Як інформаційне поле в Росії та на окупованих територіях демонструє тріщини у лояльності людей до влади

Ранок п'ятниці чимало росян починають з такої собі "свіжої газети" – рейтингу Путіна, який публікує Всеросійський центр вивчення громадської думки. Та в останню п'ятницю квітня чекати рейтингу довелося довше, ніж зазвичай. Його вперше з початку року опублікували із великою затримкою у майже 2 години – опівдні замість 10 ранку. Переконують – технічні неполадки.

Але, можливо, справа в іншому. Статистика уже сьомий тиждень поспіль – некомплементарна до російського лідера: зокрема рівень схвалення діяльності та рівень довіри населення знижуються. І зараз йдеться про 65,6% та 71% відповідно. Обидва показники – найменші з початку повномасштабного вторгнення в Україну.

Ці рейтинги особливо показові на тлі того, що відбувається чи відбулося у Росії з початку місяця – від блокування Телеграму до президентської наради щодо економічних питань (зокрема і стосовно скорочення російського ВВП у перші 2 місяці року на 1.8% ).

Після цієї наради прокотилися чутки про перезавантаження уряду. Також посилилася критика на адресу політики Кабміну та Центробанку (останнього — через високу ключову ставку) з боку бізнесу та політиків, зокрема представників КПРФ.

Критикувати владу взялися й блогери та деякі пропагандисти. Б'юті-блогерка та колишня зірка реаліті-шоу Вікторія Боня зробила це як в історичному штампі про "поганих бояр та хорошого царя". Записала звернення із "правдою, яку ніби-то приховують від Путіна" – зокрема про блокування інтернету, смертоносні повені у Дагестані і проблеми російського малого бізнесу.

Ведучий пропагандистського каналу "Царьград" Юрій Пронько попередив російську владу про "поразку в майбутньому". І розкритикував за посилення цензури. Навіть головний російський пропагандист Володимир Соловйов заявив під час свого шоу, що через спад економіки страждає й військове виробництво. Тому скоро Росії нічим буде воювати.

На тлі цього "параду правди" від публічних людей в Росії і за її межами (Вікторія Боня живе у Монако), ми у Кластері релокованих медіа відстежили ще одну, цікаву тенденцію, що нині поширюється у соцмережах на тимчасово окупованих територіях України.

Зазвичай люди на ТОТ не виходять у публічні комунікації з антипутінськими настроями – бо це небезпечно. Відповідно, соціальні мережі заповнені думками проросійських коментаторів, яким усе подобається. А навіть якщо і не подобається, то вони про це нікому не скажуть – навіть собі.

І раптом за останні два тижні щось змінилося. Ми спостерігаємо все більше критичних коментарів, де згадується безпосередньо Володимир Путін.

Якщо на початку року в усіх негараздах українці на ТОТ звинувачували владу псевдореспублік і захоплених областей, то зараз перестали боятися висловлювати критику на адресу Москви. Зміни у настроях дуже помітні.

Ось кілька цитат, на які ми звернули увагу лише впродовж минулого тижня:

"К концу 2022 я перестал слушать Пушилина и Соловьева. К концу 2023 я перестал слушать Хуснуллина (прим. ред: заступник голови уряду РФ) и RT. К концу 2024 я перестал слушать Пескова. К концу 2025 я понял, за кого не буду голосовать на выборах в ГД. К концу 2026 я уже буду точно понимать, за кого не буду голосовать на выборах 2030".

"Повірила Путіну, що будемо жити як в СРСР. У 2022 році так і було — світло і вода безкоштовно, давали по тонні комунального вугілля також безкоштовно. Ліки в лікарні терапевт видавав безкоштовно. А тепер він, мабуть, забув про свої обіцянки. Ми не тільки за все платимо втридорога, так ще й штрафами на кожному кроці нас лякають. Путін просто нам усе давав у кредит, а тепер ми маємо заплатити сповна за рік повернення в СРСР".

"Чтоб не происходило, мы всегда должны верить самому мудрому правителю Владимиру Владимировичу и батюшке нашему Дениске Пушилину. Ага. Пусть живуть вечно".

З чим саме пов'язаний сплеск публічного невдоволення Путіним на ТОТ – достеменно сказати важко. Але, ймовірно, як і в Росії – це наслідок загального економічного занепаду, плюс - розчарування через невиконані обіцянки з боку окупантів налагодити життя; загальний хаос, який люди спостерігають в управлінні окупованими територіями. Ну і тотальне подорожчання життя.

Утім, публічне вільнодумство як було – так і залишається справою дуже ризикованою. Цю тезу підтверджує приклад російського Z-блогера Іллі Ремесло, який мав нахабство розкритикувати Володимира Путіна та його війну в Україні.

У березні у своєму Telegram-каналі Ремесло опублікував допис із назвою "П'ять причин, через які я перестав підтримувати володимира путіна". Серед них блогер називав російське повномасштабне вторгнення в Україну, яке "забрало 1-2 мільйони життів", а нині триває "винятково заради комплексів путіна". А сам він "має піти у відставку та бути притягнутим до відповідальності на судовому процесі як воєнний злочинець і злодій".

Після цього посту Ілля на 30 днів опинився у психіатричній лікарні. А коли вийшов звідти, то написав що не шкодує про свій вчинок. Однак відтепер планує використовувати "більш зважені та збалансовані формулювання, без переходу на особистості".

На ТОТ таким сміливим "шиють" "терористичну діяльність" і погрожують відправити за ґрати.

Анна Мурликіна, координаторка проєкту з підтримки релокованих медіа Relocated Media Cluster (DII-Ukraine)