Мерца штовхають до створення європейського НАТО без США: чи знайдеться там місце Україні

У 2026 році євроатлантична єдність НАТО виглядає остаточно зруйнованою. А раптове виведення американських військ з Німеччинни стало лише черговим сигналом і доказом, що США гнітить роль гаранта безпеки Європи. 6 травня 2026 року Фрідріх Мерц святкуватиме рівно рік на посаді канцлера. Але в США не стали чекати та зробили йому "подарунок" заздалегідь.

Америка не розуміє, що з втратою цього статусу вона автоматично втрачає і вплив на Старий світ. Політичний, економічний, будь-який. Після цього вже ніхто не буде називати тебе "татусем". Бо підстав для запопадливості вже не буде.

Світ змінюється. І в Європі виникає безпековий вакуум, який необхідно заповнити, оскільки загроза від Росії, Китаю та їхніх проксі стає все більш реальною. Ці відроджує питання про створення суто європейського оборонного союзу, де чільне місце буде відведено Україні, Франція стане новим гарантом, а Німеччина все це профінансує.

Наскільки реальні такі кроки та що стоїть на заваді їхньої реалізації – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Читайте також Велика біографія канцлера ФРН Фрідріха Мерца

Чому Трамп вирішив вивести військових США з Німеччини?

1 травня стало відомо, що Трамп готується вивести з ФРН 5 000 американських військових, 2 травня ЗМІ написали, що США не будуть розгорати в Німеччині свої ракети "Томагавк" наземного базування. На радість росіянам, бо цей подарунок – для них.

Кілька днів перед цим президент США старанно створював відповідну атмосферу своїми заявами про "паперового тигра НАТО" та образами на доволі стриману, але все ж дошкульну критику війни в Ірані від все того ж Мерца.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що Іран може мати ядерну зброю. Він не має уявлення, про що говорить! Якби Іран мав ядерну зброю, весь світ опинився б у заручниках. Я зараз роблю з Іраном те, що інші країни чи президенти мали б зробити вже давно. Не дивно, що Німеччина так погано справляється як в економічному, так і в інших аспектах,
– Трамп 28 квітня атакує Мерца у своїй соцмережі, наслідуючи шаблони своєї попередньої атаки на Папу Римського.

При цьому обдурити Трампу нікого не вдалося. Вивести війська з Німеччини він хотів ще під час свого першого терміну, але не встиг і потім його плани були скасовані Байденом. Тому роздута до рівня скандалу образа більше схожа на погано обіграний привід давно ухваленого рішення.

Американська воєнна присутність в Німеччині / Інфографіка Bild

Але це, як парадоксально, все одного не робить його не поспішним. За даними Bild, Трамп знімає 5000 солдатів з навчального центра Grafenwöhr у Східній Баварії (до речі, батьківщини свого прадіда, який втік до Америки, щоб не служити у війську).

Дякуємо за увагу до цього посту президента Трампа / Скриншот

За даними Euronews, командування НАТО про скорочення ніхто не повідомляв. Просто 29 квітня Трамп написав, що США думають над скороченням військового контингенту, а за кілька годин Пентагон віддав наказ про виведення військових. А також членів їхніх родин.

Фактично ці тисячі людей стали заручниками Трампа – тепер дітям військових доведеться кидати школу напередодні тестів та іспитів, а їх батькам – якось відновлювати звичний порядок. Але вже в іншому місці.

Цифра в 5 тисяч — це верхня межа, яку Трамп взяв з повітря, бо хотів зробити щось ефектне перед Мерцем у зв’язку з їхньою конфронтацією,
– американські джерела Euronews кажуть, що за рішенням не було ніякої продуманої стратегії, крім бажання Трампа насолити Мерцу.

Вакуум, що створює "паперових тигрів"

Цікаво, що в США такий випадок передбачили та навіть вжили заходів. У грудні 2025 року Конгрес у воєнному бюджеті на 2026-й (NDAA) ухвалив, що американський контингент в Європі не може бути меншим, як 76 тисяч понад 45 діб.

Наразі в Європі перебувають близько 80 – 90 тисяч військових з США (загальну кількість точно складно підрахувати через постійні ротації). З них 36 тисяч – у Німеччині.

Раніше Трамп натякав на можливість "покарання" виведенням військ Іспанії та Італії. При цьому їх не планується перекидати на східний фланг НАТО, що було б логічно, зважаючи на російську загрозу Європі, Трамп хоче направити вояків або до США, або на Тихий океан. Процес виведення військ може тривати тижні, але рано чи пізно він завершиться. Чи буде на той час в Європі 76 тисяч і що буде, як не буде – відкрите питання, адже маємо справу з Трампом.

З іншого боку війна з Іраном чітко показала вразливість США до питань логістики та авіабаз на території Європи. Зокрема, Німеччини (найвідоміша – авіабаза "Рамштайн"). Також у Німеччині розміщені американські системи ПРО та носії ядерних зарядів. Сподіваємось, у Трампа є план щодо них. Бо тоді не зовсім зрозуміло, для чого це все Німеччині.

Чи буде європейський аналог НАТО і чи долучать туди Україну?

Реагуючи на дії США, в Німеччині заявили, що Америка їх не здивувала, але вони сподіваються, що стратегічний партнер і союзник таким залишиться. Але за дипломатичною ввічливістю німцям не вдається сховати пустоту, яка нависає над НАТО вже другий рік і дійсно робить схожим колись могутній альянс на "паперового тигра". При цьому паперовим його робить саме позиція США.

Але які у ФРН варіанти? Лише два слова – "європейське НАТО".

Перший рік Мерца на посаді канцлера пройшов під знаком зближення з Францією. З цього постала доволі гучна заява президента Макрона про оновлення ядерного арсеналу, а також про готовність Франції розширити свою ядерну парасольку на Німеччину. Бо власної ядерної зброї Німеччина не може мати, так би мовити, з історичних причин.

2 березня 2026 року Франція оновила власну ядерну доктрину, прописавши там можливість розміщення ядерних сил на території європейських союзників. Мова про французьку авіацію з носіями ядерних зарядів на аеродромах обраних держав. Крім Німеччини називалися Польща, Бельгія, Греція, Данія, Нідерланди та Швеція.

У цьому експерти побачили прообраз майбутньої оборонної структури, незалежної від США. Так званого "Європейського НАТО", в якому Франція буде оператором "ядерки", Німеччина буде за все платити, а інші учасники – допомагати, чим можуть.

При цьому основою можуть стати оборонні домовленості на рівні ЄС, там є свій аналог 5-ї статті натівської Вашингтонської угоди, але все гальмує принцип одностайності, який може стати потужним гальмом у руках умовного Орбана.

Цій структурі вочевидь не завадила б людська фактура та досвід сучасної війни, яким наразі володіє лише Україна. З цього випливає великий інтерес Європи до України й бажання, щоб найбільша та найефективніша армія була на їхньому боці.

Лідери України, Великої Британії, Франції та Німеччини в Лондоні / Фото ОП

Пролог до великої війни у Європі?

Але тут виникає нюанс у вигляді розтягнутої на десятиліття програми приєднання України до Європейського Союзу. Бо Європа хоче захистити себе зараз, а брати до себе Україну як повновладного члена – колись потім. Такої ж позиції, до речі, дотримується і канцлер Мерц, не бажаючи закривати очі на можливе прискорення процесу вступу та принесення в жертву довгих бюрократичних процедур мирного часу.

Натомість ситуація диктує саме прискорення, бо наступного року завершується каденція президента Макрона. Питання його політичної спадщини та наступництва наразі відкрите, а разом із ним – ідеї "ядерної парасольки" на схід від Парижа. Також зростає російська загроза.

Путін, який застряг в Україні, нині істерично шукає варіанти втримати ситуацію під контролем. Натомість земля повільно виходить з-під ніг російського тирана. У цій ситуації All In у вигляді атаки на Європу, поки та ще не переозброїлась і не готова відбивати атаки дронів і ракет, може здатися Кремлю не таким вже і поганим рішенням.

Все це може стати реальним прологом великої війни, про яку вже декілька років кажуть німецька та інші розвідки. Не дарма ж Путін тягнув до Білорусі свої "Орєшніки", які звідти можуть летіти здебільшого на Західну Європу, а зовсім не до України, враховуючи технічні параметри.

Все це ставить перед канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем і його колегами з інших країн дуже багато питань. Пошуками відповідей, схоже, він і буде зайнятий весь наступний рік. Звісно, ситуація може змінитися після мідтермів (проміжних виборів) у США, які мають потенціал перетворити Трампа на "кульгаву качку" достроково, але чи захоче ФРН і Європа знову покладатись на волю випадку, який він них не залежить? Якщо Європа хоче вирішувати свою долю сама і не залежати від настроїв інших, то відповідь очевидна.

Саме про це казав президент України у квітні 2026 року під час зустрічі з канцлером Мерцом:

Німеччина – відчутний лідер у підтримці України, нашого захисту життя. Саме Німеччина у Європі – номер один у допомозі нашому захисту. Ми всі бачимо, як можуть змінюватися геополітичні настрої та як багато залежить від здатності Європи стояти за себе, за свій спосіб життя та за свої цінності. Дуже вагоме має значення, що Німеччина залишається сильною, небайдужою та справді здатною захищати інтереси Європи і європейців.