"Інструмент" проти Росії: бізнес може просити відшкодувати збитки від війни через Дію

• В Україні бізнес та державні установи можуть подавати заяви на відшкодування збитків від агресії Росії через портал Дія.
• Передбачено п'ять категорій заяв для фіксації збитків, включаючи пошкодження інфраструктури та втрату активів.

В Україні відкрили можливість подавати заяви до Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією Росії. Відтепер це можуть робити не лише держава, а й бізнес – через портал Дія.

Що відомо про нові категорії заяв у Міжнародному реєстрі збитків, завданих агресією Росії?

Йдеться про п’ять нових категорій заяв, які охоплюють пошкодження або знищення як критичної, так і не критичної інфраструктури, а також втрату чи пошкодження активів, повідомили в Офісі Президента України.

Дивіться також Пережили блекаути: українська мережа морепродуктів відкриє 17 ресторанів у Європі

Подати заявку можуть усі юридичні особи – незалежно від форми власності. Це стосується як приватного бізнесу, так і державних і комунальних підприємств. Окремі категорії передбачені також для органів влади, місцевого самоврядування, громад і державних установ.

Це важливий і давно очікуваний крок. Запуск цих категорій дає можливість системно фіксувати збитки та формувати повноцінну міжнародну доказову базу, на підставі якої ухвалюватимуться рішення щодо компенсацій,
– каже заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра.

У межах нових категорій можна заявити про компенсацію вартості зруйнованого майна, а також витрат на його відновлення чи ремонт.

Що це означає для бізнесу?

1. З’являється офіційний механізм фіксації втрат
2. Формується база для майбутніх репарацій
3. Зростає шанс отримати компенсацію

Як подати заяву через Дію?

Для бізнесу в Україні доступні окремі види заяв, пише Дія.

Це такі заяви:

• C1.1 – пошкодження або знищення критичної інфраструктури
• C1.2 – пошкодження або знищення не критичної інфраструктури
• C3.1 – пошкодження, знищення або втрата активів

Подання заяв відбувається онлайн через Дію, яка автоматично підтягує частину інформації з державних реєстрів. Інші дані заявник має додати самостійно дані про пошкоджені або зруйновані об’єкти, документи та оцінка збитків, опис подій, фото чи інші докази.

Також доступна функція "Цифрові повноваження", яка дозволяє керівникам компаній делегувати подання заяв уповноваженим представникам.

Таким чином Україна переходить від фіксації втрат до системної підготовки до компенсацій. Для бізнесу це шанс не просто зафіксувати збитки, а реально претендувати на їх відшкодування у майбутньому.

Яких збитків зазнала інфраструктура України?

За даними 5 звіту Rapid Damage and Needs Assessment, який проведено спільно Групою Світового банку, урядом України, Єврокомісією та ООН, Україні знадобиться 587,7 мільярда доларів для відновлення впродовж 2026 – 2035 років.

Загалом до кінця 2025 року вартість прямих збитків від війни за останні 46 місяців зросла до 195,1 мільярда доларів, що вказує на збільшення оцінки 5 звіту на 64,1 мільярда доларів, або на трішки більше, ніж 12%, порівняно з 4 звітом у 2024 році.

Економіст Ігор Бураковський для 24 Каналу зауважив, що оцінка збитків та потреб сформована на основі даних з лютого 2022 по грудень 2025 року. Втім насправді точні цифри на сьогодні доволі важко порахувати.

Ігор Бураковський

Голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

Крім того, варто враховувати, що оцінка потреб відбудови базується на нинішніх цінах. У майбутньому ці розрахунки можуть змінюватися: окремі види робіт потребуватимуть більше ресурсів, тоді як інші, завдяки науково-технічному прогресу, навпаки можуть подешевшати.

Також кошти на повне відновлення України надходитимуть ще протягом певного часу. І тому сьогодні варто говорити не тільки про ці суми, але й про джерела фінансування відбудови.

До війни ми мали певну економіку, потім зазнали втрат й зараз хочемо відновити втрачене, але виникає питання: чи доцільно все відбудовувати та скільки реально Україна потребує коштів,
– аналізує Бураковський.

Для цього доведеться провести додаткові дослідження та здійснити певні підготовчі заходи. Наприклад, провести розмінування та розчищення територій тощо, що також вимагатиме значних ресурсів та часу.

Зважаючи на це, цифри, які наведені у звіті за 2025 рік, слід сприймати як орієнтовні – вони відображають поточні масштаби проблем та потреб, і саме так їх треба сприймати.

Тому величина втрат, на жаль, з часом тільки зростатиме, а сам процес відновлення потребуватиме досить тривалого часу та не обмежиться кількома роками.

Новини українського бізнесу

• Кожен п'ятий бізнесмен в Україні отримує дохід від 10 мільйонів гривень на рік – це 74 тисячі підприємців. До трійки найбагатших за доходом у 2025 році потрапили Рінат Ахметов, Віталій Антонов та Андрій Веревський.

• У Києві за кілька місяців закрилися близько 400 кав'ярень і фастфудів, що склало 13 – 14% ринку громадського харчування. Основні причини закриття включають високі витрати на електроенергію, перебої з електропостачанням, демонтаж МАФів, перенасичення ринку та зниження платоспроможності клієнтів.