Керівництво Литви було змушене йти в укриття через загрозу дрона з боку Білорусі

• Литовські високопосадовці, зокрема президент та прем'єр-міністерка, спускалися в укриття через загрозу БпЛА.
• НАТО розпочало патрулювання повітряного простору в Балтійському регіоні, а в Вільнюсі оголошували червоний рівень загрози.

Литва вже не вперше відчуває на собі загрози повітряних атак. У середу, 20 травня, у небі країни знову зафіксували невідомий безпілотник. Повітряну тривогу оголосили й для Вільнюса. Так, вищому військово-політичному керівництву Литви довелося йти в укриття.

Серед них – президент Гітанас Науседа, співробітники його адміністрації, прем'єр-міністерка Інга Ругінене, а також присутні в будівлі Сейму. Про це детальніше розповіли в LRT.

До теми Чергова гібридна атака на ЄС з Білорусі: тимчасово закривали аеропорт Вільнюса

Як лідери Литви змушені були йти в укриття?

Радник президента країни Фредерікаса Янсонаса підтвердив, що главу держави та його команду оперативно провели до захисного укриття.

Аналогічні повідомлення пролунали і в парламенті: через гучномовці людей закликали залишити приміщення та пройти в безпечні зони. Прем'єр-міністерка також покинула робочі приміщення та спустилася в укриття.

Хочете щодня читати оперативні та якісні новини Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Міністерство оборони Литви повідомило про фіксацію дрона у повітряному просторі країни з боку Білорусі, після чого було оголошено підвищений рівень повітряної небезпеки у Вільнюсі. Одночасно НАТО розпочало патрулювання повітряного простору в Балтійському регіоні.

Влада столиці оголосила червоний рівень загрози та закликала мешканців залишатися в укриттях до скасування тривоги. При цьому офіційно не уточнювалося, чи перетнув дрон кордон Литви та де саме він перебував.

Довідка. Загальна протяжність сухопутного кордону Литви з країнами-агресорами становить 977 кілометрів. Кордон із Росією, а саме з Калініградською областю, має довжину 303 кілометри, а протяжність кордону з Білоруссю сягає 674 кілометри.

Як Литва межує з країнами-агресорками: дивіться на карті

Що відомо про подібні випадки появи дронів у Литві й інших країнах Балтії?

17 травня в Утенському районі Литви впав військовий безпілотник, уламки якого виявили в безлюдному селі Самана. На місці всю ніч працювали поліція та сапери. Крім того, в ніч на 13 травня тимчасово зупиняли роботу Вільнюського аеропорту через невідомі навігаційні сигнали з боку Білорусі, схожі на метеозонди.

Загалом же, останнім часом українські безпілотники кілька разів випадково порушували повітряний простір країн Балтії, що викликало занепокоєння місцевої влади.

Із заявою виступила Естонія – країна закликала Київ вжити заходів, щоб уникнути повторення таких інцидентів. Також 19 травня Естонія вперше самостійно збила дрон, який залетів на її територію; за попередніми даними, він міг бути українського походження.

Як реагують Україна та Європа?

Варто зазначити, що ще з початку січня Україна била по російській нафтовій інфраструктурі на узбережжі Балтійського моря. А через роботу російських систем РЕБ частина безпілотників могла втратити маршрут і випадково опинитися в повітряному просторі країн Балтії та Фінляндії.

Водночас українська сторона заявляє, що Росія може навмисно спрямовувати або перенаправляти дрони в бік Балтійського регіону, щоб створювати провокаційні інциденти та використовувати їх у пропагандистських цілях.

Адмірал НАТО Джузеппе Каво Драгоне заявив, що Росія, ймовірно, прагне відновлення впливу в межах колишнього СРСР, і що потенційна загроза стосується не лише країн Балтії. За його словами, Москва може застосовувати як гібридні методи, так і нестандартні форми тиску, тоді як НАТО зосереджується на колективній обороні та підході "захисту на 360 градусів".

Зі свого боку керівник ОП Кирило Буданов нещодавно відвідав Литву для переговорів із місцевими посадовцями щодо питань безпеки. Литва продовжує активно підтримувати Україну військовою, фінансовою та гуманітарною допомогою.

Європейські держави паралельно обговорюють посилення своїх збройних сил у відповідь на російські загрози: зокрема, Німеччина розглядає збільшення армії приблизно на 100 тисяч військових.

Водночас експерти, серед яких Микола Маломуж, вважають, що Росія не має ресурсів для прямої масштабної війни з НАТО і може обмежуватися тактичними провокаціями.