Керівник виправної колонії засуджений на довічне ув'язнення за депортацію 1500 засуджених

Херсонський суд винив у державній зраді та військових злочинах першого заступника начальника ПВК № 90, який під час окупації керував примусовим вивезенням понад півтори тисячі ув'язнених на території Росії.

Арнаут Олексій Степанович, уродженець Запорізької області, отримав довічний вирок за організацію та особистий контроль над депортацією засуджених з Херсонської області на контрольовані Москвою території.

Іншорис обвинуваченого

Арнаут Олексій Степанович народився 24 березня 1981 року в селі Купріянівка Вільнянського району. До повномасштабного російського вторгнення він займав посаду першого заступника начальника державної установи «Північна виправна колонія № 90» у Херсоні у військовому званні підполковника внутрішньої служби.

Свідки та потерпілі повідомляли, що протягом окупації засуджений «сильно змінився, став жорстким», особисто контролював процес вивезення людей і погрожував розправою тим, хто виявляв непокору.

Хронологія злочинів

Після окупації Херсона у 2022 році керівництво ПВК № 90 запропонувало працівникам вибір: залишитися під окупантами або звільнитися. Арнаут обрав перший варіант і з травня того року обійняв посаду першого заступника начальника у створеній окупаційною адміністрацією структурі. Він активно агітував колег переходити на службу до окупантів, обіцяючи їм «високу заробітну плату».

У жовтні 2022 року, коли український військ готувався до визволення областей, окупаційне керівництво наказало евакуювати засуджених на терени під контролем Росії. До міста були доставлені п'ять спеціалізованих автомобілів з Управління федеральної служби виконання покарань РФ по Криму та Севастополю.

З 20 жовтня по 2 листопада 2022 року Арнаут особисто керував операцією. Він складав переліки засуджених для вивезення, розподіляв їх за автобусами та видавав команди охоронцям. Люди виводилися з камер, вишикувалися у спеціальні броньовані автобуси з кримськими реєстраційними знаками та написом «Пенитенциарная система РФ», супроводжувані збройними конвоями та військовою технікою. Опір розглядався як непокора, яку придушували фізичною силою.

Масштаб депортацій

Понад 1500 засуджених були вивезені з установи без їхньої згоди. Спочатку їх доправили до Голопристанської виправної колонії № 7, а згодом депортували до кількох виправних установ Краснодарського краю РФ:

• Колонія № 2 (село Двубратське)
• Колонія № 5 (місто Апшеронськ)
• Колонія № 11 (село Ахтарське)
• Колонія № 14 (Краснодар)

Міжнародна кваліфікація: Четверта Женевська конвенція та Додатковий протокол I до Женевських конвенцій прямо забороняють депортацію та незаконне переміщення осіб, які знаходяться під захистом на окупованій території.

Рішення суду

Колегія Херсонського міського суду визнала Арнаута винним за такими статтями Кримінального кодексу України:

• Частина 2 статті 111 — державна зрада шляхом переходу на бік ворога в умовах збройного конфлікту та воєнного стану
• Частина 2 статті 28, частина 1 статті 438 — порушення законів і звичаїв війни, вчинене за попередньою змовою групою осіб

Суд призначив покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. Крім того, засуджений позбавлений спеціального звання підполковника внутрішньої служби.

Аналогічний вирок за іншим епізодом депортацій ув'язнених отримав його безпосередній начальник Євген Соболєв.