного фонду для просування свого мовного закону.
Вже після його ухвалення, у 2013 році, «Правфонд» надав Колесніченку ще понад два мільйони рублів (близько 65 тисяч доларів). На цей раз, на видання брошури «для російських співвітчизників» в Україні з інструкціями про те, як застосовувати мовний закон, який тоді тільки набув чинності. Пояснювалося у брошурі, зокрема, як використовувати російську у діловодстві, судах та освіті замість української.
Згідно з документами витоку, які проаналізували «Схеми», поширювати профінансовану російським фондом брошуру мали серед держорганів України та міжнародних організацій, а також презентувати для громадськості у Києві в пресцентрі інформаційного агентства УНІАН за участі ще одного співавтора мовного закону – Сергія Ківалова. Проте захід відтермінували, і Ківалова на ньому замінив Михайло Товт, колишній нардеп і тодішній працівник Академії наук України, який був співавтором брошури зі застосування мовного закону, йдеться у розслідуванні «Схем».
Брошуру Товт писав разом зі Степаном Черничко, тодішнім проректором Закарпатського угорського інституту, а нині – ректором цього навчального закладу і депутатом Закарпатської обласної ради від Партії угорців України.
«Схеми» отримали та проаналізували цей документ. Згідно з розслідуванням, автори брошури заохочували використання російської у сфері надання послуг – наприклад, обстоювали право «офіціанта обслуговувати клієнтів винятково російською, бо відвідувач сам обрав цей заклад».
Згідно з документами витоку з Правфонду, за написання цих коментарів до брошури Черничко і Товт отримали по 5000 гривень (на той час 600 доларів).
«Схеми» звернулися до Товта та Черничка по коментар.
Чинний депутат Закарпатської облради Черничко зазначив, що не знав, хто фінансував брошуру, співавтором якої він був. А на запитання журналістів про подяку російському фонду, висловлену на першій сторінці брошури, відповів: «Не можу і не хочу коментувати». Втім, згодом у своєму листі до редакції Черничко уточнив, що «подяка сформульована не від імені авторів, а від імені окремої організації (Вадима Колесніченка «Російськомовна Україна» – ред.)», і що ця подяка «не є заявою співавторів».
Товт, якого сьогодні у медіа згадують як конституційного юриста і очільника благодійного фонду «Свалявський меморіальний парк», у розмові з журналістами «Схем» також заявив, що не знає хто фінансував брошуру про використання російської мови: «Я такого не пригадую, хто її фінансував. Я тоді працював у багатьох проєктах».
Він додав: «Я не заперечую, що це фінансувалося тим фондом. Можливо, вони і фінансували. Щодо використання в сучасних умовах російської мови в Україні, безумовно, моя позиція змінилася. А в цілому моя позиція щодо повних прав національних меншин безумовно не змінилася».
У лютому 2014 року, після втечі Віктора Януковича до Росії, Верховна Рада України проголосувала за скасування «закону Ківалова-Колесніченка». Втім, чинності це рішення не набуло, адже тодішній в.о. президента Олександр Турчинов відмовився його затверджувати, поки не буде ухвалено нового, альтернативного мовного закону.
Лише у 2018 році Конституційний суд визнав «закон Ківалова-Колесніченка» неконституційним.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Мовне питання за гроші Москви»: як Росія платила за просування «закону Ківалова-Колесніченка» (розслідування)
Instagram Google News Facebook Москва фінансувала просування закону нардепів-«регіоналів», який «прирівнював російську мову до державної» – Схеми***
Форум
Закрити Please enable JavaScript to view the comments powered by Disqus. ЗакритиСхожі новини
Генштаб ЗСУ: армія Росії атакувала 28 разів на Покровському напрямку протягом дня
Вчені виявили гігантських "монстрів" віком 100 млн років: який вигляд вони мали
13-річний хлопець викинув статуетку з балкона і вбив туристку
