"Лише дронами у війні не переможемо": як артилеристи працюють у складних умовах на Харківщині

• Артилеристи 13 бригади НГУ "Хартія" працюють у складних умовах через підвищену загрозу ворожих дронів.
• Командир гармати "Тойота" підкреслює важливість маскування гармат та наголошує, що артилерія є незамінною в підтримці піхоти.

Артилерія залишається однією з найважливіших чинників, що забезпечує перевагу українських сил на полі бою. Водночас робота артилеристів стає все складнішою в умовах підвищеної дронової небезпеки. 

Кореспондентка 24 Каналу з Харкова Анна Черненко розповіла, як працюють на позиціях українські артилеристи з 13 бригади оперативного призначення НГУ "Хартія". За її словами, артилеристи попри стрімкий технічний розвиток війська залишаються однією з головних складових оборони.

Читайте також Воїни Нацгвардії прорвали лінію бойового зіткнення на півночі Харківщини

Що найголовніше для артилериста?

Робота артилеристів сьогодні є вкрай небезпечною та складною. Ворожі дрони буквально полюють на артилерійські системи. Саме у таких умовах працює розрахунок гармати "Богдана". Розвідка дає артилеристам цілі на території противника, а вони уражають їх із гармати.

Командир гармати 13 БрОП "Хартія" "Тойота" розповів, що з потеплінням росіяни активізували роботу своїх FPV-дронів. Ворог запускає їх дуже багато для того, щоб вони вишукували українські гармати. При цьому минулого року дронів було менше, ніж цією весною.

Важливо! Володимир Зеленський наголосив, що українська армія має критичну потребу у далекобійній артилерії та боєприпасах великого радіуса дії. Тому Україна має домовленості з Норвегією щодо спільного виробництва далекобійних снарядів 155-го калібру.

"Тільки виходить сонечко і вони починають шукати. Якщо бачимо чи чуємо, що щось летить, все одно згортаємося і ховаємося. Тому що росіяни можуть знайти гармату, і тоді ми її або втратимо, або вона зазнає пошкоджень", – наголосив "Тойота".

Тому, за його словами, найголовніше – це добре замаскувати гармати, і тоді ворог їх не знайде.

Варто знати. В Україні розробили комп’ютеризовану бойову інформаційну систему "КРІП-А", яка призначена для автоматизації управління артилерійським вогнем. Система передає дані у реальному часі та автоматизовано виконує вогневі завдання. "КРІП-А" інтегрована з БпЛА та іншими сенсорами, що дозволяє швидко виявляти цілі, коригувати вогонь і зменшувати час від виявлення до ураження. Дякуючи автоматизації система має високу точність першого пострілу та залишається ефективною навіть в умовах РЕБ.

"Думаю, що без артилерії – ніяк, лише дронами у війні не переможемо і не підтримаємо нашу піхоту", – відзначив командир гармати 13 БрОП "Хартія" "Тойота".

Він пояснив, що коли росіяни наступають, намагаються просунутися, по їхній піхоті починає працювати саме українська артилерія. Відбувається робота по скупченню сил противника, по їхніх гарматах. А також, як зауважив командир гармати, коли рухаються наші захисники, артилеристи їх прикривають.

Коли артилерія працює краще за дрони?

Начальник відділення БпЛА 55-ї окремої артилерійської бригади Ростислав Степанчук зазначив, що артилерія залишається важливим елементом на полі бою і вона активно працює разом із дронами.

Водночас з'являються чинники, які більшою мірою сприяють роботі артилерії. Йдеться, за його словами, про нельотні погодні умови, туман, морози, через які БпЛА не можуть літати, і тоді виходить на перший план артилерія. Така сама ситуація виникає на ділянках фронту, де відбувається потужне подавлення РЕБ, існує антидроновий захист, сітки, каркаси. У відповідних умовах краще працювати не дронами, а артилерійськими снарядами.

Окрім цього, трапляються ситуації, коли ідеально поєднуються артилерія та дрони. Степанчук вважає, що це буває, коли рухається велика колона бронетехніки, і тоді ці засоби доповнюють один одного.

На сьогодні українські захисники пристосувалися щодо маскування артилерії. Іноді ворог не завжди знає, у що саме він влучив – він може уразити зразок. Також вогневі позиції будуються у такий спосіб, що у разі влучання вдається швидко все відновити.