Якість пального: за участі Міноборони сформовані єдині підходи до розвитку служб ПММ у війську

Для забезпечення належної якості пального та зменшення ризиків його постачання у системі матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України (ЗСУ) потрібно використовувати сучасні технічні засоби, зокрема мобільні лабораторії та автоматизовані системи контролю якості.

Також важливо оновити нормативно-правові акти (керівні документи) та гармонізувати їх із міжнародними стандартами.

Таких висновків дійшли учасники науково-практичної конференції, присвяченої актуальним питанням забезпечення ЗСУ пально-мастильними матеріалами (ПММ) та контролю їх якості в сучасних умовах. У заході взяли участь представники Головного управління державного гарантування якості.

В умовах масштабних ракетно-дронових атак на українську інфраструктуру навантаження на систему логістики та номенклатуру ПММ постійно зростає. Тому традиційні підходи до контролю їхньої якості не повною мірою відповідають наявним викликам. Вони мають бути доповнені цілісною державною системою гарантування якості, що охоплює весь цикл постачання ПММ — від виробництва до заправлення техніки. Такий підхід забезпечить стабільні якісні параметри пального та дозволить мінімізувати технічні ризики під час експлуатації військової техніки.

Фахівці з якості ПММ повинні володіти не лише лабораторними методиками, а й розуміти хіммотологічні аспекти ПММ. Це дозволить зрозуміти питання сумісності та взаємозамінності пально-мастильних матеріалів в умовах диверсифікації постачання.

За підсумками конференції учасники дійшли спільного висновку, що перехід до державного гарантування якості ПММ є стратегічно необхідним для зменшення технічних ризиків і формування єдиного підходу до якості пального на всіх етапах постачання. Також сформовані підходи до розробки практичних рекомендацій, удосконалення підготовки фахівців та ініціювання системних змін у сфері забезпечення Збройних Сил України ПММ.

Конференція відбулася в Державному університеті «Київський авіаційний інститут». У ній, зокрема, взяли участь представники Головного управління державного гарантування якості, 10-го хіммотологічного центру Міністерства оборони України, науковці, військові фахівці, представники служби пально-мастильних матеріалів військ (сил) тощо.