Інтернет під тиском: у 2025 році зафіксували рекордну кількість обмежень

• У 2025 році було зафіксовано рекордні 313 відключень інтернету у 52 країнах, причому новими порушниками стали сім держав.
• Уряди дедалі частіше обирають точкові обмеження, блокуючи соціальні мережі та месенджери, що призводить до збільшення використання VPN-сервісів, але водночас влада бореться з цими інструментами.

У 2025 році не було жодного дня без інтернет-блокувань у світі. Новий звіт показує не лише рекордну кількість відключень, а й зміну підходу – уряди дедалі частіше застосовують точкові обмеження замість повного відключення мережі.

Згідно зі звітом Access Now та коаліції #KeepItOn, 2025 рік став найгіршим за всю історію спостережень щодо інтернет-обмежень. Упродовж року зафіксували 313 відключень у 52 країнах, і вперше до списку порушників потрапили одразу сім нових держав. Про це пише Tech radar.

Дивіться також ЄС хоче змусити Google ділитися даними пошуку з конкурентами

Як змінюється цензура інтернету у світі?

Експерти зазначають, що жоден день року не минув без щонайменше одного випадку блокування зв’язку. Основною причиною залишаються конфлікти – на них припало 125 інцидентів у 14 країнах.

Водночас змінюється сам характер цензури. Замість повного відключення інтернету уряди все частіше обирають точкові обмеження. Йдеться про блокування окремих платформ, сервісів і каналів комунікації.

Цей підхід дозволяє зменшити економічні втрати, які у 2025 році оцінюються приблизно у 19,7 млрд доларів. Повне відключення паралізує бізнес і щоденні операції, тому влада шукає більш "точкові" інструменти впливу.

Як говориться у звіті Access Now, одним із головних трендів стало блокування соціальних мереж і месенджерів. За рік зафіксовано 94 випадки обмежень доступу до таких платформ, як WhatsApp, Facebook, Instagram, TikTok і Telegram у 40 країнах. Це більше, ніж 77 випадків у 2024 році.

Хоча такі обмеження виглядають менш радикальними, на практиці вони часто мають той самий ефект. Люди використовують ці сервіси для роботи, бізнесу і зв’язку, тому їх блокування фактично ізолює користувачів.

У відповідь користувачі масово звертаються до VPN-сервісів. Наприклад, Proton VPN зафіксував зростання завантажень до 35 000% у 62 країнах. Такі сплески стали індикатором того, що уряди обмежують доступ до мережі.

Однак влада почала активно боротися і з цими інструментами. У деяких регіонах вводять заборони на VPN, штрафи і навіть кримінальну відповідальність. Наприклад, у регіоні Джамму і Кашмір проводили перевірки телефонів і відкривали справи проти користувачів.

Окрім VPN, під тиск потрапляє і супутниковий інтернет, зокрема Starlink. У 2025 році зафіксували 14 випадків обмеження альтернативних каналів зв’язку у семи країнах – це значно більше, ніж роком раніше.

В Іран ухвалили закон, який криміналізує використання несанкціонованих інтернет-інструментів, включно із супутниковим зв’язком. У М’янмі влада конфіскує обладнання і затримує постачальників послуг.

У 2026 році ця тенденція лише посилюється. В Ірані вже почали глушити сигнали супутникового інтернету, а в Уганді влада наказала відключити термінали Starlink перед загальнонаціональним відключенням мережі під час виборів.

Ще одним новим інструментом контролю стає так званий "білий список". На відміну від блокування окремих сайтів, цей підхід передбачає доступ лише до обмеженого переліку дозволених ресурсів. Інші сервіси залишаються недоступними за замовчуванням.

Такі системи активно розвивають Росія та Іран, що свідчить про посилення цифрового контролю.

Попри зростання цензури, міжнародна спільнота намагається реагувати. Міжнародний кримінальний суд визнав зв’язок між інтернет-блокуваннями і порушеннями прав людини. Водночас коаліції закликають уряди не атакувати цифрову інфраструктуру під час конфліктів.

Важливу роль відіграють і самі користувачі. Люди продовжують знаходити способи обходити обмеження, поширювати інформацію і документувати події, навіть ризикуючи безпекою.

Звіт показує чітку тенденцію – інтернет не просто обмежують, а поступово трансформують у контрольоване середовище, де доступ до інформації дедалі більше залежить від рішень держави.