ЄС шукає переговорника з Росією: чи погодиться Путін і чому в Кремлі заговорили про «дух Пекіна»

ТСН.ua вже писав, що під час неформального засідання на Кіпрі 27-28 травня міністри закордонних справ ЄС обговорять можливі перемовини з Росією — хто саме їх може вести від імені Союзу. А також, за словами очільниці дипломатії ЄС Каї Каллас, — про що саме говорити з росіянами. Її заява прозвучала після глузливої пропозиції Путіна призначити на роль переговірника з Росією від ЄС колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера, який до травня 2022 року був головою ради директорів «Роснафти».

Ця відверта насмішка Путіна збурила лідерів європейських країн. Водночас, в ЄС вже давно наголошують на необхідності призначення спецпосланця для проведення переговорів з Росією. Вперше про це ще в лютому публічно сказали в Латвії та Естонії. Наразі це вже об’єктивна необхідність. Нещодавно держсекретар Марко Рубіо, який назвав українську армію найсильнішою в Європі, визнав, що «зусилля щодо мирного дипломатичного врегулювання зайшли в глухий кут». Щоправда, він не сказав, чому та завдяки кому це сталося.

Напередодні приїзду Путіна до Китаю, який відбувся одразу за провальним візитом Трампа до Сі, прессекретар очільника Кремля Пєсков висловлював сподівання, що завдяки миротворчим і посередницьким зусиллям американців мирний процес, який зараз перебуває на паузі, буде відновлений. Вже в Пекіні Пєсков сказав, що Росія продовжуватиме війну «до перемоги». Європейські лідери вважають, що саме Сі має вплив на Путіна й спонукатиме його завершити війну. Проте за більш ніж чотири роки Китай не зробив нічого в цьому напрямку.

Тож кого на роль переговірника з Росією обговорюють в ЄС? Та на кого ще крім Китаю сподівається Європа? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Переговори з дияволом: ЄС має чотирьох кандидатів

Минулого тижня, говорячи про можливість запровадження «аеропортового» перемир’я, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав до нової ролі Європи в мирних зусиллях. Пізніше під час телефонної розмови з президентом Європейської Ради Антоніу Коштою, Володимир Зеленський наголосив, що Європа має бути в перемовинах.

«Важливо, щоб у неї був сильний голос та присутність у цьому процесі, і варто визначити, хто представлятиме саме Європу», — додав український президент.

За інформацією Financial Times, серед кандидатів на спецпосланця для переговорів з Росією — колишній очільник Європейського центрального банку Маріо Драґі, колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель, а також чинний і колишній президенти Фінляндії Александер Стубб та Саулі Нііністьо.

«Адміністрація Трампа, яка зараз зосереджена на власній війні на Близькому Сході, повідомила колегам з ЄС, що не проти, щоб Європа розмовляла з Путіним паралельно з мирними переговорами під керівництвом США», — зазначає FT, посилаючись на три джерела. Водночас, у Кремлі повідомили, що спецпредставник Трампа Стів Віткофф та зять Трампа Джаред Кушнер, яких вже давно чекають в Києві, мають незабаром відвідати Москву. Щоправда, їхній візит може стосуватися виключно Ірану.

Politico також повідомляє про чотирьох кандидатів — Меркель, Драґі, Стубба та Каллас. Видання зазначає, що минулого тижня Кая Каллас, так видається, сама висунула свою кандидатуру, заявивши: «Думаю, я зможу розпізнати пастки, які розставляє Росія». Однак троє дипломатів з ЄС зауважили в розмові з Politico, що Каллас має жорстку антиросійську позицію, тож навряд чи в Кремлі стануть з нею говорити.

Щодо Меркель, проти її кандидатури виступають навіть у ХДС — партії чинного канцлера Фрідріха Мерца та самої Ангели Меркель. Та й сама вона заявила, що не підійде на роль переговірника з Путіним, який, за її словами, серйозно сприйме лише чинних лідерів ЄС. Водночас Spiegel називає ще одну кандидатуру — чинного президента Німеччини Франка-Вальтера-Штраймаєра, відомого в Україні ще за часів Мінських домовленостей своєю «формулою Штраймаєра».

Ядерні погрози: Росія готується відкрити ще один фронт

На думку Фрідріха Мерца, Росія має бути готовою до переговорів. Необхідним є припинення бойових дій. Лише після цього ЄС повинен призначати свого спецпредставника, який буде говорити з Росією разом зі США та Україною. Невідомо, чи всі в Євросоюзі розділяють таку позицію канцлера Німеччини.

На думку Александра Стубба, для відновлення діалогу з Росією є дві причини:

• сильна позиція України, яка виграє цю війну, й, відповідно, слабка позиція Росії;

• та європейський інтерес.

«Якщо ти не сидиш за столом, тебе з’їдять на цьому столі. Тому краще підтримувати якийсь діалог. Хто його буде вести і на яких умовах — поки зарано говорити. Я вважаю, передусім треба добиватися перемир’я. Зараз про це не говорять. Були короткі перемир’я на кілька днів. Можливо європейці могли б допомогти американцям у цьому питанні. Зараз США приділяють більше уваги Ірану», — вважає Александер Стубб.

У середу, 20 травня, Володимир Зеленський, на основі хороших контактів української команди з американською стороною, висловив сподівання щодо повернення до переговорів зі США та Росією цими тижнями за участю також і Європи. Все це відбувається на тлі масштабних ядерних навчань у Росії і Білорусі, та ризиків можливого відкриття нового фронту з території Білорусі — Брянської області — проти України чи однієї з країн-членів НАТО. Також минулого тижня Путін підписав указ про спрощення отримання російських паспортів жителями невизнаного Придністров’я. А ще раніше Держдума ухвалила закон щодо залучення російської армії для «захисту» громадян РФ у разі їхнього арешту, утримання, кримінального та іншого переслідування за кордоном.

Ці дії Кремля явно свідчать про підготовку до подальшої масштабної ескалації. Тож Європа, на противагу США, які продовжили винятки з санкцій для російської нафти й вимагають від України територіальних поступок, мала б посилювати тиск на Росію. Проте в середу, 20 травня, Британія також послабила санкції, дозволивши імпорт дизельного та авіаційного пального, виготовленого з російської сирої нафти в третіх країнах. Міністр з торговельної політики Британії Кріс Браянт вже перепросив за це рішення, додавши, що відповідна ліцензія буде призупинена найближчим часом.

Проте факт залишається фактом — своїми діями США відкрили «скриньку Пандори». Як пише Reuters, у травні доходи Росії від продажу нафти та газу, попри українські далекобійні санкції, зросли на 39%. Санкції ЄС на російський скраплений газ почнуть діяти лише від 1 січня 2027 році. Ба більше, як пише Bloomberg, на тлі зростаючої загрози з білоруського напрямку, після тиску на Литву, США «просять» Україну допомогти режиму Лукашенка знову експортувати добрива «Білоруськалію», проти якого США скасували свої санкції у березні цього року (детальніше про це читайте в тексті ТСН.ua «Знищити» Калінінград: загроза з Білорусі — чи готовий східний фланг НАТО до війни»).

У статті для Atlantic Council колишній посол США в Україні Вільям Тейлор зазначає, що за збереження позитивних тенденцій на полі бою, продажу американської зброї та надання розвідданих США, через серйозні економічні проблеми росіянам доведеться сісти за стіл переговорів. Водночас, якщо через війну на Близькому Сході західні країни одна за одною будуть послаблювати санкції, Росія, отримуючи більше грошей, навряд чи буде зацікавлена у справжніх переговорах про завершення війни.

Сподівання Фрідріха Мерца та Каї Каллас на допомогу Китаю в переконанні Росії сісти за стіл переговорів теж поки що не виправдалися. Розв’язавши торговельну війну в тому числі й проти Європи, адміністрація Трампа вже давно штовхає її в обійми Китаю. Тож Пекін вже і так частково отримує те, що хоче. А перебуваючи в КНР одразу після Трампа, у Путіна заявили, що нічого не знають про «дух Анкориджа», й доцільніше зараз говорити про «дух Пекіна».

Це була заява помічника очільника Кремля Юрія Ушакова. Про «дух» або «формулу Анкориджа» він раніше говорив не раз. В інтерв’ю ТСН.ua європейські експерти припускали, що може йтися про негласні домовленості Трампа та Путіна під час їхнього саміту на Алясці щодо територіальних поступок з боку України — виходу Сил оборони України з Донбасу, про що неодноразово публічно говорила російська сторона. Згодом про те, що умовою надання США гарантій безпеки Україні є вихід ЗСУ з Донбасу публічно сказав Володимир Зеленський.

Тож заява Ушакова може бути публічним ляпасом Сполученим Штатам й натяком, що в переговорах їх може замінити Китай. Від вимоги щодо територіальних поступок з боку України в Кремлі не відмовляються. Тому цікавою тут є позиція ключових країн ЄС, які шукають свого спецпредставника для переговорів з Путіним. Чи посилюватимуть вони тиск на Кремль, щоб він відмовився від своїх ультимативних вимог? Адже ми пам’ятаємо нещодавню заяву Фрідріха Мерца про те, що на шляху до членства в ЄС Україні можливо доведеться змиритися з втратою територій.

Читати публікацію повністю →