Між спецслужбами Росії почалась війна, – аналітик сказав, до чого це призведе

• У Росії загострюється боротьба всередині владної системи між силовими структурами і кремлівськими групами.
• Конкуренція між спецслужбами і президентською адміністрацією може підштовхнути Росію до небезпечного перехідного етапу.

У Росії дедалі помітніше загострюється боротьба всередині самої владної системи, де силові структури і кремлівські групи впливу все частіше тягнуть у різні боки. Поки Володимир Путін намагається втримати контроль, ця внутрішня напруга вже виходить за межі звичного суперництва еліт.

Політолог, керівник Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко в ефірі 24 Каналу пояснив, що між російськими спецслужбами і президентською адміністрацією посилюється конкуренція. За його словами, миттєвого обвалу це не дасть, але така боротьба може підштовхнути Росію до небезпечного перехідного етапу.

Дивіться також Чи діє перемир’я, оголошене між Україною та Росією: хронологія подій і найважливіші заяви

Під килимом Кремля вже йде війна за вплив після Путіна

Одним із центрів цієї внутрішньої боротьби став політичний блок адміністрації Путіна. Саме там важливу роль відіграє Сергій Кірієнко, якого в російській системі вважають одним із головних кураторів внутрішньої політики та політичних конструкцій режиму.

Довідка: Сергій Кірієнко – перший заступник керівника адміністрації президента Росії. У Кремлі його вважають одним із головних кураторів внутрішньої політики та людиною, яка роками вибудовує керовані політичні сценарії для режиму. Останніми роками його вплив вийшов і за межі суто внутрішнього блоку, що зробило Кірієнка однією з ключових фігур у кремлівських апаратних конфліктах.

Кілька років тому саме його поставили координувати роботу структур, пов'язаних не лише з інформаційними операціями, а й із ширшим силовим впливом, зокрема на стику з ФСБ та головним управлінням Генштабу. Саме це, схоже, і стало одним із джерел теперішньої внутрішньої напруги.

Ми ж пам'ятаємо, що пару років тому Кірієнка, заступника голови адміністрації Путіна, зробили координатором. Він мав координувати ФСБ, головне управління Генштабу і інші органи, що стосується зовнішніх інформаційних атак і не лише,
– сказав Чаленко.

Тепер ця напруга тільки посилюється, бо під самим Кірієнком хитається політичний стілець, а всередині Росії погіршується і політична, і економічна ситуація. На такому тлі суперництво між різними центрами впливу вже не виглядає звичайною внутрішньою конкуренцією, коли кожен просто виборює собі ближче місце до Путіна.

Присутня така конкуренція, навіть певна війна між російськими спецслужбами, коли не вдається досягати бажаних результатів, та ще й внутрішньополітична й економічна ситуація в Російській Федерації створює додаткові елементи напруги,
– наголосив політолог.

Водночас це не означає, що система завтра розсиплеться. Але що слабшим стає образ самого Путіна як безальтернативної фігури, то швидше в російських елітах вмикається не просто боротьба між "вежами Кремля", а інстинкт самозбереження з оглядкою на те, що буде після нього.

Після Путіна буде перехідний етап

Чаленко не очікує, що після Путіна Росія розсиплеться одразу, на його думку, там спробують пройти через керований перехідний період, у якому нова фігура ще певний час триматиметься за знайому риторику і стару політичну оболонку, щоб не допустити різкого розхитування системи.

Я особисто вважаю, що буде все одно певний перехідний етап після Путіна, щоб тримати все в руках і підтримуючи якраз оцю риторику,
– сказав Чаленко.

Як приклад він навів Венесуелу після смерті Уго Чавеса. Мадуро на старті теж спирався на попередню політичну модель і говорив мовою свого попередника, але далі система все одно почала змінюватися. Схожий процес, на його думку, можливий і в Росії, де після зміни першої особи доведеться заново збирати баланс між елітами і силовими групами.

До слова! У російських елітах, за оцінкою Андрія Городницького, справді може зростати напруга через небажання Путіна згортати війну. Він звернув увагу, що в Росії бракує грошей, олігархи не хочуть фінансувати війну зі своїх статків і можуть шукати впливу через генералів та силовиків. Водночас Олег Рибачук додав, що паніку Путіна посилили дві події: історія з Мадуро і те, як легко був знищений Хаменеї, тому зараз Кремль особливо боїться навіть самого формату публічних заходів.

Для України такий сценарій важливий тим, що перехідний період послаблюватиме Росію зсередини. У цей час у Кремля буде більше проблем із втриманням власної конструкції влади, а отже з'являтиметься більше можливостей для посилення українських позицій.

Що відомо про кризу в оточенні Путіна ?

У колонці для Kyiv Post Андрій Піонтковський пише, що всередині російського воєнного табору зростає невдоволення ходом війни, а паралельно Кремль отримав ще один удар через появу нової безпекової реальності, яку він називає умовним НАТО 2.0. На думку автора, Україна дедалі більше сприймається не як прохач, а як одна з ключових опор європейської безпеки, і саме це стало для Москви серйозним стратегічним шоком.

У великому аналітичному матеріалі 24 Каналу на основі публікацій "Важных историй", CNN і FT йдеться, що в разі ослаблення або усунення Путіна боротьба за владу може точитися між кількома кремлівськими кланами – силовиками, технократами, групою "Ростеху", олігархами та людьми з найближчого оточення.

Серед можливих фігур на заміну називають Дмитра Патрушева, Дениса Мантурова, Максима Орєшкіна, Олексія Дюміна, Сергія Собяніна, Михайла Мішустіна, Андрія Бєлоусова, Дмитра Медвєдєва, Анну Цивільову та Сергія Кірієнка, але окремо не відкидають і сценарій тимчасового колективного керівництва.