Львів обирає керівників закладів культури через відкриті конкурси

Культура Львів обирає керівників закладів культури через відкриті конкурси

Місто оголосило відбір для чотирьох інституцій

13:40, 12 травня 2026
партнерська публікація Культура — 13:40, 12 травня 2026 0 0 партнерська публікація Культура — 13:40, 12 травня 2026 0 0

• 0
• 0
• 0

У Львові оголошують відкриті конкурси на посади керівників чотирьох муніципальних закладів культури – Львівський академічний духовний театр «Воскресіння», Театральний центр «Слово і голос» та Львівська музична школа №1 ім. А. Кос-Анатольського, Львівський муніципальний мистецький центр. Досі в цих установах були виконувачі обов'язків керівників.

Місто обирає керівників культурних інституцій у публічний і прозорий спосіб – через конкурсну процедуру, передбачену закоАпнодавством. Такий підхід дозволяє не лише забезпечити відкритість відбору, а й знайти людей із сильним баченням розвитку інституцій та здатністю втілювати зміни.

Сьогодні львівські заклади культури залишаються важливою частиною міського життя – вони формують культурний простір, відповідають на сучасні виклики і водночас працюють на перспективу розвитку української культури. Саме тому важливо, щоб їх очолювали фахові управлінці з чіткою стратегією.

Конкурсна процедура дає для цього кілька ключових переваг. Передусім – це прозорість: до складу конкурсних комісій входять представники громадськості та авторитетні фахівці галузі. Водночас кандидати проходять публічний відбір і презентують власні програми розвитку установ – як на коротку, так і на довшу перспективу. Це дозволяє оцінити не лише професійний досвід, а й управлінське мислення, амбіцію та реалістичність запропонованих змін.

У підсумку виграють усі: заклади отримують новий імпульс до розвитку, а місто – якісні культурні продукти і послуги для громади.

Дієвці культури – за публічний та прозорий спосіб обрання керівника культурної інституції

За словами культурної менеджерки, громадської діячки, депутатки ВРУ (2014-2019), заступниці міністра культури (2019-2020) Ірини Подоляк, конкурсна процедура – це не лише про кадрові рішення, а й про локальну демократію, відкритість та право громади впливати на розвиток культурних інституцій.

«Заклад культури – не приватна інституція. Музей, театр, бібліотека існують на гроші громади. Громада має право знати, хто і з якою візією розпоряджається цим ресурсом. Конкурс –базовий механізм підзвітності, без якого слова «комунальний» чи «державний» втрачають зміст.

Конкурс – це змагання програм, а не людей. Кандидати подають стратегії розвитку. Колектив, експерти, представники громадськості порівнюють ідеї – і отримують аргументоване рішення, чому саме ця візія найкраща на найближчі п'ять років. Стратегія повинна мати чіткі КРІ чи й OKR на рік і на п’ять, щоб місто мало можливість відслідкувати прогрес. Без конкурсу обирають не майбутнє інституції, а лояльність до посадовців.

Без ротації будь-яка інституція кам'яніє. В Україні десятки прикладів, коли одна людина очолювала заклад по 25-30 років. Це не «стабільність» – це монополія на культурний продукт у місті чи регіоні. Конкурс не означає обов'язкової зміни директора. Він означає, що чинний керівник раз на п'ять років мусить довести: він досі найкращий з-поміж тих, хто готовий узяти цю відповідальність.

Прозорий конкурс – щеплення від кулуарних домовленостей. Не панацея, але серйозне ускладнення для «тіньових» призначень. Коли в комісії дев'ять людей із трьох незалежних джерел (влада, колектив, ГО), домовитися з усіма суттєво дорожче і репутаційно й політично. Конкурс підвищує ціну зловживання, навіть якщо не унеможливлює його повністю.

Легітимність керівника – це його робочий капітал. Директор, який пройшов відкритий конкурс, заходить в інституцію з мандатом громади. Це дає йому моральне право реформувати, домовлятися з донорами, говорити з колективом не від імені «кабінету», а від імені суспільного запиту. Призначені «зверху» такого капіталу не мають - і реформувати інституцію не можуть, навіть якщо хочуть.

Конкурс – сигнал для сильних кандидатів. Талановиті менеджери, кураторки, режисерки не йдуть у заклади, де «все вже вирішено». Прозора процедура - це запрошення професіоналів у державний чи комунальний сектор, який вони інакше обходять стороною. Без конкурсів ми приречені працювати не з кращими, а з тими, хто залишився.

Громадські організації в комісії – не «зайва ланка», а опора. Часто чути: навіщо ГО, нехай вирішує влада або й сам колектив. Відповідь проста: одноосібне рішення влади неконтрольоване. Коли керівника собі призначає сам колектив – це не про розвиток і не про модернізацію. Такого нема ніде у світі. «Влада + колектив + ГО» - це система противаг. Той самий принцип, що в судовій реформі чи в роботі антикорупційних органів. Він працює не тому, що ідеальний, а тому, що єдиний альтернативний до того, де все вирішується в одному кабінеті.

Альтернативи конкурсу – гірші. Призначення міністром чи мером? Концентрація влади і політичний ризик. Призначення наглядовою радою? У комунальних закладах їх майже немає. Безстроковий контракт? Повернення до «директорів-довгожителів», яких практично неможливо змістити законним шляхом. Конкурс - найменш погана з реальних опцій і єдина, яка передбачає публічну дискусію про напрям закладу.

Конкурс – це форма локальної демократії. Питання, хто очолить театр чи музей у місті, – не суто кадрове. Це питання, який культурний продукт громада споживатиме. Конкурс перетворює це з кулуарного рішення на публічну подію, в якій бере участь сама громада.

Закон «Про культуру» справді недосконалий – у ньому є шпарини, якими користуються недобросовісні учасники: фіктивні ГО, маніпуляції з жеребкуванням, розмиті критерії «бездоганної репутації», тиск на членів комісій. Це факт.

Але жоден закон не буває «ідеальним» в умовах слабкої політичної культури. Конкурс не замінює доброї волі – він її випробовує. Місцева рада, що ставиться до конкурсу формально, через рік має кризу в закладі культури. Та, що ставиться серйозно – пропонує власне положення про критерії ГО, моніторить жеребкування, реагує на сигнали колективу, – отримує оновлену інституцію. Тому розмова про конкурси – це не лише про процедуру. Це про те, чи готова громада і її обранці чесно грати за правилами», – зазначила Ірина Подоляк.

Театрознавиця та членкиня «Коаліції дієвців культури» Ірина Чужинова наголошує: конкурсна система стала одним із найважливіших інструментів оновлення культурних інституцій в Україні.

«На мою думку, одним із найбільших досягнень в сфері культури постмайданного періоду стала конкурсна система як демократичний інструмент добору кадрів, в т.ч. і на керівні посади. Це дозволило повернути конкуренцію в перформативний сектор і перезавантажити театральні інституції, відкрити двері для нового покоління менеджер/ів. Але що важливо – це участь представн/иць громадянського суспільства та медіа в самому конкурсному відборі. Я б закликала громадські організації в сфері культури делегувати своїх кандидат/ок до конкурсних комісій, небайдужих брати участь в публічній частині конкурсу і обговорювати пропоновані конкурсні програми кандидат/ів, висвітлювати перебіг конкурсу та цікавитися тими, хто виходить на конкурс – записувати інтерв’ю та запрошувати на ефіри. Що більше людей стежать за процесом і ставлять питання, то важче перетворити конкурс на формальність», –додає вона.

«Закон зобов’язує нас працювати в культурі через відкриті конкурси. І це не просто вимога – це можливість для міста знаходити нових людей і нових лідерів із власним баченням розвитку інституцій. Конкурси дають шанс виводити установи зі стагнації, змінювати їхній фокус і давати їм нове дихання – особливо важливе сьогодні, під час війни.

Для Львова це стратегічно правильний підхід. Через конкурси ми вже залучили керівників у низку інституцій – зокрема Органного залу, театру Лесі, “Території Терору”. І це приклади того, як відкритість і прозорість дають результат: приходять нові команди, формуються нові спільноти, з’являються нові ідеї і сенси. Конкурс – це про довіру, про відкритість і про розвиток», – каже Юлія Хомчин, директорка КУ «Інститут стратегії культури», депутатка Львівської міської ради.

Позиція керівників закладів культури, які також були обрані через конкурсну процедуру

У 2017 році, після конкурсу, директором Львівського будинку органної та камерної музики призначено Івана Остаповича. Після 4 років роботи на цій посаді, Іван Остапович керував управління культури ЛМР, а у 2023 році також на конкурсі був обраний директором Органного залу. Сам Іван Остапович підтримує залучення керівників культурних інституцій на конкурсній основі.

«Конкурси в сфері культури – це вагомий законодавчий момент розвитку у сфері культури. Це дає багатьом дієвцям культури можливість зробити свій внесок у розвиток майбутнього України. Дуже важливо, що цей шанс існує,» – зазначає директор Львівського органного залу Іван Остапович.

У 2017 році також через відкритий публічний конкурс керівником Музею тоталітарних режимів «Територія Терору» призначено Ольгу Гончар.

«Конкурси – це дуже важлива і здорова практика для сфери культури. Для чинних керівників це можливість прозвітувати про свою роботу, показати, як змінилася інституція під їхнім керівництвом, і представити бачення її подальшого розвитку. Водночас це шанс для нових людей заявити про себе, презентувати свої ідеї та позмагатися за можливість очолити культурну установу.

Це важливо і для міста загалом, бо конкурс дозволяє побачити, хто сьогодні працює у сфері культури, знайти нові сильні кадри та нові голоси, які в майбутньому впливатимуть на розвиток культури Львова. Тому дуже цінно, щоб про такі можливості знали не лише у Львові, а й по всій Україні.

Сьогодні, коли через війну багато людей переосмислюють свій професійний шлях, змінюють міста, середовища і команди, такі конкурси можуть стати можливістю знайти одне одного – для людей і для інституцій. А це завжди добре впливає і на професійний розвиток, і на культурне середовище загалом», – каже Ольга Гончар, директорка музею “Територія Терору”.

Про особливості проведення конкурсу

За словами керівниці управління культури Львова Марти Бешлей, конкурсна модель управління культурними інституціями відповідає сучасним європейським практикам.

«Відкриті конкурси дають культурним інституціям шанс на розвиток. У європейській практиці це базовий інструмент оновлення і зростання – коли керівників обирають за ідеї, стратегію і спроможність їх реалізувати. Саме так ми хочемо розвивати культуру у Львові», – зазначає Марта Бешлей.

Конкурсна процедура передбачає кілька етапів – від подання документів кандидатами до відкритих засідань конкурсної комісії та презентації програм розвитку закладів. засідання конкурсної комісії транслюються онлайн.

До складу конкурсної комісії увійдуть представники середовища, делеговані управлінням культури, трудового колективу та громадськості. Представників громадських організацій обиратимуть шляхом жеребкування – у випадку, якщо свої кандидатури подадуть більше трьох представників від громадських організацій.

Після завершення прийому документів конкурсна комісія проведе засідання, під час яких розглядатимуть документи кандидатів та їхні програми розвитку інституцій. За результатами конкурсу буде рекомендовано кандидатів на призначення керівниками закладів культури.

Про конкурси і досвід Львова

Львів уже має успішний досвід розвитку культурних інституцій завдяки керівникам, обраним на конкурсній основі. Серед таких прикладів – Львівський органний зал, Львівський академічний театр імені Лесі Українки, Музей народної архітектури та побуту у Львові ім. Климентія Шептицького, Меморіальний музей тоталітарних режимів «Територія Терору» та інші. У цих інституціях після конкурсів відбулися суттєві зміни – з’явилися нові формати роботи, зросла відвідуваність, розширилися програми та партнерства.

Від моменту запровадження конкурсної процедури, відповідно до Закону України «Про культуру», у Львові з 2016 до 2025 років проведено 34 конкурси в галузі культури.

Подібний підхід Львів системно застосовує і в інших сферах. Зокрема, керівників освітніх закладів – шкіл і дитячих садків – також обирають на відкритих конкурсах.

Керівників шкіл у громаді обирають за конкурсом уже 6 років, з 2020 року, керівників садочків – рік. За цей час відбулося 87 конкурсів на посаду керівників шкіл та 19 – на посаду керівників садочків.

Лише цьогоріч відбулося 12 конкурсів на посади директорів шкіл, за результатами яких є троє – новопризначені як переможці конкурсу. У садках – у 19, із них новопризначених – семеро.

Це дозволяє формувати сильні управлінські команди і забезпечувати розвиток установ у довгостроковій перспективі.

У міській раді наголошують: відкриті конкурси – це не формальність, а інструмент розвитку. Саме завдяки їм до управління приходять люди з новими ідеями, сучасним баченням і готовністю брати відповідальність за результат.

Довідка

Департамент освіти та культури оголошує конкурс на посаду директора Львівського муніципального мистецького центру. На цю посаду може претендувати особа, яка:

· Є громадянином України.

· Має вищу освіту (не нижче ступеня магістра).

· Має досвід роботи на керівних посадах або у сфері досліджень, аналітики, інновацій чи управління проєктами не менше 3 років.

· Володіє державною мовою.

· Має належні ділові та моральні якості.

Особа, яка бере участь у конкурсі, упродовж 30 днів із дня оголошення конкурсу подає такі документи:

· Заява про участь у конкурсі з наданням згоди на обробку персональних даних відповідно до Закону України “Про захист персональних даних“.

· Автобіографія, що містить прізвище, ім’я та по батькові, число, місяць, рік і місце народження, інформацію про громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (зокрема на виборних посадах), контактний номер телефону й адресу електронної пошти чи іншого засобу зв’язку тощо.

· Копія документа, що посвідчує особу, копії документів про вищу освіту.

· Два рекомендаційні листи довільної форми.

· Мотиваційний лист довільної форми.

· Довідка/витяг про відсутність судимості.

· Інші документи, які, на її думку, підтверджують професійні чи моральні якості особи, яка бере участь у конкурсі.

Для проведення конкурсу Департамент створює конкурсну комісію, яка складається з дев’яти членів, не пізніше 30 днів після оголошення конкурсу на посаду директора Установи.

Персональний склад комісії формується з кандидатур, що подаються членами трудового колективу, громадськими організаціями у сфері культури, освіти та науки, а також Департаментом, які пропонують по три кандидатури.

Кандидатури до складу конкурсної комісії від трудового колективу Установи обираються на загальних зборах трудового колективу Установи.

Громадські організації у сфері культури, освіти та науки подають по три кандидатури Департаменту, який шляхом жеребкування визначає трьох кандидатів до складу конкурсної комісії. Департамент забезпечує онлайн-трансляцію жеребкування на своєму офіційному вебсайті.

Конкурсна комісія є колегіальним органом, який забезпечує організацію та проведення конкурсу, розгляд документів кандидатів і прийняття рішення щодо визначення переможця конкурсу.

Членами конкурсної комісії можуть бути:

· Незалежні фахівці у сфері культури, освіти та науки, публічного або бізнес-адміністрування.

· Члени професійних, творчих спілок, об’єднань, асоціацій, організацій у сфері культури, освіти та науки, зареєстрованих відповідно до закону.

· Члени міжнародних об’єднань, асоціацій, організацій у сфері культури, освіти та науки.

Конкурсна комісія є повноважною за умови присутності на засіданні не менше двох третин її затвердженого складу. Конкурсна комісія приймає рішення більшістю голосів від її затвердженого складу. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови конкурсної комісії.

Голова конкурсної комісії обирається членами конкурсної комісії з їхнього складу та проводить засідання конкурсної комісії.

Конкурс проводиться публічно та складається з таких етапів:

· Перевірка поданих документів на відповідність вимогам.

· Заслуховування презентацій перспективних планів розвитку Установи.

· Співбесіда з кандидатами.

Деталі: електронна пошта dep.osv.kul@lvivcity.gov.ua, тел. 254-60-49, 4 поверх, каб. 42, пл. Ринок, 9.

Управління культури департаменту освіти та культури Львівської міської ради оголошує про початок конкурсного добору на посади керівників комунальних закладів культури – Львівський академічний духовний театр «Воскресіння», Театральний центр «Слово і голос» та Львівська музична школа №1 ім. А. Кос-Анатольського. Конкурс є відкритим та публічним, участь у ньому може взяти будь-яка особа, яка відповідає вимогам статті 21 Закону України «Про культуру».

Хто може стати кандидатом?

Кандидатом на посаду керівника закладу культури може бути особа, яка:

· має вищу освіту;

· вільно володіє державною мовою;

· здатна за своїми діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов’язки.

Коли подавати документи?

Кандидати мають подати пакет документів впродовж 30 календарних днів з дня оголошення конкурсу, а саме з 12 травня 2026 року до 11 червня 2026 року включно.

Перелік необхідних документів:

• Заява про участь у конкурсі з наданням згоди на обробку персональних даних відповідно до ЗУ «Про захист персональних даних»;
• автобіографія, що містить, прізвище, ім’я та по батькові, число, місяць, рік і місце народження, інформацію про громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), контактний номер телефону та адресу електронної пошти чи іншого засобу зв’язку;
• Копія документа, що посвідчує особу;
• Копія документа про вищу освіту;
• відомості про відсутність судимості;
• Два рекомендаційні листи та мотиваційний лист.

Додатково Вам знадобиться:

· Презентація проєктів програм розвитку закладу культури на 1 і 5 років.

Куди надсилати перелік документів?

· На email : upr.culture@lvivcity.gov.ua;

· На поштову адресу: 79008, м. Львів, пл.Ринок, 9;

Додаткова інформація.

Відповідно до ст.21-5 Допоміжними критеріями під час голосування на користь кандидатів є:

• післядипломна освіта у галузі управління;
• ступінь MBA (Master of Business Administration), MPA (Master of Public Administration), MLA (Master of Liberal Arts), магістра бізнес-адміністрування чи магістра державного управління;
• науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) чи доктора наук;
• досвід роботи на керівних посадах в українських/міжнародних компаніях, установах, програмах, проектах у сфері культури;
• володіння офіційними мовами Європейського Союзу;
• досвід розроблення і реалізації інвестиційних та інноваційних проектів;
• схвальні відгуки в українських та іноземних галузевих медіа;
• бездоганна ділова репутація.

Детальніше про умови: Повний текст оголошення та вимоги до кандидата доступні на офіційному сайті Львівської міської ради.

Додаткову інформацію Ви можете отримати в управлінні культури департаменту освіти та культури ЛМР, звернувшись за тел.: 297-55-72 – Олексій Тарабан, 297-58-63 – Орися Коваль.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

• Конкурси
• Іван Остапович
• Юлія Хомчин
• Ірина Чужинова
• Ірина Подоляк
• Ольга Гончар
• Марта Бешлей
• Культура

показати всі приховати

• 0
• 0
• 0