Як Путін підставив Трампа: чи зможе Європа замінити США на переговорах з Росією

Президент Фінляндії Александер Стубб вважає, що настав час Європі почати розмовляти з Росією. Коли це станеться він не знає. Але політика США щодо РФ та України більше не відповідає інтересам Європи. Зараз європейські лідери обговорюють, хто саме має встановити контакт з Росією. Проте конкретні рішення ще не ухвалені — чи буде це посланець, чи група лідерів.

У суботу, 9 травня, коли Україна указом Володимира Зеленського офіційно дозволила Росії провести парад «побєдобєсія», Путін на пресконференції зі своїми пропагандистами заявив, що від ЄС в якості переговірника його би влаштувала кандидатура колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Київ це однозначно не підтримує. А очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас назвала Шредера лобістом російських державних компаній (до травня 2022 року він був головою ради директорів «Роснафти» — Ред.), який сидів по обидва боки столу.

Від опівночі 12 травня триденне «перемир’я» між Росією та Україною завершилося. Режимом тиші це назвати складно. У прифронтових районах і громадах, за словами Володимира Зеленського, спокою не було. Це «перемир’я», нагадаємо, анонсував Дональд Трамп, аргументуючи тим, що «в Росії це свято присвячене Дню Перемоги, але так само і в Україні, оскільки вона також відіграла важливу роль у Другій світовій війні». Пізніше американський президент висловив сподівання, що режим тиші продовжиться. Проте Путін в цьому не зацікавлений, зриваючи й обмін полоненими у форматі 1000 на 1000, який також анонсував Трамп.

Чому в Європі знову говорять про прямі контакти з Путіним та які сценарії закінчення війни розглядають? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Час говорити з Росією: як Шредер збурив Європу

Виступаючи перед своїми пропагандистами після параду «побєдобєсія» на Красній площі в Москві, Путін серед іншого сказав, що війна йде до завершення. Ця заява набула неабиякого поширення в пресі. Проте на цій же псевдо-пресконференції Путін заявив, що ЗС РФ «мають бути зосереджені на завданні повної поразки противнику». Очільник Кремля також накинувся на Фінляндію, яку буцімто силоміць «затягнули в НАТО» й перетворили спільний з Росією «кордон на лінію протистояння».

Під час візиту до Києва в понеділок, 11 травня, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що заяви Путіна про можливе завершення війни можуть бути черговим обманом, бо якби очільник Кремля справді хотів звершити війну, то просто би вивів свої війська чи запропонував конкретні переговори без попередніх умов.

«Я сподіваюся, що помиляюся, коли вважаю це черговою спробою обману, але виключати цього не можна. І це, схоже, є частиною його гібридної війни. Щоразу, коли йшлося про переговори щодо припинення вогню чи миру, він у підсумку грав крапленими картами або поводився зовсім не так, як було погоджено чи заявлено під час переговорів», — додав Борис Пісторіус.

Німецькі політики й посадовці доволі жорстко відреагували на слова Путіна про його давнього друга Шредера, який міг би представляти Європу на переговорах з Росією. Süddeutsche Zeitung повідомила, що в уряді Німеччини поставилися до цього з недовірою та критикою, хоч у лавах СДПН і лунають окремі голоси за те, щоб розглянути кандидатуру Шредера, якщо це збільшить шанси на швидке завершення війни. Проте німецький міністр у справах Європи від керівної партії ХДС Ґюнтер Кріхбаум заявив, що посередник має бути прийнятним для обох сторін, а Шредер явно був під сильним впливом Путіна.

«Якщо ми дамо Росії право призначати перемовника від нашого імені, знаєте, це було б не дуже мудро», — вважає Кая Каллас.

Переговори в глухому куті: як Європа діятиме без США

Під час візиту до Рима минулого тижня держсекретар США Марко Рубіо заявив, що переговори між Україною та Росією за посередництва Америки зайшли в глухий кут. Останній раунд був у лютому в Абу-Дабі. Після початку чергової війни США та Ізраїлю проти Ірану та закриття повітряного простору на Близькому Сході, Київ пропонував зустрітися в Стамбулі. Проте росіяни все відкидали. А нещодавно помічник очільника Кремля Юрій Ушаков заявив, що в черговому раунді переговорів немає сенсу, доки Київ не виведе війська з Донбасу.

«Ми залишаємося готовими відігравати цю роль, якщо це може бути продуктивним. Ми не хочемо марнувати час та енергію на зусилля, які не просуваються вперед. Але якщо ми побачимо можливість виступити посередником, що наблизить обидві сторони до мирної угоди, ми б хотіли це зробити», — також додав Марко Рубіо.

Нагадаємо, як в середині квітня під час виступу в штаті Джорджія віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що одним із найбільших досягнень адміністрації Трампа, якими він пишається, було позбавлення України американської підтримки. Проте опитування свідчать, що американський виборець не сприймає це як здобуток. З наближенням проміжних виборів до Конгресу в листопаді цього року, коли американці переобиратимуть третину Сенату та всю Палату представників, адміністрації Трампа потрібні перемоги. Проте команда чинного американського президента не може похвалитися здобутками ні всередині США, ні тим паче на міжнародній арені.

Рейтинг несхвалення дій Трампа досяг рекордної позначки — 58%. Опитування NPR/PBS News/Marist свідчить, що в зростанні цін на пальне на заправках через війну на Близькому Сході та закриття Іраном Ормузької протоки американці звинувачують саме Трампа. Тож демократи восени можуть взяти більшість не лише в Палаті представників, а й у Сенаті. Тож експерти прогнозують, що адміністрація Трампа може збільшити тиск на Україну, сподіваючись, що до листопада буде встановлений більш ніж триденний режим припинення вогню. Проте може статися й так, що США взагалі самоусунуться від посередництва в переговорах між Україною та Росією, де команда Трампа насправді завжди була більш прихильною до Москви.

Але найбільш негативний результат чергової війни проти Ірану, наслідки якої в адміністрації Трампа не прорахували в повній мірі заздалегідь, — це підрив довіри до гарантій безпеки США навіть у тих країнах, де присутні американські війська. Особливо гостро це відчувається в Європі після рішення Пентагону вивести 5 тис. американських військовослужбовців з Німеччини. Саме тому президент Фінляндії Александер Стубб заявляє, що політика США щодо України та Росії більше не відповідає інтересам Європи, й настав час взаємодіяти з Москвою безпосередньо.

«Я вважаю, що можливість мирної угоди (у війні Росії проти України — Ред.) не розглядається принаймні цього року», — вважає Стубб, додаючи, що існують три сценарії — продовження війни, перемир’я з подальшою мирною угодою або крах однієї зі сторін. Крах, на думку президента Фінляндії, більш імовірний з боку Росії.

У понеділок, 11 травня, в останній день триденного «перемир’я» Володимир Зеленський заявив, що Україна готується до нових атак — Росія не має наміру завершувати війну. Й у ніч проти вівторка, 12 травня, Росія масовано атакувала Україну дронами. Водночас, як зазначає The Economist, вперше за останні три роки стратегічна ініціатива на полі бою перейшла до України, а російський весняний наступ, на який у Москві покладали великі надії, фактично провалився. Тож у європейців дійсно є шанс, авжеж посиливши підтримку Сил оборони України, зміцнити позиції за столом майбутніх переговорів з Росією.

The New York Times припускає, що президент Зеленський все більше дистанціюється від відносин зі США. Видання називає це «пробним розлученням». А міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликає Європу посилити свою роль у мирних зусиллях і тиску на Росію.

«Для цього Європа має говорити єдиним голосом. Не замість треку Сполучених Штатів, який залишається мейнстрімним, а як його доповнення», — додав очільник українського МЗС.

Читати публікацію повністю →