Політтехнолог прогнозує вибух невдоволення в Росії восени через удари по нафті та економічну кризу

Політолог Тарас Загородній переконаний, що накопичення військових, економічних та політичних проблем може призвести до серйозних внутрішніх потрясінь у Росії восени цього року. Ключовою умовою для виникнення масових зворушень експерт називає появу харизматичного лідера та продовження українських ударів по російських нафтовим об'єктам.

Удари по нафті як детонатор кризи

Загородній вважає, що українські атаки на російські нафтопереробні комплекси, зокрема на tuапсинський завод, де невгасимо горять запаси палива, стають найважливішим чинником дестабілізації ситуації в агресорській країні. На його думку, якщо Україна збереже такий темп операцій, то восени в Росії можуть розгорнутися значні событія.

Проте політтехнолог зауважує: "Досі я особливо нічого не чекаю. Адже росіяни не вийдуть на вулиці, якщо там не з'явиться хтось на кшталт Пригожина чи якесь "ГКЧП", яке буде все валити на Путіна". Таким чином, економічна дестабілізація повинна поєднатися з політичним лідерством для перетворення на дійсні протести.

Путін як заручник власної позиції

Загородній передбачає, що Путін до кінця намагатиметься уникати коментування критичної ситуації, оскільки це означатиме офіційне визнання поразки. Адже саме він, як верховний головнокомандувач, несе відповідальність за неефективність російської ППО та невдачі в збитті українських дронів.

Натомість кремлівський лідер може спробувати перекласти провину на інших, шукаючи формулу, яка визволить його від персональної відповідальності. Водночас у російському суспільстві дедалі гучніше звучить критика владних рішень і прямих невдач у військовій сфері.

ФСБ як контролер протестів

На думку політтехнолога, публічні висловлювання невдоволення від російських блогерів і інтелектуалів насправді є керованим процесом. "Це внутрішні ігри ФСБ", – переконаний Загородній. За його словами, російські спецслужби вивчили помилки Радянського Союзу і розуміють необхідність спрямовувати й контролювати протестні настрої населення, а не придушувати їх силою.

Такі висловлювання можуть розпалити суспільне розчарування, особливо щодо блокування Telegram та обмеження мобільного інтернету, однак без сильного лідера вони не переростуть у дійсні масові зворушення.

Умови для дестабілізації: вересень 2026 року

Загородній вказує на важливу дату: у вересні 2026 року в Росії мають відбутися вибори до Державної думи, після яких планується значне підвищення комунальних тарифів. Саме восени цього року політтехнолог очікує реальних подій, здатних розхитати кремлівський режим.

Проте така сценарій можливий лише за умови, що Україна не припинить атаки на російську територію. "Дестабілізація кремлівської влади залежить виключно від дій Києва", – наголосив він.

Невтішні тренди довіри до Путіна

Статистика підтримує песимістичні сценарії. За даними Всеросійського центру вивчення суспільної думки, 24,1% росіян не довіряють Путіну, а 23,3% респондентів не схвалюють його роботу. За останній тиждень ці показники впали на 1 і 1,1 відсоткового пункту відповідно – до 71% та 65,6%. Рейтинги президента знижуються протягом семи тижнів поспіль.

На такі тенденції впливають, ймовірно, блокування Telegram, обмеження мобільного інтернету, зростання цін та загальна втома російського населення від війни в Україні.

Сигнали з кремлівської верхівки

Німецький політолог та соціолог Ігор Ейдман вважає, що публікація даних про падіння рейтингів Путіна провідними російськими дослідницькими центрами не випадкова. Це, на його думку, свідчить про те, що адміністрація президента дозволила оприлюднити негативну інформацію, що може вказувати на "конфлікт між різними групами російської верхівки".

"Якщо така людина з'явиться, то всі ці блогери, силовики, олігархи, імовірно, підтримають такого лідера. І Росія буде йти до дестабілізації. Але до цього все ж таки має призвести сукупність обставин", – наголосив Тарас Загородній.