Мобілізація баскетболістів та гра під обстрілами: інтерв'ю Сергія Ліщука про сенсаційний БК Рівне

• Баскетбольний клуб Рівне є одним з найбільш гучних відкриттів останніх сезонів Суперліги.
• За три роки в елітному дивізіоні рівняни двічі здобували медалі чемпіонату. Нещодавня бронза Суперліги стала несподіванкою з огляду на проблеми команди під час сезону.
• Один із найсильніших українських баскетболістів за всю історію, президент рівненського клубу Сергій Ліщук, провів екскурс внутрішньокомандним життям червоно-білих.

БК Рівне створив одну з головних сенсацій в українському баскетболі цього сезону. Команда зі скромним за мірками Суперліги бюджетом змогла вибороти бронзові медалі.

По ходу сезону перспективи рівнян були далеко не такими райдужними. Через проблеми з фінансуванням клуб знявся з розіграшу Кубка і міг взагалі припинити своє існування.

Рівненський клуб славиться смоїм вмінням знаходити якісних американських легіонерів, які вже третій рік поспіль стають найкращими в Україні, а також розвивати місцеву школу.

За три сезони в еліті рівняни вибороли два трофеї – і зупинятися на досягнутому, схоже, не планують.

В інтерв'ю 24 Каналу президент БК Рівне Сергій Ліщук розповів про зміни у команді, пошук гравців та грошей, проблеми з легіонерами та боротьбу за топ-місця українського баскетболу.

Дивіться також "Він показав любов до України своєю роботою": відверте інтерв'ю Кривцова про Мальдеру в збірній

Як обстріли та страх легіонерів ледь не розвалили сезон рівнян?

Перед початком сезону журналісти та експерти віддавали для БК Рівне в кращому випадку місця в середині таблиці, без серйозних перспектив щодо боротьби за медалі. Ви очікували, що команда потрапить у трійку найкращих?

Якщо брати весь сезон в розрізі, то, звісно, не очікував, що ми так завершимо. Нам навіть прогнозували місця не в середині, а ближче до низу турнірної таблиці – і це було закономірно. Я дізнався, що ми будемо грати в Суперлізі тільки в серпні. Не було конкретики по фінансуванню, не було домовленостей з гравцями.

БК Рівне у сезоні 2025/2026/ Фото з фейсбук-сторінки клубу

Хтось покинув команду влітку, перейшов до інших клубів на кращі контракти, хтось завершив кар'єру. Було важко з комплектуванням складу. Тому ми взяли трьох американців для початку. Якби були українські гравці – я б у жодному разі цього не робив. Бо в ідеалі так: кістяк команди складається з наших баскетболістів, а вже точково підсилюватись легіонерами. Ми ж підписували американців від безвихідності.

Кожного сезону БК Рівне запрошує нових легіонерів. Де ви їх шукаєте і як обираєте?

З американцями дуже важко вгадати. От дивишся на нього, переглядаєш купу ігор, спілкуєшся з тренерами – нібито нормальний гравець. Приїжджає – щось йому не подобається або він не виконує те, що потрібно нам.

З Дюпрі ми вгадали, а з Хайнсом і Трейлором – ні. Хоча вони так само непогані гравці, але в нашій моделі, в наших життєвих обставинах, з обстрілами і повітряними тривогами буває різне. Це зіграло велику психологічну роль, особливо на Сайвона Трейлора.

Сайвон Трейлор покинув БК Рівне по ходу сезону/ Фото з фейсбук-сторінки клубу

Це гравець з якісним кидком, він мені подобався. Але після того, як в Рівному був ракетний обстріл, він дуже злякався. О 5-й годині ранку зателефонував мені і сказав, що не хоче тут більше залишатися. Ми його тоді заспокоїли, переконали, що такі випадки трапляються вкрай рідко. Але підсвідомо це вплинуло на нього. Він вже не міг грати на своєму рівні. Це був не той Трейлор, до якого ми звикли.

Стрибок від безвиході до медалей: Як БК Рівне став топ-сенсацією Суперліги?

Ще наприкінці минулого року ситуація навколо клубу виглядала критичною. Через фінансові труднощі БК Рівне знявся з розіграшу Кубка України та навіть міг припинити існування. Як вдалося вирішити ці проблеми?

Ми дійшли до того моменту, що в нас просто не було грошей на виїзд у Дніпро. Ситуація була дуже плачевна. І я вирішив розповсюдити цю інформацію в медіапросторі, щоб знайти допомогу. І, на жаль, лише у такий спосіб це спрацювало. Я розумію наше керівництво – є куди спрямовувати гроші. Єдине, що перед сезоном ми домовлялися, розраховували на цю допомогу. На наше прохання відреагувало керівництво області. Нас запевнили, що фінансування буде.

Головний тренер Денис Спиридонов під час сезону опинився у непростому становищі/ Фото БК Рівне

Тоді на нас чинився тиск в пресі, мовляв, що це таке, як команда з такими проблемами може йти в Суперлігу. Річ у тім, що перед стартом сезону все було добре. У нас є трикутник фінансової допомоги: область, місто та бізнес. І кожен дає приблизно рівну частину коштів. Я розумію, в який час ми живемо, і є речі важливіші за баскетбол. Однак нам давали гарантії, що проблем виникнути не повинно.

Після всіх цих проблем стрибок команди на 3 місце – це результат налагодження фінансової стабільності, правильного підбору гравців чи роботи тренерського штабу? Як за такий короткий термін вдалося змінити ситуацію?

Це все комплексна робота. Якщо ти відчуваєш, що з фінансами все більш менш стабільно, ти можеш планувати, когось змотивувати преміальними. Наприклад для Дюпрі ми передбачали додаткові бонуси за перемоги – і він заграв по-іншому.

Джейлен Дюпрі (по центру) став найкращим легіонером сезону в Суперлізі/ Фото БК Рівне

В якийсь момент у команді не було єдності, довелося приймати терміново рішення. Вже по ходу сезону нас підсилив Джейкобз. Це порядна людина, дуже відповідально ставиться до роботи, не має негативних звичок. І найголовніше – це командний гравець.

Емоційне рішення: чому Ліщук покинув пост віцепрезидента ФБУ?

Що відбулося після переможного матчу в 1/4 проти Говерли, коли ви написали у фейсбуці, що покидаєте посаду віцепрезидента Федерації баскетболу України?

Це був емоційний пост, але не конкретно по тій грі – воно накоплювалося поступово. Ще як ми вийшли у Суперлігу, я відчував певне негативне ставлення до нас, як до клубу. Це стосувалося різних ситуацій: перенесення матчів, поєдинки у небезпечних місцях поблизу лінії зіткнення. Я розумію, що кожен клуб хоче грати в себе вдома, але коли в тебе над головою літають КАБи – це дуже небезпечно. Хто буде відповідати за гравців, їхні життя та здоров'я?

Якісь певні суддівські рішення. Я розумію, судді помиляються у матчах різних команд. Але комплекс цих проблем збирався в одне ціле і воно накипіло. До мене доходили чутки, що Говерла ще до матчу з нами вже купила квитки у Дніпро на півфінальну серію. І під час матчу у Франківську по ходу другої половини я помічав дивні моменти, які не відповідають духу гри. За моїми відчуттями, нашу команду просто "вбивали".

Сергій Ліщук залишається у Федерації баскетболу України, попри скандал/ Фото БК Рівне

Десь фортуна тоді була на нашому боці. Коли лідер Говерли промазав два штрафних кидки на останніх секундах перед овертаймом. Але я все одно написав заяву на звільнення з федерації. Щоправда, під час засідання виконкому ФБУ моє прохання не задовольнили. Мені запропонували очолити напрямок ветеранського баскетболу. Раніше я був віцепрезидентом з розвитку дитячого баскетболу.

Один з найменших: який бюджет у БК Рівне?

БК Рівне несподівано увірвався в еліту українського баскетболу. У перший сезон команда здобула срібло, потім було 4 місце, зараз виборола бронзу. Але склад постійно змінюється. І з тих, хто був в основній обоймі у перший сезон в Суперлізі, залишився лише капітан Дмитро Тимощук. При цьому БК Рівне не можна назвати стабільним клубом у фінансовому плані. З чим пов'язана ця позитивна динаміка розвитку?

Якби не було війни, нам було б дуже важко конкурувати з топами. Коли ми грали у Вищій лізі, бюджет клубу був 4 мільйони, а, наприклад, Харківських соколів вже тоді – на рівні 12-15 мільйонів. Звичайно, нам і зараз далеко до топів у фінансовому плані, але трохи ситуація вирівнялася. У перший наш сезон в Суперлізі ми взагалі зібрали дуже бойовий колектив і двох якісних американців – Джойнера та Сміта. У нас тоді був реальний шанс навіть поборотися за золото. За годину до приїзду в Дніпро по тамтешній залізничній станції був приліт. Американці це побачили і були в шоці. Вже коли ми повернулися в Рівне – вони перестали грати і не хотіли більше знову туди їхати.

Елайджа Джойнер під час виступів за БК Рівне/ Фото ФБУ

Специфіка американських гравців. Вони приїжджають в Україну, роблять собі статистику. І отримають пропозиції від клубів, які готові платити більше. Якщо в Рівному Джойнер отримував умовно тисячу доларів на місяць, то в Грузії його зарплата зросла втричі. У нас немає можливості втримувати легіонерів в себе. Так само і з українськими гравцями, яких переманюють більш грошовиті клуби.

Який бюджет клубу зараз і де на фоні інших клубів Суперліги знаходиться БК Рівне?

Ми знаходимось приблизно на 6-7 місці в Суперлізі за рівнем бюджету. Точні цифри називати не буду. У Черкаських мавп були великі проблеми з фінансуванням у цьому році. У таких клубів як Старий Луцьк, Ніко-Баскет та Запоріжжя бюджети вищі, ніж у нас.

"Якщо ти лайно і не ладиш з людьми – ми тебе приберемо, як би класно ти не грав"

Третій рік поспіль гравець БК Рівне стає найкращим легіонером Суперліги. Спочатку був Джойнер, потім Вільямсон і зараз Дюпрі. Змінилися зарплати іноземних баскетболістів за ці три роки?

В Дюпрі трішки більше, на якихось 200 доларів. Зараз дуже важко знайти якісного центрового. Коли американці приїжджають в Рівне, вони почувають себе як вдома. Ми створюємо максимально комфортні умови для них. Знаходимо квартири, облаштовуємо їх всім необхідним, закуповуємо продукти одразу. Щоб гравець прийшов додому і міг не думати ні про що, окрім баскетболу. До того ж американські баскетболісти, які раніше грали за БК Рівне, тепло відгукуються про своє перебування в нашій команді і новачки хочуть сюди їхати.

Американський "десант" у Рівному/ Фото з фейсбук-сторінки БК Рівне

Що відбулося в колективі по ходу сезону, коли через конфлікт покинули команду Головчик та двоє американців?

Тоді була нездорова атмосфера. По Головчику це окрема історія, тут справа у психології. Дмитро хороший гравець, але він чудив таке, про що навіть не хочеться згадувати. Браун з Тейлором здружились між собою і почали розказувати, як кому грати. То в них українці були не ті, то тренувальний процес. Врешті, тренерський штаб прийняв рішення припинити співпрацю з ними. І як показала практика – це було правильне рішення. Тоді стався переломний момент в покращенні командної атмосфери. Як би ти класно не грав, якщо ти лайно і не можеш ладити з людьми, ми будемо тебе прибирати з команди.

Вдасться зберегти цей кістяк команди на наступний сезон? Чи є пропозиції з інших клубів по провідних гравцях?

На жаль, в Україні немає цивілізованого трансферного ринку гравців. Наприклад з Соловйовим Харківські соколи домовлялися напряму, без нас. Я ж не можу сказати йому: "Льоша, не йди на зарплату 50 тисяч, грай за 40." Все має бути цивілізовано, але така в нас реальність.

Дуже хотілося б зберегти кістяк команди на наступний сезон. Попередньо, американці не проти залишитись. Так само є домовленості з Триколенком та Биковим, які здорово підсилили нас походу цього чемпіонату. Так само я хочу бачити в команді наших рівненських хлопців. В ідеалі, якби половина складу була сформована з місцевих вихованців. Будемо вести перемовини з владою, зі спонсорами, щоб зберегти боєздатну команду на наступний сезон. По моїх відчуттях – все має бути добре.

Як відбудеться зміна поколінь рівненських баскетболістів?

За часів легендарного Пульсара (попередня назва рівненського клубу – авт.) виросло ціле покоління місцевих баскетболістів, які провели класну кар'єру. Зараз рівняни не відіграють провідну роль в результатах команди. Чому так?

У нас є талановита молодь, але треба давати час. Щоб давати їм більше часу, доведеться жертвувати результатами. А ми хочемо і матчі вигравати і щоб в команді були рівненські хлопці. Це не так просто. Треба шукати баланс, ми намагаємося це робити.

Турнір зі стрітболу в Рівному/ Фото Романа Цупрука

З іншого боку, якби вони були настільки перспективні, то навіть в таких умовах заявляли б про себе. Теперішню Суперлігу не назвеш мегаконкурентною. І коли, як не зараз, показувати гру?

Зараз багато людей виїхало за кордон. Дітей, які займаються баскетболом в спортшколах, стало менше. Добре, що в нас взагалі залишаються юнаки. Раніше було більше конкуренції – за рахунок цього ми росли. Тепер є закономірні проблеми. Багато закордонних клубів слідкують за нашими дітьми і хочуть забирати їх собі.

Як мобілізація вплинула на український баскетбол?

Яка ситуація в українських баскетболістів із бронюванням від мобілізації? Чи немає проблем у тих гравців, яким виповнилося 25 років?

Звісно, є проблеми. Якщо ти ніде не навчаєшся, в тебе немає відстрочки чи інших законних підстав, буде складно грати в баскетбол. Через це чимало гравців зараз взагалі зникли з поля зору, можливо десь ховаються. Все індивідуально вирішується. Комусь ми можемо допомогти, комусь – федерація.

Капітан команди Дмитро Тимощук з трофеєм/ Фото БК Рівне

БК Рівне може забронювати всіх своїх гравців?

В нас, на жаль, такої можливості немає. Хтось з наших баскетболістів навчається, хтось працює на додаткових роботах. І це дається взнаки під час тренувального процесу. Той, хто працює, не може відвідувати два тренування в день. Але нам немає на що скаржитися. Добре, що взагалі є можливість грати в баскетбол і розвиватися.

Є гравці БК Рівне, які працюють на інших роботах?

Так, звичайно. Дмитро Тимощук та Євген Коровяков працюють вчителями в школах, а паралельно професійно займаються баскетболом.

Чому Ліщук втратив шанс зіграти в НБА?

Ви провели видатну кар'єру в Україні та Іспанії, були одним із лідерів нашої національної збірної, але так і не зіграли в НБА. Чи не шкодуєте про це?

Я тоді ще був дуже молодим. Можливо не було кому підказати в певних моментах. Мені запропонували на той час космічний контракт в маріупольському Азовмаші.

Сергій Ліщук під час виступів за Азовмаш/ Фото маріупольського клубу

Хотілося б відчути ту атмосферу. Я грав в літній лізі НБА, тренувався з гравцями, невеликий досвід маю, але так, була можливість заявити про себе на вищому рівні. В цілому я задоволений своєю кар’єрою і тим як вона склалася – немає на що скаржитися. Єдине, що проблеми зі здоров'ям завадили пограти довше.

Як ви ставитеся до тих українських баскетболістів, які виступають в НБА, але відмовляються приїжджати в національну збірну?

Для мене це взагалі нонсенс і жах. Я так само грав за кордоном, переживав за свій контракт, боявся отримати травму в збірній. Але національна команда має бути всередині, в серці. Тебе не має просити тренер чи якийсь менеджер приїхати пограти. Ти маєш сам це розуміти, особливо в наш час, коли триває війна. Хтось з наших воїнів, який сидить днями і ночами в окопах, у вільну хвилину дивиться баскетбол, вболіває за збірну України. Він хоче отримати якісь гарні емоції від гри, побачити боротьбу на майданчику, щоб в нього далі був запал захищати країну.

Товариш став "Холостяком", а донька виграла чемпіонат Європи з Іспанією

Ви грали в один час з баскетболістом В'ячеславом Кравцовим. Вже оголосили, що він буде новим героєм шоу "Холостяк". Проявлялось вже тоді в ньому, що він стане настільки публічним і спробує себе в такій ролі?

Слава – дуже хороший хлопець. Ми з ним гарно товаришували і продовжуємо спілкуватися. Для мене це був сюрприз, чесно кажучи (сміється). Це його особистий вибір. Він розумна людина і знає для чого йому це.

Ваша донька Анастасія Ліщук стала чемпіонкою Європи з баскетболу серед дівчат віком до 16 років у складі збірної Іспанії. Чому не забрали її раніше в Україну?

Те, що не вдалося мені під час кар'єри – зробила донька. На жаль, це не збірна України. Розумієте, вона не була жодної хвилини українкою. Вона народилася у 2011 році в Іспанії, тоді ще не було ніякої війни. Перша моя дружина була росіянка. Ми тоді жили у Валенсії. Якби я знав, що почнеться ця війна і так складеться ситуація – вона б грала за збірну України 100%. А так – їй зробили тоді іспанське громадянство. Все одно можна сказати, що у ній тече українська, рівненська кров.

Анастасія Ліщук стала чемпіонкою Європи з баскетболу U-16 у складі збірної Іспанії/ Фото із соцмереж

У вас теж була можливість залишитися в Іспанії, будувати свою кар'єру чи бізнес там. Що стало основною мотивацією повернутися додому, в рідне місто? Це бажання відродити професійну команду тут?

Я домашня людина. Обожнюю рідне місто, не жив би ніде, окрім Рівного. Мені все тут подобається: привітні люди, багато родичів, друзів та знайомих. Поїхати можна будь-куди, але все одно тягне додому. І хотілося віддати данину цьому місту. Мене рівненський баскетбол виховав і я хотів повернутися і поділитися тим, що зміг отримати під час своєї кар'єри. У 2017-му році ми відродили команду, яка, м'яко кажучи, занепадала. Скоро буде 10-й рік цієї історії. Начебто, щось у нас виходить.

БК Рівне у майбутньому: чемпіонство Суперліги та єврокубки?

Є завдання стати чемпіонами Суперліги?

Дуже важко щось прогнозувати на майбутнє. Хотілося б вірити, що цей результат, який ми досягли, не є стелею. У мріях – зіграти в єврокубках. Але для початку треба, щоб закінчилася війна. У нас недобудований великий палац спорту, де команда могла б проводити матчі будь-якого рівня. В обласному центрі немає жодного приміщення, де можна провести якийсь концерт чи спортивні змагання.

Трофеї БК Рівне, здобуті за останні три сезони/ Фото з фейсбук-сторінки клубу

Яким буде БК Рівне у наступному сезоні?

Якщо не брати до уваги склад, хоча я сподіваюсь, що ми його збережемо, завдання – перемагати у кожному матчі. Ми не знаємо, як відбуватиметься комплектування інших команд. Можливо вони запросять сильних американців. Зараз ведуться розмови, що можуть дозволити не трьох, а чотирьох легіонерів. Хочеться, щоб більше грали українці, але їх просто фізично немає. Можливо повернеться в Суперлігу жіноча команда БК Рівне, але все залежатиме від фінансування. Зараз ми трішки відпочинемо, відсвяткуємо і повернемося до роботи.