Мобілізація по-новому: що таке електронні повістки, які пропонують вручати у Раді

У Верховній Раді зареєстровано новий законопроєкт №15236, який має на меті кардинально змінити підхід до процесу мобілізації. Документ під назвою «Проєкт Закону про реформу територіальних центрів комплектування та сервісну модель мобілізації» обіцяє повну цифровізацію та мінімізацію фізичних контактів між громадянами та представниками ТЦК.

Мобілізація в Україні: що пропонують в Раді

Автори законодавчої ініціативи пропонують змінити саму філософію роботи центрів комплектування. Замість того, щоб «шукати й ловити» військовозобов’язаних, працівники ТЦК мають стати консультантами, які допомагають із документами та роз’яснюють логіку рішень щодо призову.

Для мінімізації корупційних ризиків та «ручного контакту» пропонується:

1. Перевести всю взаємодію між громадянином і ТЦК виключно в електронний кабінет військовозобов’язаного.

2. Запровадити «онлайн-повістки» — вручення документів в електронній формі з обов’язковою фіксацією отримання.

3. Забезпечити громадянам відкритий доступ до інформації про їхній статус: придатність до служби, наявність відстрочки або перебування в резерві.

На думку розробників проєкту, такі кроки зроблять мобілізацію прозорішою та повернуть довіру суспільства.

Що кажуть адвокати про реформу ТЦК

Водночас адвокати, які спеціалізуються на питаннях мобілізації, сумніваються у практичності ініціативи.

Адвокат Анжела Василевська зазначає, що в частині 1 запропонованої ст. 3-1 законопроєкту вказується про ніби то «реформу» ТЦК та СП і «перетворення з „силового органу“ на сервісну, прозору і підзвітну інституцію».

«Але ТЦК та СП — не інституція, а орган військового управління, підзвітний МОУ і він ніколи не уповноважувався на виконання функцій „силового органу“ чи „ручного контакту“. А наслідки за всякого роду „ручні контакти“ вже передбачені кримінальним кодексом України і питання не в „реформі“ і „цифровізації“, а притягненню до відповідальності службових осіб, що зловживають посадовим становищем, завдають тілесних ушкоджень, утримують людей проти їх волі без всяких повноважень, процедури», — пояснює ТСН.ua Анжела Василевська.

Вона вважає, щоб ТЦК фізично не займалося оповіщенням на вулицях, достатньо наказу від його вищого керівництва, а не нового закону.

«Правила мобілізації» і так прозорі, нормативне врегулювання є якісним. Але питання в тому, що встановлена законодавством процедура не виконується, а реальне притягнення до відповідальності порушників має одиничний характер, — зазначає Анжела Василевська. — Замість того, щоб піднімати питання бездіяльності існуючих правоохоронних органів щодо притягнення посадових осіб, в порушення мобілізаційного законодавства до відповідальності, пропонується створення ще якогось «належного органу для оскарження дій працівників ТЦК та СП».

Мобілізація і питання «електронних повісток»

Щодо запропонованих «сервісних функцій» ТЦК та СП, то вони, на думку адвокатки, й так передбаченні чинним законодавством щодо ведення військового обліку, оповіщення, роботи із сім’ями військовослужбовців.

Проєктом пропонується «переведення всієї взаємодії громадянина і ТЦК та СП виключно в електронний кабінет військовозобов’язаного», хоча користування таким кабінетом не є обов’язковим для громадян і має бути технічна можливість користування таким кабінетом.

«Щодо вказаної в законопроєкті ідеї вручення повісток в електронній формі з фіксацією отримання, то я не думаю, що є технічна можливість отримати оту „фіксацію“. Якщо автор законопроєкту натякає про можливість направлення повістки в електронний кабінет, то, знову ж, користування кабінетом за допомогою застосунку „Резерв+“ є добровільним і обов’язку щодня перевіряти надходження сповіщень в „Резерв+“ у громадян нема», — зазначає Василевська.

Вона додає, що на даний момент в «Резерв+» можуть надходити сповіщення про відправку повістки поштою. Інше питання, на скільки ефективно «Укрпошта» виконує свої функції про оповіщення громадян щодо надходження повістки.

«Даний законопроєкт має слабку юридичну техніку, суперечить цілій низці наявних нормативних актів, потребу окремого великого бюджету на його провадження — як на створення ще одного контролюючого органу, так і на технічну реалізацію „сервісної функції“. Більше ефективним мені видається завдання змусити посадових осіб ТЦК та СП чітко виконувати положення вже діючих нормативних актів, аніж вигадувати нові», — підсумовує Анжела Василевська.

Читати публікацію повністю →