Ми навчилися збирати тисячі дронів, але зіткнулась з новою проблемою․ Чого зараз бракує фронту?

Російсько-українська війна назавжди змінила підходи до ведення бойових дій. Те, що у 2022 році виглядало як класичне зіткнення артилерії та бронетехніки, сьогодні перетворилося на битву алгоритмів, радіоелектронної боротьби та безпілотних систем.

• Війна змінила акценти з нестачі зброї на дефіцит висококваліфікованих спеціалістів, які можуть керувати новітніми технологіями.
• Україна змогла налагодити виробництво дронів, але головним дефіцитом залишається людський інтелект та вмотивованість.

Російсько-українська війна назавжди змінила підходи до ведення бойових дій. Те, що у 2022 році виглядало як класичне зіткнення артилерії та бронетехніки, сьогодні перетворилося на битву алгоритмів, радіоелектронної боротьби та безпілотних систем.

У цьому контексті постійно постає питання: чого нам сьогодні бракує більше – сучасних технологій чи людей, здатних ними керувати? Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

До теми Поява операторів БпЛА стала революційним моментом: як дрони змінюють ДПСУ

Еволюція дефіциту: від "заліза" до інтелекту

На початку повномасштабного вторгнення відповідь була очевидною: критично не вистачало зброї. Україна потребувала снарядів, бронемашин, систем ППО та звичайних комерційних дронів для розвідки.

Проте сьогодні ситуація змінилась. Держава та волонтери налагодили виробництво сотень тисяч FPV-дронів, розвідувальних "крил" та далекобійних ударних систем. Технологій стало значно більше, вони стали складнішими, розумнішими та результативнішими. Але саме тут виник новий, набагато складніший бар'єр – кадровий голод на висококваліфікованих спеціалістів.

Сьогодні головним дефіцитом стають не просто піхотинці чи кількість зібраних дронів, а інтелектуальний ресурс: інженери, аналітики, планувальники операцій та оператори, які здатні випередити ворога розумом.

Люди як фундамент

Філософія "точних ударів" конвертувалася у безпрецедентні економічні та логістичні втрати для агресора. Лише за 2025 рік операції 1 Окремого центру Сил безпілотних систем (14 полку) завдали ворогу збитків на загальну суму понад 25 мільярдів доларів.

Головною мішенню стала кровоносна система російської військової машини – нафтопереробна та газова галузь. Оператори підрозділу здійснили десятки філігранних атак на ключові об'єкти Росії, методично повертаючись до них, щоб гарантувати повне зупинення виробництва.

Ключові операції 1 Окремого центру СБС (14 полку) у 2025 році

Системність роботи підрозділу вражає. Найбільші російські НПЗ зазнавали багаторазових ударів протягом року, не встигаючи відновлювати потужності.

• Рязанський НПЗ (Топ-4 в Росії, 470 кілометрів від кордону) – 8 уражень за рік! Завод був успішно атакований 26 січня (у взаємодії з Головним управлінням розвідки), 24 лютого, 2 серпня, 5 вересня, 23 жовтня, 15 і 20 листопада та 6 грудня.
• Саратовський НПЗ (600 кілометрів від кордону) – 7 уражень за рік. Ворог зазнав ударів 11 лютого 10 серпня, 20 вересня, 3, 11, 14 та 28 листопада.
• Афіпський НПЗ (Краснодарський край, 380 кілометрів від фронту) – 5 уражень за рік: 7 серпня, двічі 28 серпня, 26 вересня, 29 листопада та 14 грудня. Завод забезпечував понад 2% загальної нафтопереробки Росії.
• Сизранський НПЗ (Самарська область, "Роснєфть", 800 кілометрів від кордону) – 5 уражень за рік, які відбулися 4 березня, 24 і 30 серпня, 5 і 28 грудня.
• Волгоградський НПЗ ("Лукойл", топ-10 у Росії) – 3 ураження за рік: 31 січня, 14 серпня та 6 листопада.
• Астраханський ГПЗ – 3 ураження за рік (22 і 27 вересня та 15 грудня).
• Новокуйбишевський НПЗ та нафтохімічна компанія (Самарська область) – 3 ураження за рік: 14 червня, 20 вересня та 19 жовтня).

Географія далекобійних ударів також охопила:

• Куйбишевський НПЗ (Самарська область, близько 1000 кілометрів від кордону) – уражено 28 серпня;
• Ярославський НПЗ (близько 700 кілометрів від кордону) – уражено 12 грудня;
• Туапсинський НПЗ ("Роснєфть", Краснодарський край) – уражено 26 лютого;
• Краснодарський НПЗ – уражено 30 серпня;
• Слов'янський НПЗ – уражено 17 грудня;
• Феодосійський нафтовий перевалочний термінал (окупований Крим) – успішна операція відбулася 6 жовтня;
• Яйський НПЗ (Кемеровська область) також став мішенню українських безпілотних систем.

Кожен знищений резервуар і зруйнована ректифікаційна колона за тисячі кілометрів від лінії фронту – це не просто мінус у бюджеті Росії. Це паливо, яке не доїхало до російських танків, і кошти, які ворог не зміг витратити на ракети проти України. Це результат роботи людей, які стали надійною основою Сил безпілотних систем України.

Зауважте Дві російські армії проти одного корпусу: що відбувається на найгарячішому напрямку фронту

Чому технології не замінюють людей, а підвищують вимоги до них?

Складність застосування. Далекобійний дрон – це не просто літачок з вибухівкою. Щоб він подолав тисячу кілометрів крізь ешелоновану ППО та російський РЕБ, потрібна кропітка робота. Це робота OSINT-спеціалістів, прокладання складних маршрутів, програмування та синхронізація у часі. Це робить не штучний інтелект, а люди з неабияким рівнем експертизи.

Ворог постійно вчиться. Він змінює частоти РЕБ, маскує цілі, вдосконалює свої дрони. Відповідно, наші екіпажі мають адаптуватися щодня. Гнучкість розуму оператора 1 Окремого центру СБС (14 полку) має бути швидшою за оновлення прошивки ворожого РЕБ. Технології можна скопіювати, здатність швидко думати – ні.

Коли рішення приймаються в умовах тотального стресу і дефіциту часу, саме навички, витримка та професіоналізм бійця визначають успіх місії на мільйони доларів і, що важливіше, життя побратимів.

Технології як інструмент збереження нації

Технології в цій війні відіграють ще одну критичну роль – вони є єдиним способом компенсувати демографічну перевагу ворога. Ворог може дозволити собі "м'ясні штурми", Україна – ні. Цінність життя наших військовослужбовців завжди на першому місці.

Завдання сучасних підрозділів, таких як 1-й Окремий центр СБС (14 полку), полягає у тому, щоб масштабувати вогневий вплив на ворога, мінімізуючи при цьому ризики для власного особового складу.

Відповідаючи на запитання про те, що зараз у дефіциті, можна стверджувати: головним ресурсом та найбільшим дефіцитом залишається Людина.

Ми навчилися збирати дрони тисячами та залучати інновації. Але зібрати "на конвеєрі" вмотивованого, ерудованого фахівця, здатного керувати високоточним комплексом, неможливо. Як доводить досвід 1 Окремого центру СБС (14 полку), перемагає не той, у кого більше металу та пластику, а той, чиї бійці здатні перетворити цей метал на розумну зброю.

Ворога сьогодні зупиняють розумом. Ми працюємо над тим, щоб виснажити його та не дозволити його агресію проти нас у майбутньому.

Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.

Якщо ви профі у своїй справі і хочете, щоб ваша колонка зʼявилася на нашому сайті - напишіть нам на скриньку s.mindzhosa@24tv.com.ua