Кульгава качка по-пекінськи: з чим Трамп їде до Китаю та яке «меню» для нього приготував Сі Цзіньпін

Вперше за майже дев’ять років Дональд Трамп приїздить до Китаю з державним візитом. Джо Байден, будучи на посаді президента США, зустрічався з Сі Цзіньпіном на самітах АТЕС (Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва) та G20. А зустрічі посадовців адміністрації Байдена з китайськими колегами чи-то в Китаї, чи-то в Анкоріджі закінчувалися публічними перепалками перед камерами. Не можна сказати, що попередня зустріч Трампа та Сі в жовтні 2025 року на саміті АТЕС була доволі теплою та приязною. Проте закінчилася вона все ж торговельним перемир’ям між США та Китаєм.

На відміну від 2017 року, коли Дональд Трамп приїздив до КНР під час свого першого президентського терміну, зараз його позиція на переговорах з Сі Цзіньпіном буде набагато слабшою. Чергова війна проти Ірану, наслідки якої адміністрація Трампа заздалегідь не прорахувала в повній мірі, суттєво підірвала імідж не лише самого Трампа, а й повагу до США та впевненість в їхніх гарантіях безпеки. Американські бази та війська в третіх країнах більше не є чимось недоторканим від ракетних і дронових ударів. До того ж ескалація на Близькому Сході показала світові, що США не готові до війни нового покоління.

Тож навряд чи варто покладати великі сподівання на результати візиту Трампа до Китаю. Хоч у Вашингтоні й натякають, що можуть поновити торговельну війну з Пекіном вже в липні цього року, Сі знає, що Трамп навряд чи на це піде. Минулого року в Пусані лідери США та Китаю домовилися про торговельне перемир’я рівно на рік. І цей термін закінчується якраз у листопаді, коли в США відбудуться проміжні вибори до Конгресу США. Через війну з Іраном та здорожчання нафти вперше за три роки зростання зарплат американців більше не випереджає інфляцію, а рейтинги Трампа та республіканців стрімко летять донизу.

З огляду на слабку позицію Трампа, яких поступок намагатиметься досягти Сі? Чи обговорять лідери США та Китаю Україну та тиск на Росію? Та як Тайвань може стати розмінною монетою? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Торгівля в обмін на Тайвань: на що погодиться Трамп

Дональд Трамп разом із першою леді Меланією прибудуть до Пекіна у середу, 13 травня, ввечері за місцевим часом (за Києвом це буде день). Разом із президентом США до Китаю їдуть 16 топменеджерів найбільших американських корпорацій: Ілон Маск (Tesla, SpaceX), Тім Кук (Apple), Келлі Ортберг (Boeing) та інші. Щоправда, під час візиту до КНР у 2017 році Трампа супроводжували 29 керівників великих компаній.

Судячи з публікацій в американській пресі, адміністрація Трампа очікує, що китайська сторона оголосить про закупівлю близько 500 літаків Boeing 737 MAX, американських с/г товарів та збільшення імпорту американської нафти та скрапленого газу. Щодо літаків угода виглядає більш реальною. Останнє велике замовлення Китай робив ще під час візиту Трампа у 2017 році — 300 літаків на $37 млрд. КНР може також оголосити про збільшення закупівель американського зерна, кукурудзи та м’яса.

Проте щодо сої, що є критичним питанням для американських фермерів (особливо напередодні проміжних виборів до Конгресу, бо вони є виборцями Трампа та республіканців), як пише Reuters, Пекін навряд чи погодиться збільшити квоту імпорту, домовлену минулого року в Пусані. Те ж саме стосується й нафти. Китай імпортує підсанкційну російську та іранську нафту. А на початку травня цього року Пекін «дозволив» китайським компаніям і банкам не зважати на американські санкції проти п’яти китайських НПЗ, які купують іранську нафту. До того ж, попри блокаду Ормузької протоки, Іран дозволяє прохід танкерам та суднам, пов’язаним з Китаєм.

Варто також нагадати, якою була ключова торговельна домовленість Трампа та Сі на саміті АСЕАН у жовтні 2025 року: США знизили мита на китайські товари на 10% — від 57% до 47%, й відмовилися від запровадження 145% тарифів; Китай у відповідь на рік призупинив обмеження на експорт рідкоземельних елементів.

Якщо б цієї домовленості не було, від 1 грудня 2025 року всі компанії, які мають будь-який зв’язок з американською оборонкою, не змогли б отримати ліцензії Пекіна на експорт рідкоземельних елементів. А це величезний удар не лише по американській, а й по всім ОПК західних країн. КНР контролює близько 70% їхнього видобування та ще 90% переробки. Монопольна позиція Китаю на переробку рідкоземів зараз навіть більша, ніж ОПЕК (Організація країн-експортерів нафти) коли-небудь мала щодо нафти.

ТСН.ua вже неодноразово писав, що рідкоземельні елементи є у всьому, чим ми користуємося кожен день: мобільні телефони, комп’ютери, автомобілі тощо. Проте зараз, коли світ по суті ввійшов у нову гонку озброєнь, рідкоземи критично важливі для ОПК будь-якої країни. Наприклад, один винищувач F-35 містить понад 400 кг рідкоземельних елементів. Ракети «Томагавк», які Україна просила у США, підводні човни, радіолокаційні системи, розумні бомби, БПЛА — все це містить рідкоземи, без яких на сьогодні сучасна армія неможлива.

Разом із цим експерти американського Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), які нещодавно повернулися з Китаю, Тайваню та Японії, підкреслюють, що за тиждень до візиту Трампа Пекін дає зрозуміти, що «правильне вирішення проблеми Тайваню матиме вирішальне значення для всіх інших речей у відносинах між США та Китаєм». І найважливіше в цьому контексті авжеж постачання Тайваню американської зброї. У грудні 2025 року адміністрація Трампа оголосила про найбільший пакет продажу зброї Тайваню на $11 млрд: системи ППО, ракети, морське озброєння та засоби стримування можливої десантної операції Китаю. Навряд чи США відмовляться від підтримки Тайбея в обмін на якісь поступки з боку КНР. Проте, як припускають багато експертів, і позиція Пекіна теж не буде поступливою щодо багатьох питань порядку денного.

Вісь зла: Китай-Росія-Іран і війна Трампа

Коментуючи свій візит до Китаю (який, до речі, мав відбутися на шість тижнів раніше — в березні), Трамп спрогнозував, що питання Тайваню Сі порушуватиме більше, але також вони обговорять «прекрасну країну Іран». Нещодавно посадовці США визнали, що під час активної фази війни проти Ірану, Москва передавала Тегерану супутникові розвіддані для ударів по американських військових об’єктах та військах у країнах Перської затоки. Так само, як під час російських масованих ударів наприкінці минулого року фіксувалася активність китайських супутників над об’єктами української енергетики.

Росія також постачала Ірану «шахеди», пальне, продовольство та медикаменти, й готувалася до передачі 5 тис. дронів невеликого радіуса дії з оптоволоконним управлінням, які важко виявити й заглушити. Ба більше, в інтерв’ю CBS News, яке вийшло якраз напередодні візиту Трампа до Китаю, прем’єр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу прямо сказав, що Пекін надав Тегерану певну підтримку та окремі компоненти для виробництва ракет. Нетаньягу також натякнув, що знає більше й про інші види допомоги, але не може про це говорити. На запитання ведучого чи непокоїть це прем’єра Ізраїлю, той відповів: «Я мовчу, коли це необхідно».

У вівторок, 12 травня, CNN опублікував великий репортаж із Китаю про тіньову мережу китайської нафтопереробки, що фінансує Іран. Це порти, трубопроводи та НПЗ у провінції Шаньдун та її прикордонних територіях, що переробляють підсанкційну іранську сиру нафту на газ, дизель та нафтохімічну продукцію. Китай є найбільшим покупцем іранської нафти. Водночас, світове зростання цін на енергоносії теж б’є по китайському бюджету. Тож Сі Цзіньпін може бути зацікавлений у тиску на Тегеран щодо досягнення домовленості з Вашингтоном. Минулого тижня міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі приїздив до Пекіна. Якраз у цей час Тегеран знову передав американцям свій «мирний» план. Трамп його відкинув. Проте це не означає, що за посередництва КНР позиція Ірану не стане більш поступливою.

Як і в Пекіні, так й у Вашингтоні заявили, що топпріоритетом переговорів Трампа та Сі, які заплановані на четвер, 14 травня, буде торгівля і Тайвань. Тому не варто очікувати, що сторони будуть предметно обговорювати війну Росії проти України. Пекін погодиться почати підштовхувати Москву до принаймні довгострокового перемир’я лише якщо сам Сі Цзіньпін постане в ролі головного «миротворця». Навряд чи Трамп, який вже закінчив десять світових війн, дасть йому таку можливість, особливо напередодні проміжних виборів до Конгресу США.

Китай вже давно став головним рятівним колом Росії. За допомогою «партнерства без обмежень» із Пекіном, Москва обходить переважну більшість західних санкцій, імпортуючи понад 90% підсанкційних технологій саме через КНР. До того ж в Китаї, як і в Північній Кореї, за численними повідомленнями, Росія вже давно створила виробництва ударних безпілотників великої дальності.

Тож, щоб протидіяти сформованій осі зла країн CRINK (Китай, Росія, Іран та Північна Корея), США мають діяти разом із союзниками. Проте адміністрація Трампа вважає, що нормальні відносини з Європою їй більше не потрібні. Ображаючись на європейських союзників щодо їхньої відмови приєднатися до війни проти Ірану та розблокування Ормузької протоки, Пентагон оголосив про вивід 5 тис. американських військових з Німеччини.

Експерти британського Chatham House підкреслюють, що Трамп поставив під сумнів НАТО і став на бік Росії в її цілях щодо України та досягнення капітуляційних поступок з боку Києва. А тепер він він не може легко припинити війну з Іраном. Аналітики нагадують, що це відбувається на тлі переваги Китаю, коли минулого року Трамп був змушений відмовитися від тарифів після того, як Пекін погрожував припинити імпорт критично важливих для західних ОПК рідкоземельних елементів. Тож, як підкреслюють американські аналітичні центри, перший за дев’ять років візит Трампа до Китаю — це радше про збереження статус-кво, ніж про вирішення проблемних питань. До того ж, одразу після візиту Трампа до Китаю Сі Цзіньпін особисто прийматиме Путіна в Пекіні.

Читати публікацію повністю →