Комета 3I/ATLAS почала розкривати свій основний склад під час виходу за межі Сонячної системи

• Комета 3I/ATLAS викидає метан, воду, вуглекислий газ та атомарний нікель, поки віддаляється від Сонця.
• Вона має аномально високе співвідношення вуглекислого газу до води, що свідчить про її формування в унікальних умовах, які відрізняються від умов формування комет Сонячної системи.

Міжзоряна комета 3I/ATLAS, що зараз покидає межі Сонячної системи, тепер поводиться інакше, ніж коли вона пролітала повз нашу зорю чи планети. Завдяки новітнім спостереженням космічного телескопа "Джеймс Вебб" ученим вдалося зазирнути під її стародавню оболонку та знайти хімічні елементи, які раніше лишалися непоміченими.

Які секрети приховує внутрішня структура 3I/ATLAS?

Комета 3I/ATLAS стала лише третім офіційно підтвердженим міжзоряним об'єктом. На відміну від своїх попередників, вона виявилася надзвичайно яскравою і активною, що дозволило провести детальний аналіз за допомогою інструментів середнього інфрачервоного діапазону космічного телескопа JWST. Попередня оцінка поперечного перерізу ядра вказує на діаметр близько 2,6 кілометра. Під час свого транзиту вона пройшла на відстані 1,5 астрономічної одиниці від Сонця у жовтні 2025 року, а на момент проведення основних досліджень у грудні 2025 року перебувала вже за межами орбіти Марса, пише Phys.org.

Дивіться також 3I/ATLAS уже не актуальна, тому скандальний астроном з Гарварду знайшов нових "інопланетян"

Найсенсаційнішим результатом спостережень стало перше в історії пряме виявлення метану (CH4) у складі міжзоряного об'єкта. Науковці помітили цікаву закономірність: під час наближення до Землі комета виділяла метан дуже слабко, проте в міру віддалення від Сонця інтенсивність випаровування цієї речовини почала стрімко зростати.

Хоча це здається нелогічним, така поведінка пояснюється тривалим перебуванням об'єкта у відкритому космосі, яке тривало від 3 до 11 мільярдів років. Протягом цього часу космічне випромінювання опромінювало поверхню комети, виснажуючи запаси найбільш летких льодів у її зовнішніх шарах. Нагрівання сонячними променями призвело до того, що стародавня "кора" була скинута, відкриваючи доступ до глибинного, необробленого матеріалу, багатого на метан.

Художнє зображення 3I/ATLAS, яке показує метанол синім, а ціаністий водень – помаранчевим / Фото NSF/AUI/NSF NRAO/M.Weiss

Аналіз спектрів, отриманих за допомогою інструменту MIRI, показав наявність цілого спектра летких речовин, включаючи воду, вуглекислий газ та навіть атомарний нікель, йдеться в дослідженні у журналі Astrophysical Journal Letters.

Це підтверджує теорію про те, що метали можуть бути присутніми в газоподібному стані в комах комет при температурах значно нижчих за температуру сублімації металів. Відбувається це, ймовірно, внаслідок розпаду органічних металовмісних комплексів під впливом світла.

Як це порівнюється з кометами Сонячної системи

Порівняння 3I/ATLAS з кометами Сонячної системи виявило суттєві відмінності в їхньому хімічному складі. Міжзоряна гостя має аномально високе співвідношення вуглекислого газу до води. Цей показник більш ніж на порядок перевищує типові значення для комет родини Юпітера чи довгоперіодичних комет і наближається до характеристик надзвичайно багатої на леткі речовини комети C/2016 R2.

Такі дані свідчать про те, що 3I/ATLAS сформувалася в умовах, які значно відрізнялися від умов у нашому ранньому протопланетному диску.

Під час досліджень, проведених ще 15 – 16 та 27 грудня 2025 року, було зафіксовано різке зниження загальної активності комети, оскільки вона віддалилася від 2,20 до 2,54 астрономічної одиниці від Сонця. Виробництво води впало значно швидше за інші компоненти, що пов'язано з проходженням так званої "лінії льоду", де сонячного тепла стає недостатньо для активного випаровування водяного льоду.

У той самий час метан та вуглекислий газ, які мають набагато нижчі температури сублімації, продовжували активно виділятися.

Старе фото 3I/ATLAS зроблене обсерваторією GEMINI у грудні 2025 року / Фото NSF NOIRLab

Важливо відзначити, що швидкість розширення коми комети складала приблизно 540 та 500 метрів на секунду для двох періодів спостереження відповідно. Кома об'єкта складається з досить великих пилових зерен розміром близько 100 мікрометрів.

Карти розподілу речовин у комі показали, що викиди води мають ширший радіальний розподіл, ніж пил, що вказує на додаткове випаровування льоду з крижаних зерен, винесених у кому активністю комети. Водночас вуглекислий газ та метан демонстрували компактніший розподіл поблизу ядра.

Дослідники планують ще одну серію спостережень навесні 2026 року, хоча зазначають, що з кожним днем робити це стає дедалі важче через велику відстань.