Лукашенко ніколи не був готовий до війни так, як зараз, – білоруський опозиціонер

• В Україні оцінюють ризики з боку Білорусі через заяви про військову активність біля північного кордону.
• Опозиціонер Павло Латушко зазначив, що в Білорусі змінилось кілька речей, які свідчать про підготовку до війни.

В Україні знову оцінюють ризики з боку Білорусі після заяв про військову активність біля північного кордону. Прикордонники не фіксують підтягування військ чи техніки, але за ситуацією уважно стежать.

Заступник керівника Перехідного кабінету Білорусі, опозиціонер Павло Латушко в ефірі 24 Каналу пояснив, що в Білорусі за останні роки змінилося одразу кілька речей. Саме вони показують, наскільки далеко режим зайшов у військовій підготовці.

Дивіться також Росіяни готуються до механізованого наступу на одному з напрямків: огляд фронту від ISW

Що змінилося в армії Білорусі?

Білорусь за останні роки витратила безпрецедентний ресурс на посилення армії. Це не означає, що війська Лукашенка вже здатні самостійно розпочати агресію проти України чи країни НАТО, але рівень підготовки став значно вищим.

До уваги! У Білорусі зростає військова активність біля українського кордону, а Росія, за оцінкою політолога Ігоря Чаленка, і далі намагається підштовхнути Мінськ до глибшого втягнення у війну. Водночас Лукашенко розуміє ризики такого кроку для себе і для країни, хоча небезпека ескалації з боку Білорусі зберігається.

Павло Латушко наголосив, що ці зміни видно не за однією ознакою, а за цілою системою рішень. Йдеться про гроші, нові правила, мобілізацію, озброєння і постійні навчання.

Білорусь ніколи не була готова до війни так, як зараз. Але це не обов'язково означає, що збройні сили Лукашенка здатні здійснити агресію проти України чи третьої країни,
– пояснив Латушко.

За його словами, підготовка охоплює не лише армію, а й законодавство. Військова доктрина Білорусі тепер допускає превентивні удари по сусідніх державах, якщо Лукашенко вирішить, що звідти є загроза.

Ресурс, який був витрачений за останні роки, щоб збільшити боєздатність збройних сил, безпрецедентний. Ніколи Білорусь не витрачала стільки грошей на підтримку і розвиток армії,
– наголосив він.

Латушко навів приклад із танковим підрозділом Бундесверу в Литві. Воно перебуває там для захисту країни від можливої агресії, але Лукашенко може подати це як загрозу безпеці Білорусі.

Лукашенко може сховатися за рішенням інших

Лукашенко змінив не лише військову доктрину, а й механізм ухвалення рішень про війну. Формально право направляти білоруські війська на бойові дії передали Всебілоруському народному зібранню. Це структура з приблизно 1200 призначених чиновників і людей, лояльних до режиму. Латушко вважає, що Лукашенко залишив собі простір для маневру перед Путіним і білорусами.

Якщо Путін звернеться до нього і скаже: "Саша, мені потрібна твоя армія", він може відповісти: "Я не можу вирішити сам, треба зібрати Всебілоруське народне зібрання",
– пояснив опозиціонер.

За таким сценарієм Лукашенко може або змусити делегатів підтримати участь у війні, або наказати їм проголосувати проти. У першому випадку він скаже білорусам, що рішення ухвалили їхні "представники", у другому – пояснить Путіну, що не контролює результат голосування.

Він може сказати: "Білоруси, це ж не я ухвалив рішення, це ваші представники". А Путіну може сказати: "Я не можу, бо 1200 людей проголосували проти",
– зазначив Латушко.

Такий механізм не робить систему демократичною, але дає Лукашенку політичне прикриття. Він може використати його як інструмент тиску, торгу або відмовки залежно від того, чого вимагатиме ситуація.

Кого можуть мобілізувати в Білорусі?

У Білорусі вже запровадили цифрову мобілізацію. Тепер виклик можуть надсилати через SMS, а планку для призову фактично знизили. До армії можуть забирати людей, які раніше не підпадали б під такі вимоги. Режим може призивати і політичних в'язнів, і засуджених, повторюючи російський сценарій.

Мобілізація може здійснюватися через SMS-повідомлення. Вона може стосуватися людей, які кульгають, мають вади здоров'я, і політичних в'язнів,
– сказав Латушко.

Мобілізаційний резерв у Білорусі, за оцінкою опозиціонера, становить близько 289 тисяч людей. Це офіцери та рядовий склад у запасі, яких можуть призвати у разі потреби.

Була інформація, що тільки 20% офіцерів запасу змогли або захотіли відреагувати на мобілізаційний призов. Не дуже люди хочуть іти воювати,
– зазначив він.

До цього додається територіальна оборона, яку Латушко оцінив у 150 тисяч людей. Чинна чисельність збройних сил разом із цивільним персоналом становить близько 65 тисяч, але Лукашенко поставив завдання збільшити її до 85 тисяч.

Як Лукашенко готує Білорусь до воєнного сценарію?

Підготовка не обмежується мобілізацією, у Білорусі створили південне оперативне командування в Гомельській області, тобто на напрямку біля кордону з Україною.

До слова: Лукашенко публічно заявляє, що Білорусь "готується до війни" і має бути готовою до будь-яких викликів. При цьому Мінськ традиційно поєднує жорстку військову риторику із заявами про нібито небажання воювати.

Паралельно режим нарощує озброєння і витрати на оборону. За словами Латушка, лише у 2024 році Білорусь отримала близько 4 – 4,5 тисячі нових зразків озброєння, а оборонні видатки зросли на 32%.

Навчання не припиняються. Вони почалися у 2022 році й відтоді тривають постійно,
– наголосив Латушко.

До цього процесу залучають не лише військових. Районні виконавчі комітети закуповують бронежилети, територіальну оборону постійно перевіряють, а сама тема війни дедалі частіше звучить у риториці Лукашенка.

Це реальні дії з підготовки до якихось воєнних подій,
– пояснив він.

Паралельно Лукашенко дедалі частіше говорить про війну публічно. Він прямо заявляє, що країна нібито "готується до війни", але водночас перекладає ризики на самих людей. Латушко звернув увагу, що Лукашенко навіть говорить про квартири для військових у такій логіці, ніби суспільство вже треба психологічно готувати до втрат. Така риторика поступово привчає білорусів до думки, що воєнний сценарій можливий.

Чому Лукашенко боїться прямої війни?

Латушко вважає, що самостійно Лукашенко не наважиться відправити білоруську армію проти України. Такий крок може вдарити по ньому всередині країни, бо білоруси не підтримують участь у війні. Якщо білоруські війська зайдуть в Україну, відповідь буде жорсткою. Після цього в Білорусь почнуть повертатися загиблі військові, а суспільство може відреагувати вибухово.

Понад 90% білорусів не хочуть, щоб збройні сили Білорусі брали участь в агресії,
– наголосив Латушко.

Попри репресії та заблоковані свободи, такий сценарій може похитнути владу Лукашенка. Він розуміє, що пряма участь у війні здатна запустити процеси, які режиму буде складно контролювати.

Лукашенко може надати білоруський балкон, який має стратегічне значення для Росії,
– пояснив опозиціонер.

Саме це вже сталося у 2022 році, коли білоруську військову й цивільну інфраструктуру використали для повномасштабного вторгнення в Україну. Латушко не виключає, що Лукашенко знову може забезпечити Росії такий тил, але не піде у війну власною армією.

Що відомо про загрозу з боку Білорусі?

• За даними української сторони, в прикордонних районах Білорусі триває розбудова дорожньої інфраструктури у напрямку України та облаштування артилерійських позицій.
• Володимир Зеленський попередив, що Росія може знову спробувати втягнути Білорусь у війну, а Україна вже передала Мінську відповідні застереження.
• Київ також заявляє, що Білорусь знає про використання своєї території для підтримки атак по Україні. Зокрема, мовиться про інфраструктуру, яка допомагала коригувати удари "Шахедів", а також про підготовку майданчика для можливого розміщення комплексу "Орєшнік".