Контракти з чіткими термінами служби і доплати за ризик: що відомо про нову реформу армії

• Президент Зеленський оголосив про новий етап армійської реформи, що передбачає, зокрема, збільшення зарплат військовим і введення чітких термінів служби за контрактами.
• Планується й перезавантаження територіальних центрів комплектування.

1 травня президент Зеленський оголосив про новий етап армійської реформи. Він анонсував збільшення зарплат військовим, нову систему "бойових" контрактів та встановлення чітких термінів служби.

Детальніше, що передбачає нова армійської реформи, пише видання "Українська правда". Озвучені пропозиції ще не закладені ані в законопроєкти, ані в урядові постанови. Усе, що наразі відомо, може не потрапити до фінальних документів, адже часто у проєкти вносяться зміни.

Дивіться також З червня вже будуть зміни, – Зеленський розкрив деталі масштабної реформи ЗСУ

Як проходитиме демобілізація?

У середині квітня співрозмовник УП в Офісі президента розповідав, що консенсусу щодо термінів служби нема.

"Генштаб проти. Позиція військового керівництва зводиться до того, що в разі масштабної демобілізації значно зменшиться комплектація війська", – казав він.

Президент уже анонсував строки служби, але урядовці та військові ще й досі сперечаються, як це правильно впровадити.

Наразі вдалося дійти згоди про контрактний підхід до демобілізації. Згідно із проєктом, буде 3 види контрактів із чіткими термінами служби. Вони підходитимуть як для чинних військових, так і для новобранців.

Вони зможуть підписати контракт із гарантованою демобілізацією і відстрочкою до наступного призову в армію. Контрактники ж матимуть можливість переукласти договори з державою. Попередній період служби не враховуватиметься в новий контракт. Водночас він впливатиме на тривалість відстрочки, яку планують розраховувати індивідуально.

Опція не підписувати контракт залишиться. Але в контрактників з'являться чіткі терміни служби: 10 місяців – для чинних військових на бойових посадах, 14 місяців – для новобранців-претендентів на бойові посади, 2 роки для всіх інших посад – від пілота БПЛА до медійника (для чинних військових і новобранців – 24 Канал). До того ж вони самі можуть обирати собі посади – і бойові, і тилові",
– поділився пропозиціями один із посадовців.

Фіналізувати напрацювання щодо контрактів із чіткими термінами служби планують до кінця травня 2026 року.

Ми почали реформу з термінів служби, бо невизначеність найбільше лякає людей, які думають про службу. Коли завершимо з цим, перейдемо до змін у ТЦК. Силові методи залучення до армії неприпустимі. Спробуємо зробити так, щоб мобілізація була справедливою. Зміни відбудуться впродовж цього року,
– зазначила людина, яка бере участь у розробці реформи.

Якими будуть зарплати?

У планах підвищити мінімальну зарплату військовим у тилу з 20 до 30 тисяч.

Також приблизно вдвічі може зрости заробітна плата командирам різних рівнів.

Набагато більше платитимуть тим, хто підпише "бойові" контракти. Є пропозиція запровадити систему винагород за ризик "10/20/40". Їх нараховуватимуть бійцям на підставі наказів командирів військових частин.

10 тисяч на день за перебування на позиції. 20 – за ударно-пошукові дії (повернення втрачених позицій, зачистка). 40 – за активні наступальні дії. В середньому піхотинець, який регулярно виконує бойові завдання, буде отримувати 250 – 400 тисяч на місяць,
– розповів співрозмовник.

Водночас буде максимальний граничний поріг по виплатах, аби не почалися зловживання.

Та й, де брати кошти на нові "бойові" контракти невідомо. Хоча Міністерство фінансів підтримує цю ініціативу.

Але у законопроєкті про внесення змін до держбюджету-2026, який уряд схвалив і відправив на розгляд Ради 8 травня, нічого немає про додаткові видатки для підвищення зарплат військовим.

Як раніше писала "Економічна правда", посилаючись на джерела в уряді та парламенті, на це треба виділити щонайменше 60 мільярдів гривень до кінця 2026.

Що буде із ТЦК та СП?

В армійську реформу входить перезавантаження територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки.

Але наразі ще невідомо, коли розпочнеться реформа ТЦК та СП.

Зверніть увагу! З початку повномасштабного вторгнення омбудсман Дмитро Лубінець отримав від українців майже 12 тисяч звернень про порушення їхніх прав під час мобілізації. Значна частина усіх скарг – за останні 2 роки.

Розбиратися із питанням доручили міністру оборони Михайлу Федорову в січні.

Міноборони пропонує трансформувати ТЦК та СП в "Офіси резерву+" з окремими підрозділами – офісами комплектування та офісами супроводу.

Офіси комплектування займатимуться обліком військовозобов'язаних, плануванням мобілізаційних заходів, рекрутингом, оформленням на службу. Також планують додатково розміщувати у громадських місцях точки рекрутингу.

З'являться такі собі хаби комплектування. Там будуть бази для розміщення добровольців і доставлених поліцією військовозобов'язаних, поки їх не залучать до війська.

Працівники хабів перевірятимуть документи, проводитимуть військово-лікарські комісії, оцінюватимуть психічну стійкість та професійну придатність тощо.

Тим часом офіси супроводу займатимуться соціальними питаннями. Зокрема, йдеться про оформлення компенсацій пораненим бійцям, одноразові виплати сім'ям загиблих, організації похоронів тощо. Частину послуг хочуть цифровізувати, наприклад, оформлення виплат і формування довідок.

ТЦК – величезна структура, яка забезпечує для війська 30+ тисяч мобілізованих і контрактників на місяць. Ніхто не хоче ламати систему, тому дискусій багато. Довго обговорювали, хто має доставляти чоловіків із вулиці в ТЦК. В Міноборони пропонували, щоб цим займалися виключно поліцейські, без участі військових. Але поліція проти. Зараз усе заглохло – консенсусу немає,
– розповів співрозмовник у військовому керівництві.

До слова, начальник Нацполіції Іван Вигівський зазначав, що не хоче відповідати за вуличний "рекрутинг". В одному з інтерв'ю він зазначив, що поліцейські не повинні самі займатися мобілізацією, бо навіть просто залученість "дуже погано впливає на імідж" структури.

Хоча наразі закон передбачає, що затримувати і доставляти військовозобов'язаних до ТЦК можуть лише поліцейські. А повістки можуть вручати не лише ТЦК та СП, а також представники органів місцевого самоврядування та роботодавці.

"Але всі вони намагаються відмежовуватися від мобілізації. Десь староста може сказати: "Як я піду вручати повістку? А якщо він завтра загине, як дивитися в очі рідним?". Та в нас країна загине. На військовослужбовців повністю повісили мобілізацію. Це абсолютно неправильно. На мою думку, військові мають брати на себе відповідальність після того, як мобілізований або контрактник потрапив до навчального центру. А оповіщенням і довезенням на БЗВП мають займатися цивільні", – висловила свою думку членкиня комітету Ради з питань нацбезпеки, оборони і розвідки Ірина Фріз.

Що кажуть військові про ситуацію в армії?

Військовослужбовець ЗСУ, капітан Данило Яковлев в ексклюзивному інтерв'ю для 24 Каналу зазначив, що проблеми в армії пов'язані не лише із зарплатами, але й з неефективним менеджментом та недостатньою ротацією військових.

Зокрема, це відбивається на питанні демобілізації, яка уже давно на часі – є такі бійці, які служать ще з 2014 року. Причиною є, як зазначив військовий, неефективне використання менеджментом ресурсів. Одні підрозділи ефективні, інші ні та ще й постійно потрапляють у скандали.

Командир 429 окремого полку безпілотних систем "Ахіллес" Юрій Федоренко ще у січні зазначав 24 Каналу, що українська армія потребує не точкових кадрових змін, а комплексної трансформації системи. Реформа неможлива без багаторічної роботи над підготовкою професійних кадрів і чіткого розподілу відповідальності на всіх командних рівнях. Розв'язання проблеми вимагає залучення додаткового західного фінансування для підвищення грошового забезпечення та соціальних гарантій.