Як визначити ефективність роботи БЕБ

Останнім часом тривають дискусії щодо ефективності роботи оновленого Бюро економічної безпеки, яке перебуває в стані перезавантаження з літа 2025 року. БЕБ створене у 2021 році як правоохоронний орган, що мав замінити податкову міліцію. Місія відомства – захист публічних фінансів, детінізація економіки та створення рівних умов для бізнесу. Ключова мета – зменшення тіньової економіки через аналітику, ризик-орієнтований підхід та превенцію. Аналітики та народні депутати, які були авторами законопроєктів про створення бюро, керувалися такими ідеями: відмова від силового тиску на бізнес, перехід до аналітичної моделі роботи, концентрація на великих економічних схемах, мінімізація дублювання функцій з іншими правоохоронними органами. У перші роки роботи (2022-2023) орган зіткнувся з кадровим дефіцитом та недофінансуванням. У 2022 році його штат становив лише 683 працівники при потребі понад 4 тис., а недофінансування сягнуло 280,4 млн грн. Проте вже тоді БЕБ почав формувати нову філософію: перехід на аналітику та превенцію. На жаль, перетікання кадрів із старої системи призвело до того, що інституція значною мірою успадкувала практики податкової міліції: орієнтацію на кількісні показники, фокус на кримінальних провадженнях, а не економічному ефекті. Через два роки постали фундаментальні питання: чи ефективний БЕБ і як це виміряти? Проблема не лише в результатах, а в методології оцінки. Традиційні правоохоронні KPI (кількість справ, підозр, обшуків) суперечать природі БЕБ як аналітичного органу. На основі аналітичних даних, які отримали народні обранці та ТСК з питань економічної безпеки, було ухвалене рішення про незадовільну роботу БЕБ та розпочато реформу бюро, яка передбачає перезавантаження інституції та переатестацію всіх кадрів. У 2024 році був ухвалений закон про перезавантаження БЕБ, який передбачив атестацію персоналу та відкриті конкурси з вирішальним голосом міжнародних експертів. У 2025 році на відкритому конкурсі на посаду директора бюро переміг Олександр Цивінський, а з початку 2026 року стартувала масштабна переатестація кадрів. Це стало ключовим етапом у перезавантаженні органу, що має позбутися спадку податкової міліції і стати сучасною аналітичною інституцією. Що показує статистика Передусім про ефективність органу можуть свідчити певні статистичні дані, які публікує БЕБ. Зазвичай бюро звітує про кількість зареєстрованих кримінальних проваджень, суми встановлених збитків, кількість повідомлень про підозру, обсяги вилученого майна, суму відшкодованих збитків. Такі відкриті дані можна знайти на сайті Офісу генпрокурора: кількість проваджень, переданих до суду, кількість обвинувальних актів та вироків (обвинувальних та виправдувальних). Поточні показники ефективності свідчать про поступове зростання аналітичної спроможності БЕБ. Кількість аналітичних продуктів з 2022 року зросла майже в чотири рази до 1 529, ідентифіковано економічних ризиків на 141,5 млрд грн, у 2025 році надано 19 пропозицій щодо змін до нормативно-правових актів та 710 рекомендацій органам державної влади та місцевого самоврядування. Фінансовий ефект такий. Недопущені втрати бюджету збільшилися з 1,99 млрд грн у 2022 році до 12 млрд грн у 2024 році, дані за 2025 рік очікуються. У кінці 2025 року орієнтовна вартість вилучених нелегальних тютюнових товарів та сировини становила 2,2 млрд грн, що на 60% більше, ніж у 2024 році. Орієнтовна вартість вилучених контрафактних алкогольних товарів і спирту становила 303,8 млн грн, що в сім разів більше, ніж у 2024 році. Орієнтовна вартість вилученого нелегального пального і майна становила 250 млн грн, що втричі більше, ніж у 2024 році. Було відшкодовано збитків на 3,82 млрд грн. Кримінальний блок виглядає так: 6 896 кримінальних проваджень, з яких 3 276 розпочав БЕБ; 1 182 особам повідомлено про підозру; 904 кримінальні провадження направлені до суду. У той же час даних щодо конвертування кількості обвинувальних актів, направлених до суду, та кількості обвинувальних і виправдувальних вироків, що набрали законної сили, звіт БЕБ не містить. Як виміряти ефективність У країнах ЄС ефективність аналогічних органів вимірюється не лише кількістю проваджень, а й рівнем повернення коштів, впливом на зменшення тіньової економіки та довірою бізнесу. OECD рекомендує використовувати показник Tax Compliance Gap (податковий комплаєнс-розрив), який дозволяє оцінити, наскільки бізнес виконує податкові зобов'язання. Запровадження таких методик в Україні дозволить вбудувати БЕБ у євросоюзівську систему захисту фінансових інтересів та виконати зобов'язання в процесі переговорів про вступ до ЄС. При оцінці ефективності БЕБ доцільно орієнтуватися на міжнародні підходи, засновані на таких принципах: Outcome-based metrics – оцінка результату, а не процесу; Risk-based approach – фокус на найбільших ризиках; Tax gap analysis – вимірювання втрат бюджету; Stakeholder feedback – оцінка бізнесом. Аналітичні центри пропонують будувати систему KPI для БЕБ за такими принципами. Читайте також "Збитий" Кабміном директор БЕБ: "Ми працюємо проти всіх" 1. Менше справ – більше ефекту. Ідеться про відмову від "валу". Ефективність вимірюється не кількістю відкритих справ, а їх економічним результатом: обсягом відшкодованих збитків та ліквідованих схем, впливом на бюджет. Одна справа проти великої схеми може дати більше ефекту, ніж сотні дрібних. 2. Пріоритет великих схем. Фокус має бути на системних правопорушеннях (ПДВ-скрутки, нелегальний ринок підакцизних товарів, масштабне ухилення від оподаткування), які створюють найбільші втрати для держави. Це забезпечує максимальну віддачу від обмежених ресурсів БЕБ. 3. Превенція замість репресій. БЕБ як аналітичний орган має не лише розслідувати скоєні злочини, а й запобігати їх вчиненню. Шляхом аналізу даних, виявлення ризиків і раннього втручання можна зупинити схеми ще до завдання збитків, що значно ефективніше за постфактум-покарання. 4. Орієнтація на бізнес-клімат. Робота БЕБ повинна зменшувати тиск на сумлінний бізнес і підвищувати довіру до держави. Важливим показником стає відсутність необґрунтованих обшуків, скарг і конфліктів з легальними підприємствами. 5. Прозорість і публічність. Регулярне оприлюднення кількісних та результативних показників діяльності дозволяє суспільству та бізнесу оцінювати ефективність БЕБ. Це знижує ризики зловживань і підвищує підзвітність органу. Система показників ефективності має бути побудована за такою структурою. Макроекономічні показники: динаміка TCG; розрахунок за методологією OECD; динаміка надходжень до бюджету від найбільш ризикових секторів (тютюн, пальне, алкоголь, електроніка, будівництво); співвідношення недопущених втрат бюджету до витрат на утримання БЕБ; частка детінізованого ринку підакцизних товарів. Правоохоронні показники: співвідношення кількості направлених до суду обвинувальних актів і кількості обвинувальних та виправдувальних вироків, що набрали законної сили; співвідношення загальної кількості кримінальних проваджень і тих, за якими не було повідомлено особі про підозру та які тривають рік-два, два-три роки, понад три роки; співвідношення сум завданих збитків і сум їх відшкодування та вилучених в порядку спеціальної конфіскації матеріальних цінностей у провадженнях, за якими закінчені розслідування. Показники аналітичної ефективності: частка справ, відкритих на основі аналітики БЕБ; кількість попереджених схем; кількість аналітичних продуктів, що стали підставою для змін у законодавстві; використання інноваційних технологій. Соціальні показники: рівень довіри бізнесу (опитування бізнес-асоціацій та громадських організацій); динаміка кількості скарг на дії чи бездіяльність БЕБ; кількість обшуків без санкції суду; задоволеність громадян комунікацією з БЕБ. Показники інституційної спроможності: укомплектованість штату; плинність кадрів; співвідношення вакантних та заповнених посад; рівень середньої зарплати порівняно з іншими правоохоронними органами; середнє навантаження на одного детектива та аналітика (відхилення від оптимального значення). Ефективність та податкове адміністрування Є ще один напрям, без якого БЕБ буде складно стати максимально ефективним. Значна частина економічних правопорушень виникає через прогалини в адмініструванні податків, недостатню цифровізацію процесів, слабкий ризик-менеджмент та несвоєчасний обмін даними між державними органами. У сучасних моделях правоохоронні органи у сфері фінансової безпеки працюють як "друга лінія захисту", тоді як перша лінія – це ефективна податкова служба, автоматизований контроль ризиків, прозорі процедури адміністрування податків. Тому підвищення ефективності БЕБ пов'язане з такими вдосконаленнями: розвиток ризик-орієнтованого податкового контролю замість масових перевірок; цифровий обмін даними між БЕБ, ДПС, митницею та фінмоніторингом; мінімізація дискреції та розвиток електронних сервісів; спрощення адміністрування для сумлінного бізнесу (на ведення обліку на загальній системі платники витрачають 478 людино-днів на рік, що у 20 разів більше, ніж у країнах ЄС). За таких умов БЕБ зможе зосередитися на боротьбі з масштабним тіньовим ринком та організованими схемами ухилення від оподаткування. БЕБ трансформується в аналітичну інституцію, що орієнтуватиметься на превенцію та детінізацію. Сподіваємося, що запропонована система KPI буде запроваджена на рівні нормативних актів і дозволить оцінювати бюро за результатами детінізації, рівнем довіри бізнесу та якістю аналітичної роботи. Це відповідає міжнародним стандартам і сприятиме вступу України в ЄС. Співавтор – Єфрем Лащук, директор Українського інституту правової політики