Менеджмент без метушні. Як не потонути в операційці? Уривок із книжки Альони Лубчак

Альона Лубчак — співзасновниця та тренерка консалтингово-тренінгової компанії E5, сертифікована консультантка з управління та менеджерка з понад 20-річним управлінським досвідом. Публікуємо уривок з її книги «Менеджмент без метушні» про стилі лідерства, його ситуаційні зміни та ефективну роботу з командою.

Стилі лідерства, або як взаємодіяти з командою

Перед тим як ми з вами опишемо різні стилі лідерства, я хотіла б закрити питання «менеджер VS лідер». Впевнена, ви бачили ці дискусії в професійній спільноті та мемчики, як менеджер вказує напрямок, стоячи на платформі, яку тягне його команда. Тоді коли лідер тягне платформу разом з усіма.

Особисто для мене, гарний менеджер, управлінець не може не бути лідером. Якщо ми говоримо про офіційні визначення, то мені дуже подобається різниця між менеджером і лідером, описана Джоном Коттером.

Він відносить до менеджменту такі активності, як планування, бюджетування, організацію, підбір персоналу, роботу з метриками, розв’язання проблем. Тобто все те, де ми добре знаємо, як можемо виконати завдання.

Задача функції менеджменту забезпечити стабільність та ефективність, які необхідні для надійного функціонування компанії. Лідерство ж включає в себе такі активності, як вказати напрямок, куди ми рухаємося, вирівняти людей навколо спільної цілі, мотивувати та надихати, мобілізувати для того, щоб викластись на 101%. 

Тобто лідерство створює зміни, щоб розробити та втілити в життя нові стратегії. Як на мене — ​хороший менеджер має поєднувати як менеджерські, такі лідерські навички.

Стилі лідерства

Коли ми говоримо про стилі лідерства, то зазвичай маємо на увазі стиль, в якому менеджер взаємодіє з командою. Думаю, ви чули про авторитарний чи демократичний стилі лідерства. Пропоную розібрати найбільш відомі.

• Авторитарний стиль полягає в досить конкретних і безапеляційних вказівках що і як потрібно зробити. «Роби як я сказав». Зазвичай такий менеджер не зважає на думку оточуючих, адже й сам знає, як краще. При такому стилі рішення ухвалюється максимально швидко. Проте думка команди не враховуються. Як результат — ​ухваленняя неоптимальних рішень і демотивація команди.
• При демократичному стилі менеджер буде залучати всю команду до ухвалення рішень. Через це ухвалення рішення може затягнутись. Обговорення можуть тривати нескінченно довго, що демотивує команду. Деякі з її членів навіть будуть готові пристати на будь-яке рішення, аби ці обговорення нарешті припинились.
• При консультаційному стилі кожен член команди може висловити свою думку, але рішення ухвалює менеджер. Це є певна золота середина між першим і другим стилем. Зазвичай в бізнесі компанії намагаються дотримуватися саме такого стилю менеджменту. Адже він, з одного боку, дає перевагу в досить швидкому ухваленні рішення, а з другого — ​враховує думки команди та інформацію на місцях.

Модель ситуаційного лідерства

Для формального опису стилів лідерства я звернусь до моделі ситуаційного лідерства Situational Leadership® («Ситуаційне лідерство»). Вона була розроблена Полом Герсі та Кеном Бланшаром. Її основна ідея полягає в тому, що ефективне лідерство залежить від здатності керівника адаптувати свій стиль управління до рівня зрілості підлеглих у конкретній ситуації. А рівень зрілості підлеглого так само визначається комбінацією його компетентності та вмотивованості.

Відповідно розрізняють чотири стилі лідерства.

Направляючий (Directive)

При цьому стилі лідерства ви, як керівник, маєте детально пояснити, як саме потрібно виконати завдання, дати чіткі інструкції, перевірити, що підлеглий чітко розуміє, що і як потрібно виконати. Зазвичай такий тип лідерства ви будете використовувати зі співробітниками, в яких низький рівень компетентності та висока мотивація. Це можуть бути як молодші спеціалісти, так і співробітники, які тільки долучилися до вашої компанії та проходять період адаптації. З вашого боку, як менеджера, цей стиль означає високий ступінь контролю, проте низький рівень підтримки співробітника. Акцент на детальні інструкції, а не на мотивацію співробітника.

Приклад комунікації при направляючому стилі: «Андрію, тобі потрібно створити звіт. Ось інструкція, я покажу тобі, як зробити це вперше, і перевірю твій результат перед подачею». 

Коучинговий (Coaching)

При цьому стилі лідерства ви будете радше пояснювати, заохочувати співробітника, детально роз’яснювати та залучати його до ухвалення рішень. З вашого боку буде потрібен високий рівень контролю та значна підтримка. Ви маєте навчити співробітника через підтримку. Такий стиль буде добре підходити співробітникам із низьким рівнем компетентності та низькою мотивацією. Наприклад, підлеглий, якого перевели з іншого департаменту, оскільки той був реструктурований і декого з його колег звільнили.

Приклад комунікації при коучинговому стилі: «Маріє, я бачу, що ти вже зробила першу частину звіту. Які труднощі виникли? Подумаймо разом, як вирішити це. Ти справляєшся дуже добре!» 

Підтримуючий (Supporting)

При цьому типі лідерства ви радше будете делегувати завдання й емоційно підтримувати співробітника. «Давай, ти зможеш! Я в тебе вірю!» — ​ось основний посил, який ви маєте озвучувати підлеглому. Ваша задача — ​створити сприятливі умови для роботи. Решту зробить співробітник. З вашого боку тут буде присутній низький рівень контролю та високий рівень підтримки. Власне, такий стиль лідерства ідеально підходить до добре перевірених співробітників, з якими ви впевнені в їхній компетенції, проте з якихось причин вони демотивувались. Можливо, ваш найбільший клієнт вів себе не найкраще останні два тижні або ж вони не отримали підвищення зарплатні, на яке розраховували.

Приклад комунікації при коучинговому стилі: «Олексію, ти вже кілька разів виконував такі завдання, і завжди добре справлявся. Чи потрібна тобі моя допомога зараз? Без твоєї підтримки нашому проєкту буде не солодко».

Делегуючий (Delegating)

Про можливість застосовувати на постійній основі цей тип лідерства мріє багато менеджерів. Тут ви повністю довіряєте своєму підлеглому виконати те чи інше завдання. З вашого боку потрібен буде низький рівень контролю та низький рівень підтримки. Тобто повна довіра та мінімальний контроль. Ви можете застосовувати такий тип лідерства для співробітників, в яких висока компетентність і висока вмотивованість. Він підійде в ситуаціях, коли працівник виконує добре знайому задачу, з якою ви на 100% впевнені, що він справиться, та якщо ви бачите, що проблем із мотивацією цього співробітника немає.

Приклад комунікації при коучинговому стилі: «Іро, ти прекрасно знаєш, як підготувати цей звіт. Довіряю тобі повністю. Якщо буде потрібно, повідом мені, але я впевнений, що ти все виконаєш чудово». 

Потрібно обирати стиль лідерства в залежності від співробітника та ситуації. Адже один і той самий співробітник з якимись завданнями буде дуже досвідченим і компетентним, а з якимись — ​зіштовхнеться вперше. У якісь дні він буде замотивованим, а в якісь — ​потребуватиме вашої емоційної підтримки. Якщо ви, як лідер, здатні застосовувати різні стилі управління, то це значно розширює ваш менеджерський арсенал.

Читайте також: Хто ви — лідер, інвестор чи виконавець? Едуард Мальцев (kmbs) — про 10 ролей і способів мислення управлінців