“Іноді їх треба виштовхувати з літака”: як відбувається фахова підготовка у ДШВ

автор: Людмила Кліщук
з Житомирської області
фото авторки

“Уважно! В тебе піхота внизу, біля церкви!” – гримає інструктор до бійця, який навчається мистецтву ураження ворога за допомогою FPV-дрона. 

Той чує зауваження, опускається, заходить на ціль і, не без задоволення, убиває імітованого противника. 

У навчальному класі – трохи більше десятка робочих місць. Із блютуз-колонки лунає кислотна музика, відчувається драйв. Військові на симуляторах навчаються управляти FPV-дронами. Ми спостерігаємо за фаховою підготовкою в ЗСУ у 199-му навчальному центрі Десантно-штурмових військ.

Як у Збройних силах стати оператором БПЛА або наземних роботизованих комплексів? А як вивчитись на РЕБівця, зв’язківця чи бойового медика? Усе це – завдання фахової підготовки.

Так, після основного курсу БЗВП, здобувши первинну військово-облікову спеціальність (ВОС-100) “стрілець”, військовослужбовець направляється або до своєї бойової військової частини, або на фахову підготовку. Вона полягає у здобутті інших ВОСів за вужчими спеціалізаціями – оператор БПЛА,ЗРК чи РЕБ, гранатометник, сапер, снайпер, навідник артилерії, мехвод тощо. 

Фахова підготовка може тривати від двох тижнів до 50 діб (крім 51 доби базової загальновійськової).  

Часто на фахову підготовку приходять військові вже з чималим бойовим досвідом, після важких боїв. 

Навчальні центри створені в кожному виді чи роді військ для забезпечення їх потреб у підготовлених спеціалістах. 

Навчальний центр Десантно-штурмових військ цікавий ще й тим, що лише в ДШВ, навіть під час повномасштабної війни, збережена і розвивається  повітрянодесантна підготовка.

“Стрибки з парашутом – це штучно створена стресова ситуація”

“Приземлитися на хрест” у парашутистів означає точний розрахунок і влучність.

На полі, де восени зібрали кукурудзу, розклали два перехрещені полотнища марунового кольору. Цей хрест є міткою, добре помітною з неба, для десантників, котрі працюють з парашутом типу “крило”. Вони відпрацьовують стрибки із вантажем та мають пройти дистанцію з точки А в точку Б.

“Якщо вийти з літака на висоті 5 км, то можна доставити військового на відстань до 50 км”, – пояснює викладач школи повітрянодесантної підготовки молодший лейтенант Микола Садовський. Він теж стрибав із “крилом”. 

Микола Садовський

За його словами, повітрянодесантну підготовку в Десантно-штурмових наразі проходять розвідники, військовослужбовці всіх бойових бригад ДШВ та постійний склад навчального центру.

Планують роботу: два тижні заняття з особовим складом, два тижні – стрибки. 

Військові, що виконують стрибок вперше, роблять це з висоти 800 метрів. 

На стрибки виділяється п’ять навчальних днів – це 40 годин. За цей час десантник навчається самостійно укладати собі парашут та проходить навчання на повітрянодесантному комплексі. Відпрацьовують дії як на борту літака, так і в разі екстрених ситуацій під час відкриття парашута. 

Той самий хрест

Стрибки з парашутом

У крайній день десантники складають залік на укладання основного і запасного парашутів та залік із повітрянодесантної підготовки. 

“Така підготовка є частиною психологічної підготовки особового складу. Військовослужбовці відпрацьовують стрибки з парашутом для того, щоб потім піти в невідоме для них місце, де може бути страшно.

Треба розуміти, що стрибки з парашутом – це штучно створена стресова ситуація, адже людина підіймається в літаку на висоту 800 метрів, дивиться вниз, поверхня землі ледь проглядається – а людині треба туди йти, зробити крок. Зізнаюся, що в нас чи не на кожному борту є військовий, якого треба ледь не викинути з літака, бо сам він не хоче цього робити”, – розповідає Микола Садовський. 

Читайте також:
Командувач ДШВ Олег Апостол: Коли відбувається зустрічний ближній бій, наші групи перемагають у 90% випадків. ВЕЛИКЕ ІНТЕРВ’Ю

“Найкращий пілот – це колишній піхотинець-“пішохід”, бо він знає цінність людського життя”

Костянтину 29 років. Він обережно, але і впевнено тримає в руках пульт. Очі прикуті до екрана симулятора.

Костянтин під час навчання

Старший солдат, хоча служить ще з 2017 року. Після штурмів у лавах 78-ї десантно-штурмової бригади Костянтина відправили вчитися управляти наземним роботизованим комплексом. Навчається вже третій тиждень. 

Чи легко дається нове ремесло? “Ну, знаєте, як з автомата пересісти на ці ґаджети… Але піде! Навчимося – і повернемося на Покровський напрямок”, – з ентузіазмом відповідає Костянтин. 

Костів викладач – командир взводу лейтенант Вадим Нікішин. Його підопічні, пройшовши БЗВП, після додаткового навчання незабаром мають стати операторами НРК.

Підготовка операторів НРК

Навчальний підрозділ підготовки фахівців безпілотних систем у 199-му центрі ДШВ створили торік. 

Переймати ази роботи з дронами приходять і новачки з БЗВП, і вже бувалі десантники з бойовим досвідом. Також – воїни після поранень, але з бажанням служити.

Курсанти розвідувальних БПЛА мають змогу коригувати вогонь артилерії – для цього навчальний центр ДШВ побудував співпрацю з підрозділами фахової підготовки артилеристів.

“Треба розуміти, що лише бажання стати оператором дрона недостатньо. Щоб опанувати безпілотні системи, слід мати відповідний склад розуму, бажано – мати досвід комп’ютерних ігор. І це доводить практика:

хто грав – тому простіше опанувати безпілотник.

Кращий пілот – це колишній піхотинець-“пішохід”, бо він знає цінність людського життя, по-перше. Він знає, що буде, якщо він про***е дати вчасно стрім або не зрозуміє задачу спостереження, а від цього може залежати швидкість реакції щодо вогневої підтримки нашої піхоти. Якщо не побачив ціль чи не зорієнтувався по першому розриву – ворог наступатиме, і це спричинятиме втрати нашої піхоти”, – пояснює командир роти підготовки фахівців безпілотних систем капітан Антон Бобровський.

Антон Бобровський

Комроти підкреслює, що підходи до навчання “нога в ногу” відповідають реаліям на лінії бойового зіткнення.  

“Те, що було актуальним ще місяць тому, зараз уже може бути неактуальним. Ми взаємодіємо з бойовими бригадами ДШВ і на горизонтальних зв’язках запитуємо, чого очікує командир підрозділу, коли відправляє до нас людину.

Трапляється таке, що одна група курсантів може готуватися по-різному. Дехто може потребувати додаткового навчання для пілотування на ударних FPV в умовах урбанізованої місцевості, інша група військових навчатиметься роботі в лісовій місцевості, а ще хтось потребуватиме навичок роботи в полі”, – ділиться тонкощами фахової підготовки операторів дронів капітан Бобровський.

У навчальному класі

Пілотування “мавіків”

Скільки часу треба, щоб навчити пілота, здатного якісно працювати по ворожій цілі – річ індивідуальна, зазначає інструкторз позивним “Бетер”. Він навчає майбутніх операторів FPV-дронів. 

“Молодь (18-24 роки) значно швидше освоює навички – вбирають нові знання в себе, як губка. Старшим людям ось ця механіка мікроконтролю дається важче… Але тут важливо пам’ятати одну цікаву річ: ми літаємо не мозком – ми літаємо руками”, – пояснює Бетер. 

У навчальний центр він прийшов із галицької “вісімдесятки”, бойовий досвід має з 2016 року. Із повномасштабним вторгненням працював у підрозділі РУБпАК “Китайці”, який згодом перейменували в “Белатон”.

Розповідає: якось він під час бойової роботи одним “мавіком” (і, відповідно, одним боєприпасом) двох росіян “задвохстотив” і трьох – “затрьохсотив”. 

Тепер під Бетеровим наставництвом військові відпрацьовують знищення ворожої техніки на симуляторах: захід на ціль – укриття, рухому техніку чи піхоту.

“Хлопці молодці, круті. За короткий час навчилися адекватно літати. Ми дістали ключик від обрію, як-то кажуть, і навчаємо курсантів: від першого польоту до ураження”, – відгукується Бетер про своїх підопічних.

“Після нашого навчання бойових медиків спостерігаємо динаміку щодо зменшення кількості ампутацій”

“У бойового медика має бути холодний розум, а отримані фахові знання та навички мають відпрацьовуватися до автоматизму. До цього ми їх і готуємо – працювати “на автоматі”, – розповідає начальник школи тактичної медицини навчального центру ДШВ підполковник Михайло Храпійчук. 

Михайло Храпійчук

На базі цієї школи готують бойових медиків, стрільців-санітарів, інструкторів із такмеду та інструкторів з тактичної медицини для БЗВП.

За кілька крайніх років програми підготовки бойових медиків у Збройних силах  України зазнали не однієї зміни – через інтенсивні пертурбації на полі бою. 

“Якщо, наприклад, ворог змінює тактику чи засоби ураження – під цю динаміку має адаптовуватися і тактична медицина, це взаємопов’язані речі. Тактична медицина – це зовсім не статична, а динамічна галузь”, – пояснює підполковник Храпійчук.

Заняття з тактичної медицини

Медиків під час фахової підготовки також навчають тому, щоб вони були готові до будь-якої зміни сценарію розвитку подій на полі бою. 

“Наприклад, ми навчаємо курсантів, як діяти при масовому надходженні поранених, як правильно проводити сортування поранених на стабілізаційному пункті тощо”, – зазначає начальник школи.

Підполковник Храпійчук розповідає про свій досвід: “Я потрапив у ситуацію, коли був приліт і багато військових отримали поранення. Тоді я попросив зробити крок вперед тих, хто мене чує. Це легкі поранені, вони могли надати допомогу самі собі та побратиму. Потім ішли ті, хто в свідомості, але кричать від болю – це поранення середньої важкості. А найперше я надавав допомогу тим, хто хрипів і був без свідомості. От приблизно такого механізму дій ми навчаємо і своїх курсантів”.

Читайте також:
Турнікети та ампутації: чому зараз бійці так часто втрачають кінцівки в ситуаціях, де цього можна уникнути

Особлива увага зараз – до конверсії турнікета. Офіцер стверджує, що завдяки цьому цілком реально зменшити кількість ампутацій у поранених. 

“Робимо переоцінку доречності накладення турнікета. Навчаємо ретельно проводити конверсію турнікета. Навчаємо за всіма алгоритмами, щоб на підсвідомому рівні у військових був закладений алгоритм дій. Можу сказати, що після нашого навчання спостерігається динаміка щодо зменшення кількості ампутацій”, – стверджує офіцер.

Нагадаємо, раніше “Новинарня” публікувала
ілюстрований репортаж про те, як відбувається БЗВП у 199-му навчальному центрі ДШВ. 

Читайте також:
Вперше в історії: “Азов” і 7 корпус ДШВ провели спільні командно-штабні навчання

<p>The post “Іноді їх треба виштовхувати з літака”: як відбувається фахова підготовка у ДШВ first appeared on Новинарня.</p>