Політолог прогнозує вибух невдоволення в Росії восени через удари по нафті та економічну кризу
Політтехнолог Тарас Загородній переконаний, що накопичення проблем, пов'язаних з військовими діями, може спровокувати серйозні внутрішні зворушення в Росії. Ключову роль у цих процесах він відводить українським ударам по російських нафтових об'єктах та економічній дестабілізації в країні-агресорці.
Чинники, що розхитують Кремль
На думку експерта, найвпливовішим фактором є систематичні атаки України на російські нафтопереробні комплекси. Прикладом служить удар по Туапсе, де тривалий час горить один із найбільших заводів. Загородній припускає, що якщо Україна продовжить такі операції, то восени в Росії може «відбутися багато цікавого».
Водночас політтехнолог зауважує, що економічні труднощі в Росії лише прискорюють наростання кризи, яка може «вибухнути за кілька місяців». Проте до осені він не очікує серйозних потрясінь, оскільки «росіяни не вийдуть на вулиці без лідера».
Роль лідерства у протестах
Загородній наголошує, що для виникнення справжніх зворушень необхідна визнана політична фігура на кшталт Євгена Пригожина або яка-небудь потужна інституція, здатна перехопити владну агенду. «Потрібна людина, яка буде все валити на Путіна, мовляв, він у всьому винний», – пояснює він.
«Це внутрішні ігри ФСБ. Вони вивчили уроки Радянського Союзу і розуміють, що протестами треба керувати», – впевнений політтехнолог.
Путін уникатиме визнання поразки
Експерт припускає, що російський лідер до останнього триматиме мовчання щодо критичної ситуації з обороною, оскільки це було б явним визнанням провалу його військового керівництва. Замість цього Путін, найімовірніше, спробує перекласти відповідальність на інших осіб за те, що російська протиповітряна оборона не справляється з українськими дронами.
Контрольовані протести як інструмент влади
Загородній звертає увагу на посилення критики в російському суспільстві: блогери все відкритіше висловлюють незадоволення владою та критикують її кроки. Однак він переконаний, що ці голоси – результат цілеспрямованої роботи спецслужб, спрямованої на «каналізацію протестів». За словами політтехнолога, така тактика дозволяє запобігти неконтрольованому зростанню суспільного невдоволення.
Сценарій дестабілізації
Якщо все ж таки з'явиться визнаний лідер опозиції, то, на думку Загороднього, його підтримають различні групи російської верхівки – від блогерів до силовиків і олігархів. Це може призвести до дестабілізації Кремля.
Експерт також указує на наступні вибори до Державної думи, заплановані на вересень 2026 року. Після них очікується різке підвищення комунальних тарифів, що може став детонатором для суспільних протестів восени. Однак все залежить від того, чи продовжуватиме Україна завдавати ударів по території Росії.
Статистика падіння довіри до Путіна
За даними Всеросійського центру вивчення суспільної думки, показники довіри до Володимира Путіна стрімко падають:
- 24,1% росіян не довіряють президенту
- 23,3% не схвалюють його роботу
- За тиждень рейтинг схвалення впав на 1,1% – до 65,6%
- За тиждень рейтинг довіри впав на 1% – до 71%
Падіння рейтингів спостерігається протягом семи тижнів. На цей процес впливають блокування месенджера Telegram, обмеження мобільного інтернету, зростання цін та утома населення від wojny в Україні.
Сигнали внутрішньої боротьби в Кремлі
Німецький політолог та соціолог Ігор Ейдман припускає, що опублікування даних про падіння рейтингів Путіна не випадкове. На його думку, російські дослідницькі центри могли отримати вказівку від адміністрації президента, що свідчить про «конфлікт між різними групами російської верхівки».