Лише Київ, зарплати вищі ніж в IT та бойовий досвід: що відбувається з наймом в український Defense Tech?

У 2025 році українські оборонні стартапи залучили близько $129 млн інвестицій і грантів, а загальний ринок оборонних технологій в Україні досяг щонайменше $6,8 млрд. І хоча на глобальному рівні наразі це порівняно небагато (менш ніж 1% від світових $750 млрд), такі цифри вказують на стрімке зростання українського Defense Tech. Для порівняння — у 2023 році українські стартапи зібрали усього $5 млн інвестицій.

Відтоді лише до оборонного кластера Brave1 приєдналися 1500 оборонних компаній, при цьому приблизна необхідна кількість працівників у середньому складає від 3000 до 5000 людей на компанію на серійних виробництвах і до 50 людей на проєкт у стартапах.

І тут Defense Tech впирається у «скляну стелю»: людей виснажує вища ціна помилки — не баг у коді, а життя людини, й результат, який має бути «на вчора»; фахівці не готові переїжджати в Київ, де розміщується основна кількість вакансій, або ж навпаки — мігрувати в маленькі міста, де часом вимушено дислокуються компанії через безпекові вимоги. Хоч компанії пропонують бронювання, існує страх засвітитися в оборонних базах, а вимоги набагато вищі за зарплати.

AIN розібрався з ключовими проблемами найму в Defense Tech.

Тренду «ринок ІТ переїжджає в Defense Tech» немає

Попит на спеціалістів в українському Defense Tech залишається стабільно високим, кажуть у Lobby X. З 2022 року він також змінився структурно, — якщо раніше це були точкові R&D-команди, то зараз це повноцінні виробництва, яким потрібні не лише інженери, а й фахівці з виробництва, закупівель, постачання, контролю якості, управління ланцюгами постачання, бізнес-девелопменту та рекрутингу. У найбільшому дефіциті люди, які можуть масштабувати рішення та організувати перехід від прототипу до серійного виробництва. 

За даними рекрутингової платформи Lobby X, орієнтовно 65% клієнтів рекрутингу повного циклу — це українські та міжнародні Defense Tech компанії й організації. З усіх наймів 55% — саме у Defense Tech лише за 2026 рік. У цілому ж на сайті платформи з лютого 2024 і дотепер були опубліковані понад 1000 унікальних вакансій від Defense Tech роботодавців.

Приблизно стільки ж вакансій від компаній оборонно-промислового комплексу станом на 11 травня 2026 року є на Work.ua (670) та DOU (1042) — без прив’язки до локації, посади та бажаної зарплати. 

Оборонні компанії шукають різних фахівців: спеціалістів робітничих професій, айтівців, фахівців із телекомунікацій, менеджерів, рекрутерів. Хоч галузь ОПК є відносно новою на ринку праці, роботодавці шукають фахівців із досвідом роботи, зокрема в оборонній промисловості. При цьому масового переходу із класичного IT в Defense Tech не відбувається.

На DOU:

• 7428 вакансій в IT, без врахування пропозицій для початківців і які за кордоном;
• 1043 вакансій у Defense Tech.

На robota.ua:

• 2042 вакансій в IT;
• 764 вакансії в оборонній промисловості загалом.

Через те що ринок праці зараз перебуває в умовах дефіциту кадрів, роботодавці змушені конкурувати за шукачів. Проте в IT ситуація відмінна: тут ринок праці загалом на стороні роботодавця, бо шукачів багато. У такій ситуації ОПК відтягує на себе частину кандидатів: за даними Work.ua, Defense Tech вакансії збирають у середньому не менше відгуків ніж інші роботодавці. А за окремими посадами, як-от керівник відділу продажу, операційний директор чи начальник виробництва, відгук шукачів на вакансії ОПК вищий за середній на ринку.

У Lobby X кажуть, що перехід спеціалістів із класичного IT є, але його не можна назвати масовим. Це радше вибір окремих спеціалістів, ніж тренд «ринок ІТ переїжджає в Defense Tech». Найчастіше на платформі Lobby X потрібні інженери (Embedded, Hardware, RF, Firmware), а також частина software-розробників, які працюють із низькорівневими або системними задачами. Класичний Enterprise/Web IT переходить значно рідше.

Серед основних мотиваційних факторів пошуку роботи в Defense Tech, за даними Lobby X, називають сенс і вплив. Люди хочуть працювати над продуктами, які впливають на перебіг війни та покращення технологій. Далі йдуть доступ до унікальних задач, яких немає в комерційному IT, бронювання і лише потім зарплата, яка не завжди є визначальним фактором.

Раніше бронювання було одним з ключових вимог для частини кандидатів. Зараз же, коли воно є в чималої кількості не Defense Tech компаній, цей фактор перестав бути суттєвим, вважають у Lobby X. Там зазначають: якщо бронювання є визначальним, здебільшого мотивація такого кандидата не буде корелювати із суттю ролі та очікуваним рівнем залученості й відповідальності. Утім, для деяких ролей бронювання — це не плюс, а необхідна умова, якщо говорити про часті відрядження, у тому числі за кордон.

Читайте також: Підвищення зарплат і нова система контрактів. Уряд готує нову армійську реформу. Що про неї відомо?

За даними Work.ua, бронювання є вагомим для кандидатів-чоловіків. Це проявляється в структурі відгуків на вакансії від ОПК для IT-фахівців: 80% відгуків надіслано чоловіками. При цьому серед кандидатів і кандидаток на цивільні IT-посади на платформі зберігається гендерний баланс: чоловіків і жінок практично 50 на 50. 

На платформі провели опитування серед шукачів-айтівців, що відгукувалися на вакансії оборонних компаній, запитавши, що найбільше їх мотивувало — найвагомішим чинником стало бронювання. Далі — вищі зарплати та можливість долучитися до оборони держави. У жінок пріоритетом стали вища зарплата, умови праці та можливість долучитися до оборони держави.

Зарплати в ОПК перевищують класичне ІТ на 30–40%

За даними Work.ua, зарплати в Defense Tech у цілому вищі ніж на ринку праці (приблизно на 43%). Так, середня зарплата ІТ-спеціаліста в Україні станом на квітень 2026 року становить близько 27,5 тис. грн (або приблизно 40 тис. грн для розробників). Водночас у сфері Defense Tech компенсації вищі: аналогічний фахівець може розраховувати вже на 39–60 тис. грн залежно від спеціалізації.

Частково на це впливає сама специфіка вакансій: в ОПК найбільше пропозицій із категорій «Робочі спеціальності, виробництво» й «IT, комп’ютери, інтернет» — наразі це високооплачувані професії. Здебільшого роботодавці шукають фахівців із досвідом, що мусить впливати на пропонований дохід. Якщо ж порівнювати саме вакансії для IT-фахівців, то в ОПК зарплати можуть на 30–40% перевищувати ті, що пропонують класичні IT-компанії.

Натомість, за даними DOU, у грудні 2025 року медіанна зарплата українського айтівця становила $3450. Найвищу медіанну зарплату мають спеціалісти рівня Lead, які працюють у Mobile та Embedded розробці, — $4200, у Defense Tech — медіанна $3000. Медіанна зарплата у Defense Tech — $3000 (на грудень 2025 року). Водночас медіана заробітної плати в деяких вакансій переважає на користь DefTech, наприклад, Senior Front-End отримує на $450 більше ніж у класичному IT.

У Lobby X зазначають, що зарплата в Defense Tech залежить від багатьох чинників: розміру компанії, вектора діяльності, часу на ринку й ніші, яку займає. Проте переважно заробітні плати у Defense Tech вже є конкурентними з класичним ІТ. 

За останніми кейсами найму Senior фахівців через Lobby X:

• Embedded-інженери отримують у діапазоні майже $4000–$5500 і вище;
• Технічні BizDev — майже $3000 і вище;
• Технічні фахівці (лабораторія, прототипування тощо) — $2000–$3000. 

Водночас у Hardware, Embedded і виробництві зарплати часто навіть перевищують рівень ІТ-ринку через хронічний дефіцит фахівців. Натомість у нетехнічних ролях компенсації можуть бути нижчими або більш варіативними, особливо в організаціях і компаніях із сильним соціальним, ціннісним або місійним фокусом.

Проте високі зарплати зазвичай вимагають відповідного досвіду. За даними Work.ua, у березні 2026 року лише 4% вакансій в ОПК були позначені як такі, що підходять для людей без досвіду або для студентів, і це тоді, коли в цілому на ринку праці кількість вакансій для початківців становить майже 45%.

Необхідні навички значною мірою перегукуються зі звичними скілами для айті-фахівців. Серед soft skills пріоритетними є відповідальність, уважність, уміння працювати в команді, активність. Серед прикладних — ведення технічної документації, знання мов програмування (Python, Java тощо).

Водночас у вакансіях ОПК є низка специфічних навичок, пов’язаних з виробництвом і роботою з дронами, наприклад ArduPilot, SolidWorks (програма для проєктування), Altium Designer, паяння. Роботодавці цінують роботу з реальними виробами, а не лише теорією, досвід доведення продукту до робочого стану, розуміння виробництва, надійності та польових умов.

У Lobby X розповідають, що більшість компаній не мають ресурсу довго навчати, тому шукають людей із базовим досвідом. Водночас готові донавчати під специфіку продукту або технології. Фактично ідеальна модель така: беруть сильного Junior/Middle і швидко доводять до потрібного рівня. Проте все залежить від проєкту, специфіки продукту та технологій — іноді потрібен винятково Senior кандидат. Найчастіше без досвіду готові наймати на лінійні позиції на кшталт пакувальників, монтажників і збиральників.

Також важлива здатність працювати швидко і в умовах невизначеності — це не класичний корпоративний цикл. Серед обов’язкових навичок як у міжнародних компаніях, так і в українських — сильна технічна фундаментальність, інженерні навички (Python, SQL, MLOps), кібербезпека для Defense-сектору, продуктове мислення для PM-ролей і soft skills (комунікація й адаптивність). Додатково цінуються готовність працювати з обмеженим доступом до інфраструктури, зберігати чутливу інформацію й обирати віддалений режим роботи. Останнє — окрема тема. 

Локація: 80% вакансій із вимогою перебувати в Києві

«Не роздумуючи пішов би в дефенс тек, навіть із пониженням в оплаті. Проте через сімʼю не маю можливості переїхати в Київ, в якому 90% всього дефенс теку. Готовий працювати віддалено і їздити в тривалі відрядження по кілька тижнів. На жаль, всі, кому я пишу з такими пропозиціями, це відкидають», — пише Станіслав Михайленко на форумі DOU. 

Defense Tech пропонує вакансії віддалено (на тому ж DOU їх наразі 86), проте здебільшого це позиції бухгалтерів, аналітиків, рекрутерів; є й компанії, які віддалено шукають розробників software-напрямку або UX/UI фахівців, однак вимоги все одно передбачають або гібридний графік з відвідуванням офісу кілька днів на тиждень, або періодичні поїздки в офіс. Повний remote — радше виняток, ніж правило.

За даними Work.ua, вакансії для IT-фахівців в ОПК тяжіють до Києва та області. Зокрема, у березні на Київщину припадало 80% пропозицій роботи (218 вакансій). І лише з десяток вакансій стосувалися Львівщини, Одещини та Дніпропетровщини. Якщо ж говорити про віддалену роботу — лише 11 пропозицій за квітень. На DOU ситуація подібна: 914 вакансій припадає на Київ, 69 — Львів, 28 — Одеса, 16 — Дніпро. 10 пропозицій (станом на 7 травня) стосується фахівців за кордоном.

У Lobby X теж зазначають, що для більшості ролей критичною є робота саме з офісу чи виробництва. Оскільки багато команд працюють із Hardware, тестуванням, польотами та виробництвом, фізична присутність часто є обов’язковою.

У TEKEVER Ukraine, наприклад, офлайн-присутність для більшості ролей є критично важливою, адже йдеться про роботу не з віртуальними продуктами, а з реальними безпілотними системами. Також у компанії діють суттєві безпекові обмеження: перша зустріч із кандидатами завжди проходить онлайн як базовий рівень безпеки, адже в галузі враховують ризики того, що кандидат може бути не тим, за кого себе видає.

Компанія Piranha Tech такою ключовою причиною відмов кандидатів називає саме локацію — вони розташовані в Дрогобичі, Гданську й Братиславі. Виробничі потужності розташовані поза межами великих міст через безпекові вимоги, що обмежує пул кандидатів, готових працювати офлайн. Попри те що компанія частково розглядає віддалений формат, для багатьох ролей фізична присутність є критичною: інженери мають безпосередньо працювати з обладнанням і бачити результат роботи.

Формат роботи в компанії Swarmer залежить від ролі: для інженерів, які працюють із «залізом», важлива фізична присутність у хабах: Києві, Львові або Варшаві. Водночас частина software- та операційних позицій може виконуватися в гібридному або віддаленому форматах, інколи з регулярними відрядженнями.

Пошуки роботи: погляд зсередини

Богданові 26 років. Він живе в Києві та має п’ять років досвіду роботи спеціалістом підтримки в ІТ-компанії. Останні пів року провів у процесі пошуку нової роботи.

Починав пошуки на спеціалізованих сайтах: Work.ua, robota.ua, Djinni, DOU.

«Я моніторив нові вакансії і надсилав резюме, — розповідає Богдан. — Вів табличку, куди записував, на які саме вакансії подавася, тому що коли подаєшся на 200–300 вакансій, то вже не впевнений, що компанія, яка надіслала тобі фідбек, — не шахраї, а саме та компанія, до якої ти вже подавався». 

Упродовж трьох місяців у Богдана тривали другі та треті етапи співбесід, загалом у середньому чотири рази на тиждень. «Це вже була ніби друга робота. У якийсь момент я міг собі запланувати дві-три співбесіди на день, але більше ніж дві — це вже серйозний стрес», — ділиться.

Коли ж йому в Linkedin надійшла пропозиція співпраці від українського оборонного стартапу Swarmer, розробника програмного забезпечення на основі ШІ для роїв дронів, спочатку Богдан не був упевнений через засилля ІПСО щодо мобілізації та рекрутингу.

«Ти думаєш, що йдеш працювати в підтримку в оборонку, а опинишся в окопі. Проте це не так: у моєму випадку усе вийшло максимально чітко та спокійно. Завжди поверталися з фідбеком щодо співбесід. Це важливо, адже навіть якщо ви не будете співпрацювати далі, принаймні не допускатимете помилок на майбутніх співбесідах», — розповідає він.

Уже майже три місяці Богдан працює на другій лінії підтримки у Swarmer — це термін навчання, під час якого він вивчає усе про продукт і знайомиться з членами різних команд. За специфікою роботи бажано спілкуватися з людьми наживо, тож його забронювали, аби їздив у відрядження. Богдан каже, що робота у Defense Tech — це перевага, як приносить задоволення через відчуття співпричетності до оборони країни.

Поріг входу високий, але не захмарний

Досвід Swarmer

Swarmer — українська Defense Tech компанія, заснована у 2023 році, що розробляє програмне забезпечення для автономної координації роїв безпілотників. Компанія має штаб-квартиру в місті Остін, штат Техас, США, а також офіси в Києві, Львові, Варшаві й Талліні. Swarmer залучила $15 млн доларів інвестицій і розмістила свої акції на біржі Nasdaq, ставши першою в історії українською компанією у сфері Defense Tech, що провела IPO на американській фондовій біржі.

У Swarmer розповідають, що поріг для входу у сферу високий, але не захмарний. Для core engineering шукають кандидатів із релевантним досвідом. Водночас у компанії є операційні та інженерні ролі, куди наймають людей без досвіду в Defense Tech сфері.

Найважче знайти людей на ролі інженерів з інтеграції. В одній людині має поєднуватися досить рідкісний набір навичок: робота із «залізом» (апаратною частиною), Embedded-розробка (програмування мікроконтролерів і вбудованих систем), мережеві технології, а також розуміння специфіки дронів. Така комбінація і створює проблему: знайти фахівця, який одночасно добре орієнтується в усіх цих сферах, складно.

Більшість Embedded-інженерів ніколи не працювали з безпілотниками, тому їм бракує практичного розуміння цієї галузі. Водночас люди з досвідом у дронах часто не мають так званої продакшн-дисципліни, тобто досвіду створення стабільних, масштабованих рішень, які можна впроваджувати серійно.

Ще складніше з ролями, де інженерія має поєднуватися з розумінням бойового застосування. Тут потрібні не лише технічні знання, а й усвідомлення того, як ці технології працюють у реальних умовах. Таких спеціалістів на ринку одиниці, кажуть у Swarmer.

Читайте також: Від керування інформацією до архітектора довіри: як змінилась роль керівника IT — колонка

Досвід Piranha Tech

Інша ситуація в українській компанії Piranha Tech, яка спеціалізується на розробці та виробництві систем радіоелектронної боротьби (РЕБ) і протидії безпілотникам.

З досвіду Piranha Tech поріг для входу у сферу є високим. Це пов’язано з тим, що в минулому компанія активно підтримувала ініціативи молодих фахівців: вкладала ресурси в їхній розвиток, фінансувала експерименти й давала час на пошук рішень. Однак така модель не завжди приносила швидкі або вимірювані результати — інколи це тривало роками. У підсумку це змусило переглянути підхід.

Наразі діє логіка, близька до інвестиційної: компанія так само готова вкладатися в людей, але лише за наявності базових компетенцій і підтвердженого потенціалу, хоча раніше достатньо було мотивації працювати на користь України. Але для ключових ролей шукають досвідчених спеціалістів із підтвердженою експертизою та рекомендаціями. При цьому базовою вимогою для всіх залишається відповідальність — здатність самостійно доводити задачі до результату.

Робота в Piranha Tech також передбачає значно більшу залученість у процес: інженер має не просто розробити рішення, а й перевірити його в роботі, швидко реагувати на проблеми та усувати їх на місці.

Наразі найскладніше залучати вузькоспеціалізованих фахівців, адже ринок Defense Tech досить великий і конкурентний, кажуть у компанії. Додатковий виклик — специфіка діяльності: через питання безпеки та секретності компанія не базується у великих містах. Відповідно, коло потенційних кандидатів суттєво звужується.

Водночас українські Defense Tech компанії конкурують за працівників із міжнародними. У Swarmer кажуть, що виграють там, де людина шукає реальний вплив і продукт, який працює не в лабораторному вакуумі, а в реальних умовах. У Piranha Tech розповіли, що компанія приваблює людей у тому числі завдяки можливості бронювання. Водночас зазначають, що цього не завжди достатньо: є розробники, які свідомо обирають віддалену роботу на іноземні компанії через вищі зарплати.

У Swarmer кажуть, що не сприймають зарплату як фактор мотивації — це базова умова. У компанії борються за кандидатів, які бачать сенс у тому, що роблять. Люди, які приходять тільки за бронюванням, кажуть у компанії, — рідко затримуються.

Досвід TEKEVER Ukraine

Катерина Безсудна, директорка TEKEVER Ukraine — української філії португальсько-британського виробника БПЛА, каже, що найскладніше знайти людей на інженерні позиції, передусім у сфері hardware. Особливо це стосується RF-інженерів — фахівців, які працюють з бездротовими системами, антенами та радіочастотними ланцюгами.

«У нашій команді ми жартома називаємо таких людей “єдинорогами”, бо їхній пошук може тривати до пів року. Крім того, складно знайти й інженерів-електроніків», — розповідає вона.

До того ж таких фахівців потрібно ще й вирощувати, адже в Україні не існувало Defense Tech у такому масштабі, як сьогодні, тому значна частина експертизи формується разом із ринком. Для TEKEVER Ukraine розвиток команди — це постійний процес. Спеціалісти компанії їздять у відрядження, взаємодіють з міжнародними командами, обмінюються досвідом і разом шукають рішення для складних задач. 

У TEKEVER Ukraine підтримують людей у навчанні: організовують додаткові курси чи сертифікації, забезпечують команду уроками англійської для підтримки належного рівня роботи в міжнародному середовищі. Тож, за словами Безсудної, поріг входу в галузь вищий у кандидата в голові, ніж у реальності. 

«Стикаюся з тим, що у сферу багато якісних фахівців бояться заходити. До прикладу, до нас прийшов на співбесіду ветеран, який до повномасштабного вторгнення працював на автомобільному СТО понад пʼять років. Він ідеально підійшов на позицію техніка. Коли ми дали йому офер, він був щиро здивований. Сказав, що думав, ніби в Defense Tech можна потрапити лише “зі зв’язками”. Насправді ж досить часто ветерани уже мають базу знань і навичок, достатню навіть для старту на позиціях того ж самого junior RF-інженера або техніка. Але багато хто просто не знає, як правильно презентувати свій досвід. Soft skills часто потребують адаптації після служби — і це нормально», — розповідає Катерина.

Серед обов’язкових навичок для роботи в галузі Катерина Безсудна називає вміння працювати в команді, відповідальність і правильну постановку цілей та задач. 

«Вся команда має розуміти, заради чого ми це робимо, адже в центрі — військові, які щодня використовують системи в реальних бойових умовах. Я починаю свій день із мотиваційних повідомлень, коротких робочих дзвінків з TEKEVER-командою, а завершую його словами вдячності та підтримки військовим за ще один день. Саме це допомагає тримати правильний фокус і пам’ятати про сенс роботи», — розповідає Катерина Безсудна.

Поліграф, вища ціна помилки та непередбачувані умови — додаткові вимоги в Defense Tech

У Swarmer кажуть, що робота в Defense Tech — це не про стабільність у класичному розумінні. Частина кандидатів відмовляється від оферів саме тому, що шукає більш передбачувані умови та спокійніший темп. Натомість компанія пропонує середовище з високою динамікою, зворотним зв’язком із поля бою та підвищеною відповідальністю за результат, а це напряму впливає і на підхід до найму.

У компанії шукають готових спеціалістів, здатних швидко включитися в роботу і давати результат, адже продукт потрібен на полі бою «на вчора». Особливо цінними вважають кандидатів, які поєднують військовий і комерційний досвід.

Серед ключових вимог — ownership (відповідальність за результат), здатність працювати в умовах невизначеності, відкритість до прямого зворотного зв’язку та знання англійської мови на робочому рівні. 

Окремо у Swarmer наголошують на специфіці самої роботи: вона відрізняється від класичного ІТ коротким циклом перевірки рішень і значно вищою ціною помилки. Якщо в традиційних продуктових компаніях результат оцінюється через метрики чи A/B-тести, то тут — через реальні умови застосування.

Подібні виклики описують і в TEKEVER Ukraine. Катерина Безсудна розповідає, що від оферу в компанії ще ніхто не відмовлявся, однак співпрацю можуть не продовжувати, якщо кандидат не проходить OSINT-перевірку або якщо сторони розуміють, що не збігаються в цінностях чи взаємних очікуваннях. У Swarmer застосовують бекграунд-чек і за потреби поліграф, а доступ до чутливої інформації відкривається лише після підписання NDA.