Всередину ТЦК: як служать ті, кого держава залишила один на один із мобілізацією

Служба в центрах комплектування: між ненавистю цивільних і тиском начальства

Півтора року після вбивства військовослужбовця ТЦК Олександра Сикальчука на заправці в Пирятині конфлікт між цивільним населенням і військовими з питання мобілізації досяг критичної точки. За час повномасштабної війни зафіксовано 619 нападів цивільних на військових, троє з яких завершилися загибеллю.

Одночасно повідомлення з Одеси свідчать про насильство та хабарництво з боку деяких військовослужбовців ТЦК, які вибивають гроші у громадян. Така подвійна криза дозволяє зрозуміти, як влаштовані центри комплектування зсередини та чи мають вони ресурси для виконання покладених на них завдань.

Структура ТЦК: хто там служить

Кожен територіальний центр комплектування складається з військовослужбовців і цивільних працівників. Військовослужбовців умовно розділяють на три групи: начальник та його заступники, штаб і рота охорони.

Начальника ТЦК призначає оперативне командування певного регіону, зазвичай це офіцер високого рангу з великим стажем служби. Саме він визначає тон роботи всього колективу.

Штаб займається рекрутингом, призовом, мобілізацією та частково оповіщенням. Особливе місце займає оператор системи «Оберіг» — спеціаліст із доступом до реєстру військовозобов'язаних, який присвоює людям статус «у розшуку».

Рота охорони складається здебільшого з військових, які повернулися з фронту через поранення. Вони виконують польову роботу: роздають повістки на вулицях, супроводжують мобілізованих у навчальні центри, водять службові автомобілі.

У невеликому районному ТЦК служать та працюють 50–60 осіб, у міському — понад сотню.

Найнебезпечніше завдання: робота груп оповіщення

Групи оповіщення починають роботу о 6-й ранку в будь-яку погоду. У типовий екіпаж входять 3–4 особи: двоє військовослужбовців ТЦК і двоє поліцейських. У прикордонних районах до групи долучаються також прикордонники.

Кожна група має зону відповідальності — кілька вулиць, які вона «прочісує» пішки або на автомобілі. Військові та поліцейські зупиняють чоловіків призовного віку, перевіряють їхні військово-облікові документи через застосунок «Резерв+» або систему «Оберіг».

За постановою Кабміну велика частина роботи з оповіщення населення повинна була лягти на місцеву владу. Однак на практиці це падає на плечі військових. З весни 2024 року їм частково допомагає поліція з доставкою людей до ТЦК.

Проблема полягає в тому, що багато старост, голів селищних і міських рад бояться гніву сусідів, тому уникають роздачі повісток. Результат: військові з ТЦК мають виконувати ці непопулярні функції.

За словами опитаних військовослужбовців, у 2025–2026 роках трапляються дні, коли за 16 годин роботи вдається вручити лише одну повістку. У 2023–2024 роках вони роздавали по кілька десятків на день.

План мобілізації: чисельні показники замість якості

Військовослужбовці ТЦК мають добовий, тижневий і місячний план, що визначає кількість людей, яких треба поставити у військо. Поліція має свій план, що регламентує кількість людей, яких правоохоронці повинні фізично доставити до ТЦК.

На запитання про реальну ефективність опитані військовослужбовці повідомляють, що їхнім ТЦК вдається виконувати місячний план приблизно на 40–60%.

Приблизно 20 із 30 чоловіків призовного віку, яких ТЦК зупиняє на вулицях, мають бронювання або відстрочку — за здоров'ям, навчанням чи опікуванням. На початок 2026 року в Україні було близько 1,3 мільйона заброньованих громадян — більше, ніж служить в армії.

За визнанням військовослужбовців, левова частина як бронювань, так і відстрочок — фейкові. Якщо чим розкішніша машина у ухилянта, тим серйозніша його «інвалідність».

Конфлікти: від пострілів до натовпів

На запитання про частоту конфліктних ситуацій під час перевірки документів військовослужбовці невтішно відповідають, що доволі рідко буває агресія. Однак регулярно під будівлями ТЦК збиралися дружини й родичі затриманих чоловіків із вимогою їх звільнити.

Один з героїв розповіді, на ім'я Олександр, за допомогою поліції працював у групі оповіщення на початку 2026 року. Чоловік, у якого вони перевіряли документи, спочатку став агресивним, потім почав тікати, а далі почав стріляти з вогнепальної зброї. На щастя, ніхто не постраждав.

На відміну від поліції, військовослужбовці ТЦК не мають при собі зброї і не можуть себе захистити. Частина військовослужбовців ТЦК навіть не пройшли базову військову підготовку через завантаженість навчальних центрів.

Корупція й зловживання владою в ТЦК

Поряд із героїчними спробами служити державі деякі військовослужбовці ТЦК перетворили свою посаду на спосіб заробітку й тиску.

Один з опитаних, Валентин, служив оператором реєстру призовників «Оберіг». До нього неодноразово підходили колеги з проханням «не кидати в розшук» конкретних людей, часто з формулюванням «кум-брат-сват». Він послуховував такі прохання.

Валентин розповідає про кілька корупційних схем:

• Військові групи оповіщення могли передавати дані оператору «Оберега» особистим повідомленням замість загального чату, а той за суму відпускав людину, видавши, що її не було зупинено
• Військові роти охорони могли планувати «втечу» мобілізованого на певній ділянці дороги й заробляти на цьому тисячі доларів
• Начальники видавали собі липові довідки про опіку над родичами чи інвалідність, щоб залишатися в тилу, а підлеглим грозилися відправкою на фронт за невиконання плану

Масштаби корупції у невеликих містах не порівняні з одеськими скандалами, однак демонструють системні проблеми по всій країні.

Мобілізація потребує змін

Примусова мобілізація — невід'ємна частина довгої війни. На 12-му році російсько-української війни її ефективність викликає серйозні сумніви через низку факторів:

• Держава та суспільство відмежовані від відповідальності за мобілізацію, перекладаючи її на військовослужбовців ТЦК
• Військові з ТЦК прямо заявляють, що не справляються через брак людей, сил і прав
• Відсутня адекватна державна політика в питанні мобілізації
• Мільйон із половиною українців всіляко уникають військової служби, що суспільство толерує
• Всередину системи часто потрапляють керівники, керовані жагою наживи

Без комплексних змін у системі мобілізації здатність держави продовжувати оборону буде неухильно знижуватися.