Як перестрибнути в технологічне майбутнє

Протягом останнього десятиріччя людство переживає революцію штучного інтелекту і машинного навчання – одну з великих науково-технологічних революцій. Її можна порівняти з науковою революцію (друкування книжок, науковий експеримент, механізація, математизація), сільськогосподарською революцією (ротація культур, селекція, приватна власність на землю, урбанізація, хімічні добрива), індустріальною революцією (паровий двигун, двигун внутрішнього згоряння, телеграф), цифровою революцією (комп'ютер, інтернет). Сприймайте це серйозно, тут немає ніякого перебільшення. Коли ми говоримо про ШІ, мова йде не про гіпотези та обіцянки, а про факти і реальність. У 2025 році системи ШІ від Google DeepMind та OpenAI в розв'язанні задач Міжнародної математичної олімпіади продемонстрували результати рівня золотої медалі. Наразі не існує загальноприйнятого наукового визначення інтелекту, біологічного або штучного, але якщо ці системи таким не є, то важко уявити, що тоді ним є. Який відсоток представників біологічного інтелекту на Землі здатні вирішити математичні задачі такої складності? Уже зараз ці системи мають численні практичні застосування: від мовного перекладу до написання програмного коду, від аналізу великих баз даних до створення ліків. У часи таких радикальних технологічних та суспільних змін найважливішою якістю є адаптивність та готовність учитися. Той, хто раніше це усвідомить і почне готуватися, отримає перевагу і підвищить свої шанси на успіх. Дорослим людям варто активно вивчати можливості ШІ, бути допитливими, пробувати нові інструменти та пов'язані з ШІ ідеї, експериментувати та ризикувати з ними. Для дітей це навіть більш критично: ШІ відіграватиме набагато більшу роль у їхньому житті, але й вивчати нове їм, як правило, значно легше. У провідних університетах світу не "ховають голову в пісок" від технологій ШІ і не забороняють їх використання студентами, нібито борючись з плагіатом, а повертаються до цих технологій обличчям і намагаються впровадити їх у навчання. Ба більше, у Китаї передбачають знайомити дітей із ШІ уже в школах. Ці технології ще молоді і потрібної кількості вчителів не існує в природі, але така ситуація в усьому світі. Тож абсолютно всі не мають іншого вибору, ніж вивчати новації майже наосліп, методом спроб та помилок, як мореплавці в добу великих географічних відкриттів. Попри ці перешкоди, деякі допитливі школярі створять успішні стартапи, пов'язані з штучним інтелектом, іще до випуску зі школи. Це загальносвітова тенденція. У жодному разі не варто сприймати ці події лише як загрозу, бо вони також створюють великі можливості. Деякі з них особливо актуальні для України. Почнемо з військових технологій. Незважаючи на війну, прогрес буде тривати – з нашою участю чи без неї. Ба більше, як завжди в історії людства, саме військові застосування стоять у перших рядах усіх проривних технологій. ШІ тут не виняток, ці технології можуть зробити значний внесок в оборону країни. Саме вони є одним з небагатьох реалістичних способів отримати необхідну Україні асиметричну перевагу в протистоянні з її набагато більшим супротивником. Загальновідомо, що українські розробники мають значні досягнення у впровадженні технологій ШІ, наприклад, в управлінні дронами. Частина проєктів перебуває під державним контролем і ця діяльність менш публічна. Решта представлена приватним капіталом. Поки що українські компанії The Fourth Law, Swarmer, Wild Hornets та багато інших є нішевими і їх масштаби поступаються Anduril, Helsing чи Shield AI (принаймні в сенсі вартості бізнесу), але інженерні таланти, досвід бойового застосування та сприятливі геополітичні фактори повинні допомогти їх зростанню з відповідним впливом на спроможності ЗСУ та економіку. Росії ж важче досягти подібного успіху через відплив висококваліфікованих спеціалістів, санкції на доступ до мікропроцесорів та передового програмного забезпечення і меншу підтримку міжнародних експертів на кшталт Еріка Шмідта. У ширшому сенсі більша частина світу стурбована тим, що штучний інтелект може перебрати на себе великий обсяг роботи, позбавляючи людей робочих місць. Натомість в Україні, враховуючи складну демографічну ситуацію, старіння населення та гостру нестачу робочих рук, запровадження технологій ШІ може виявитися ефективним способом подолання цих складнощів, тобто не проблемою, а рішенням. Причому ШІ не створить ризиків для національної культури та безпеки на відміну від, наприклад, масштабної неконтрольованої міграції. Можна ставити ще більш амбітні цілі. За даними одного з лідерів цієї сфери – компанії Anthropic, технології генеративного ШІ найбільше використовуються в розвинутих країнах, зокрема в регіонах з великою часткою інтелектуальної праці, що спричиняє подальше відставання менш розвинутих країн. Але на користь останніх, історія людської цивілізації вчить, що одним з можливих ефектів від появи нових революційних технологій є так зване технологічне перестрибування (leapfrogging, популярна концепція з економіки розвитку). Читайте також Останні дні соцмереж. Як штучний інтелект ламає інтернет Класичним прикладом є ситуація, коли успішна усталена компанія-монополіст з дорогою робочою силою не надає великої уваги щойно відкритій технології і не ризикує своєю бізнес-моделлю, тоді як молодий стартап не має що втрачати і вкладає всі сили в нову потенційно революційну технологію, "перестрибуючи" через свого більшого конкурента і забираючи його частку ринку. Наприклад, лідер плівкових фотоапаратів компанія Kodak свого часу недооцінила потенціал цифрової фотографії, хоча і була її винахідником. У результаті вона поступилася фірмі Fujifilm та іншим і зрештою збанкрутувала. Ця логіка стосується і глобального лідерства країн. Іспанію як провідну морську державу "перестрибнули" Нідерланди та пізніше Сполучене Королівство як піонери промислової революції. Згодом вже їх обігнали США завдяки запровадженню масового виробництва, конвеєра, електрифікації та телекомунікації. Схожим чином країни Африки "перестрибнули" через фіксовані телекомунікації відразу до мобільних телефонів, а Китай – через сервіси кредитних карток безпосередньо до мобільних платежів, а також через масштабний розвиток фізичних мереж до надання торговельних та банківських послуг через інтернет. Українські компанії та країна загалом мають багато переваг, які могли б сприяти якщо не "перестрибуванню", то принаймні значному поступу в цьому напрямку, спираючись на ШІ. Україна має освічене населення з талантами і досвідом у технологіях та інженерії, а також значний прошарок підприємливих лідерів готових до ризику. Хоча розвиток технології ШІ як універсального продукту дуже витратний (вимагає дорогих мікропроцесорів, дослідників, інженерів, даних та енергії), її прикладне використання в більшості випадків відносно дешеве. При цьому сфера практичного застосування ШІ є неораним полем, яке потребує лише свіжих ідей та ентузіазму їх випробовувати. Ідеться не про потенційний сценарій майбутнього, а про навколишню реальність. ШІ несе багато ризиків, але він також надає фантастичні можливості. На щастя, такі масштабні зміни не відбуваються раптово, тож є час пристосуватися. Якщо розумно використати наявні "карти", то є вагомі шанси, що "гра" складеться на нашу користь.