Як «НІБУЛОН» під час війни перебудував бізнес через цифрову трансформацію

До 24 лютого 2022 року «НІБУЛОН» був лідером зернового експорту в Україні. Конкурентну перевагу компанії формувала унікальна логістична модель: власний річковий флот, найбільший зерновий хаб у Миколаєві та розгалужена мережа елеваторів по всій країні.  

Після початку повномасштабного вторгнення ця традиційна модель перестала працювати. Миколаївський порт через наближення до зони бойових дій досі заблокований, а річкова логістика паралізована. Компанія втратила ключові елементи своєї інфраструктури, а разом із ними частину конкурентної переваги.

У цих умовах питання постало не лише про відновлення операцій, а й про здатність перебудувати бізнес-модель під нову реальність. 

Відповіддю стала пришвидшена цифрова трансформація — як основа нової конкурентоспроможності.

Із чим стартували: фрагментація замість системи

«Ще три-п’ять років тому існував стереотип, що агро — це трактор у полі та й все. Насправді ж це вже доволі цифровізований сегмент. Починаючи від планування вирощування, самого процесу вирощування, контролю, скаутингу [збирання з поля інформації із застосуванням програм віддаленого контролю для визначення стану посівів. — ред.], прогнозування врожаю — все це досить розвинене з точки зору ІT», — розповідає AIN Микола Рясько, директор з інформаційних технологій «НІБУЛОН».

Втім, всередині самої компанії цифровий ландшафт залишався доволі фрагментованим. За словами пана Ряська, до початку всеохопного курсу на цифровізацію дані зберігалися в різних системах, більша частина операцій велась вручну, а управлінські рішення ухвалювалися із затримками через відсутність оперативної інформації. 

За кілька років «НІБУЛОН» реалізував понад 40 ІТ-проєктів і сформував команду з 85 спеціалістів, побудувавши цілісну цифрову екосистему управління бізнесом. Цифрова екосистема перестала бути допоміжною ланкою, а стала основою операційної моделі. 

Фундамент із мережі та хмари

Першим кроком цифровізації стало створення технологічної бази. 

Замість фізичних серверів, які можна знищити одним влучанням, критичні системи перенесли в хмару — щоб бізнес працював навіть під час обстрілів. На виробничих об’єктах встановили систему промислової автоматизації. Тобто датчики збирають дані з обладнання, транспортних засобів, зокрема флоту, й агротехніки одразу передають їх у єдину систему.

Це створило основу для переходу до data-driven управління.

Операційна модель: проєктний офіс як сполучна ланка

Технологічні зміни вимагали нової операційної моделі. У компанії створили проєктний офіс — структуру, яка координує взаємодію між бізнесом та ІТ.

Кожен проєкт оцінюється не лише за прямою окупністю, а й за впливом на стійкість, керованість та ефективність бізнесу.

«Ми дивимося ширше за ROI, на цілий ряд показників. Деякі рішення важливі тому, що дозволяють працювати стабільніше в складних умовах. У такого проєкту може не бути прямої окупності, але він важливий з погляду стійкості бізнесу», — пояснює Микола Рясько.

Такий підхід дозволив одночасно реалізовувати десятки ініціатив і зробити трансформацію керованою. 

Натомість найбільшим викликом цифровізації у «НІБУЛОНі» вважають швидкість цифровізації як процесу. 

«Ми маємо рухатися дуже швидко та вести за собою бізнес-напрямки. Подекуди це вимагає від них кардинальних змін в операційній діяльності. І завдання проєктного офісу зокрема в тому, аби пом’якшити перехід завдяки чітким процедурам, консультаціям і навчанню», — розповідає Микола Рясько. 

За словами експерта, внутрішня диджиталізація компанії виконана приблизно на 70%. Загалом у 2022–2024 роках компанія вклала орієнтовно $3 млн в IT-інфраструктуру та кібербезпеку.

Кількісно-якісний облік і цифрові двійники

Найбільш показовим кейсом трансформації стала автоматизація кількісно-якісного обліку на елеваторах.

Це базовий процес, який визначає прибутковість елеваторного бізнесу: зерно потрібно прийняти, зберегти, доробити і відвантажити — і кожен етап впливає на собівартість.

До автоматизації облік вели в застарілих розрізнених системах, які не давали цілісної картини та точності. Після впровадження нової системи обліку кожен елеватор «НІБУЛОН» отримав власного «цифрового двійника» — послідовність операцій у режимі реального часу. Система відстежує рух зерна від моменту потрапляння на елеватор до відвантаження кінцевому споживачеві. Фіксує ключові якісні показники збіжжя, витрати на кожному етапі та формує точну собівартість автоматично.

«Цифровий двійник» дозволив бачити прибутковість у реальному часі, управляти ефективністю на кожному етапі та підвищити прозорість операцій. 

За оцінками компанії, інвестиції в цей проєкт окупилися менш ніж за рік, зокрема завдяки зниженню втрат зерна до 1%.

Паралельно «НІБУЛОН» автоматизував управління логістикою на майданчику: система відстежує рух транспорту на елеваторі, підтверджує та планує рейси, скорочує простої. У результаті — вища пропускна здатність за нижчих витрат і менша кількість людей у процесі. 

Цей проєкт став основою для наступного кроку — Nibulon App.

Nibulon App: фермер у центрі платформи

Nibulon App — застосунок для фермерів, який вже має активну базу агровиробників та автоматизує до 80% типових взаємодій із компанією. Кожен фермер може відстежувати статус свого зерна на елеваторі, отримувати підтвердження рейсів, бачити умови цінових пропозицій, користуватись програмою лояльності. Це допомагає зменшити бюрократію — від телефонних дзвінків до паперових документів.

До речі, про документообіг: «НІБУЛОН» перевів приблизно 60% документів в електронний формат із використанням кваліфікованого електронного підпису. Менше паперу, швидша обробка та, відповідно, нижчі витрати на пересилання. Перевели кадровий облік і розрахунок заробітної плати в єдину систему — менше часу на обробку, вища точність розрахунків.

ШІ-агенти в операційному ядрі

Також у бухгалтерії «НІБУЛОНу» тестують штучний інтелект для роботи з первинними документами. На етапі пілоту він вже економить 30% часу. Паралельно компанія навчає модель комп’ютерного зору для моніторингу полів — зібрано понад 2000 анотованих зображень.

У 2026 році заплановано, що ШІ-агенти допомагатимуть в управлінні елеваторами, надаватимуть рекомендації з тих або інших рішень. Система оброблятиме щоденно понад 800 зображень для виявлення аномалій на полях, генерації завдань скаутам і формування аналітичної звітності. Окремий агент візьме на себе акредитацію контрагентів: за оцінкою компанії, це дозволить заощадити до 40% ресурсів, які зараз витрачають на цей процес.

«Ми впевнено застосовуємо ШІ в пілотному форматі в багатьох сферах. Це і безпека, й агро, і пілоти на елеваторах. Навіть у бухгалтерії — зокрема для розпізнавання та введення документів», — розповідає Микола Рясько.

У контексті кібербезпеки «НІБУЛОН» провів внутрішній аудит за підтримки ЄБРР. Результати продемонстрували ефективність у зниженні критичних ризиків на 44%, а 523 співробітники пройшли відповідне навчання.

Окрім цього, на складах впровадили цифровий облік — тепер кожну одиницю обладнання чи матеріалів відстежують у системі. Це дозволило скоротити запаси товарно-матеріальних цінностей з 84 до 28 млн грн, вдвічі зменшити час на пошук потрібної позиції та на третину — паперову роботу.

А — адаптація

Цифрова трансформація змінила не лише процеси, а саму модель бізнесу. Якщо раніше «НІБУЛОН» був класичною агрокомпанією із сильною логістикою, то сьогодні це інтегрована агрологістична платформа, де всі процеси об’єднані єдиним цифровим ядром і керуються на основі даних.

Саме ці фактори стають ключовими для довіри партнерів і фінансових інституцій в умовах підвищених ризиків.

Сьогодні «НІБУЛОН» є одним із ключових гравців аграрного експорту й водночас важливою частиною логістичної інфраструктури України.

У цьому контексті його трансформація — це не лише історія окремої компанії, а приклад того, як бізнес адаптується до системних викликів і формує нову модель стійкості економіки.