Китай запустив історичну космічну місію яка готує астронавтів до висадки на Місяць

Успішний старт космічного корабля "Шеньчжоу-23" став новою віхою для Китаю на шляху до підкорення супутника Землі. Один із членів екіпажу проведе на орбіті цілий рік, щоб випробувати можливості людського організму перед майбутньою висадкою на Місяць.

В рамках амбітної космічної програми Пекін передбачає висадку людини на поверхню супутника вже до кінця цього десятиліття. Нова місія покликана протестувати критично важливі системи життєзабезпечення в екстремальних умовах, повідомляє видання ScienceAlert.

Актуально Космічна програма Китаю наздоганяє США – новий виклик для світового лідерства

Старт місії "Шеньчжоу-23" провели за допомогою ракети-носія "Чанчжен-2F Y23" з космодрому Цзюцюань у неділю о 23:08 (18:08 за київським часом). Приблизно через 10 хвилин апарат відокремився від носія й почав автономний політ.

До складу екіпажу увійшли:

Не покладайтесь на випадок у стрічці Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

• командир Чжу Янчжу (39 років),
• пілот Чжан Чжиюань (39 років),
• перша в історії астронавтка з Гонконгу – 43-річна колишня інспекторка поліції Лай Цзяїн.

Перед запуском на космодромі провели урочисту церемонію проводів екіпажу. Глядачі розмахували прапорами Китаю, а астронавти вийшли на сцену під супровід оркестру.

Китай запустив місію "Шеньчжоу-23" – дивитися відео:

За даними Китайського управління пілотованої космонавтики, стикування зі станцією Tiangong відбулося приблизно через 3,5 години після запуску. У відомстві заявили, що екіпаж почувається добре, а місія пройшла успішно.

Один із цих дослідників проведе на китайській станції "Тяньгун" цілий рік, що стане абсолютним рекордом для космічної програми КНР. Головною метою такого тривалого перебування є ретельне вивчення впливу мікрогравітації на організм людини перед майбутнім польотом на Місяць.

Цікавий факт! Ім'я астронавта, який проведе на станції повний рік, поки не розкривають. У CNSA – Китайському національному космічному агентстві – пояснили, що остаточне рішення ухвалять уже під час виконання місії залежно від стану екіпажу та перебігу польоту.

Під час цієї місії вчені планують провести низку унікальних досліджень, зокрема перший у світі експеримент зі штучними людськими ембріонами зі стовбурових клітин для перевірки можливості розмноження у космосі.

Астрофізик і професор австралійського університету Університету Маккуорі, Річард де Грейс (Richard de Grijs) пояснив, що основними викликами для астронавта під час річного перебування на орбіті стануть втрата щільності кісток, атрофія м'язів, радіоактивне опромінення, порушення сну та психологічна втома.

Окрім цього, критично важливим завданням є тестування систем рециркуляції води та повітря в умовах тривалої автономної роботи обладнання.

Рік на орбіті переводить як обладнання, так і людей в інший режим роботи,
– прокоментував професор.

За словами де Грейса, Китай поступово накопичує досвід для "тривалого постійного перебування" людей на власній орбітальній станції. Він наголосив, що річні польоти переводять програму на зовсім інший рівень складності порівняно з попередніми шестимісячними місіями "Шеньчжоу".

Космічні плани Китаю на найближче майбутнє

Країна готує новий космічний корабель "Менчжоу" (Mengzhou), який має замінити застарілі апарати "Шеньчжоу". Його перший орбітальний тестовий політ запланований на 2026 рік. Саме "Менчжоу" використовуватимуть для польотів китайських астронавтів до Місяця.

До 2035 року Китай також планує створити першу фазу Міжнародної місячної дослідницької станції – International Lunar Research Station. Крім того, вже до кінця цього року Пекін хоче вперше прийняти на борту станції "Тяньгун" іноземного астронавта з Пакистану.

За останні десятиліття Китай різко прискорив розвиток власної космічної програми, вклавши в галузь мільярди доларів. У 2019 році країна першою в історії посадила апарат "Чан'е-4" на зворотний бік Місяця, а у 2021 році успішно доставила марсохід на поверхню Марса.

Важливим фактором стало й те, що Китай із 2011 року фактично усунений від участі в програмі Міжнародної космічної станції. Після заборони США на співпрацю NASA з Пекіном країна почала розвивати власну незалежну орбітальну станцію Tiangong.