Які файні галицькі слівця вас здивують та вразять: чи вмієте ви говорити по-львівськи
Львівські фрази та слова
2026 року День міста Львова святкують 1–3 травня на честь 770-річчя від першої згадки про нього (1256 рік).
Туристи знають, що Львів — це не лише незвичайна архітектура, площа Ринок, смачна кава й гарні дівчата. Це незвичні львівські слова та фрази, часом незрозумілий колорит місцевої говірки, які не можна забути.
Пропонуємо вам познайомитя з деякими слівцями та фразами львів’ян, які часто вражають туристів і не лише:
Здибанка — це не вечірка, похорон чи весілля, це зустріч.
Гамати — це не відпочивати на гамаку, читати чи дивитися телевізор, а їсти.
Баняк — це каструля, а не тарілка чи горнятко.
Варґатий — це не чудний чи талановитий, а губатий.
Баюра — не озеро, а калюжа.
Вуйко — це не тато чи дідусь, а дядько.
Кремпуватися — не пишатися чи захоплюватися, а соромитися.
Фіра — не дверна ручка чи підкова, а віз.
Захцянка — це не цукерка, а бажання.
До пердалі означає «на щастя», «на жаль», «до пригод»? Ні, означає «ні до чого».
Митка — це ганчірка.
Коли львів’яни кажуть «рейвах», це означає… ні, не веселощі, а «істерику», «розгардіяш».
Кобіта — це не коняка, а жінка.
Оферта — пропозиція.
Алярм – це не годинник, а тривога.
Криївка — підземне сховище.
Мешти — це туфлі.
Кажуть война, а не війна.
Отож, як порядні галичани, взувайте ладні мешти та йдіть на площу Ринок випити філіжанку каву. Але не забувайте, що у країні — война. Як буде алярм, ніц рейваху, тікайте до криївки.
А як йдете на здибанку з якоюсь файною кобітою, не кремпуйтеся, то є до пердалі, а зробіть їй файну оферту.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні
Оракул Ленорман / © ТСН
