Як це — бути оператором НРК. Гайд, як виглядає місія, скільки платять і чому запрошують геймерів

Як це — бути оператором НРК. Гайд, як виглядає місія, скільки платять і чому запрошують геймерів

Раніше наземні дрони вважали непрактичними й надто дорогими технологічними засобами, а перші екіпажі самостійно шукали собі місії. Сьогодні оператор НРК — це затребувана посада у війську, оператори доставляють вантажі на позиції піхоти, вивозять поранених і нищать ворога.

Чому професія підійде тим, хто любить грати у відеоігри? Як спланована робота екіпажів, скільки можна заробляти на цій посаді і що може стати на заваді оператору — розповіли DOU фахівці із «Хартії», «Азову», «К-2» і «Трійки».

🟡 Основні завдання операторів НРК

«Щоб просто сісти і почати їхати, треба вміти користуватись комп’ютером і розуміти, що таке машинка на радіокеруванні. Але для виїздів на місії треба освоїти багато аспектів, вміти орієнтуватися на місцевості й розуміти технічні характеристики свого засобу», — говорить Марко, оператор із підрозділу НРК NOVA Третьої штурмової бригади.

Марко, оператор із підрозділу НРК NOVA Третьої окремої штурмової бригади

1. Знати загальні тактико-технічні характеристики НРК. Наземні дрони можна порівняти з автомобілями: попри різні марки й особливості загальний принцип побудови не відрізняється. Оператор повинен розуміти «анатомію» НРК.

2. Вміти полагодити дрон. Оператори повинні вміти усунути невеликі пошкодження: замінити колесо, натягнути ланцюг чи гусеницю. Це потрібно для того, щоб не везти НРК в глибокий тил до майстерні.

3. Працювати зі зв’язком. Для управління наземним дроном використовують як аналоговий, так і цифровий зв’язок. Оператор повинен розуміти, як діяти при втраті сигналу, як працюють антени і ретранслятори.

4. Дотримуватися радіодисципліни. Оператор повинен чітко й коротко передавати інформацію за протоколом, а не хаотично розповідати про свої дії.

5. Працювати з цифровими картами. Потрібно володіти професійними цифровими системами управління боєм, такими як «Кропива» або DELTA. Якщо основний планшет із цими системами виходить із ладу, підійде також MilChat на телефоні. Паперовими ж картами, за словами Юнкера, заступника командира роти НРК з «Азову», оператори не користуються.

6. Мати загальновійськові навички. Хоч оператори й можуть перебувати в тилу, вони також часто бувають на позиціях. Тому навички тактичної медицини, володіння автоматом і вміння маскувати позицію — обов’язкові.

Юнкер з «Азову» розповідає, що їхню команду можна поділити на три групи, які працюють на різних локаціях: у хабах, пунктах управління і майстернях.

Оператори працюють у хабах та пунктах управління. Їхні обов’язки відрізняються:

1. Хаби розташовані у прифронтовій зоні. Це позиція бійців: саме звідти запускають дрони. У хаби привозять майно, яке там сортують і вантажать на дрони. Тут їх заряджають, готують до місій, лагодять невеликі пошкодження.

2. Пункт управління. Ті оператори, які керують дронами, перебувають значно далі. Оскільки більшістю дронів зараз керують через Starlink та інші цифрові системи звʼязку, оператор може перебувати на будь-якій відстані. У «Азові» пункти управління — за 30–50 кілометрів від лінії фронту. Основна задача оператора тут — бути зосередженим на дорозі, зокрема стежити за тим, щоб не наїхати на міну або не в’їхати у яму.

Підрозділи намагаються робити так, щоб кожен міг підхопити обов’язки іншого. Люди з хабів і пунктів управління працюють по черзі і замінюють одне одного. А отже, бачать роботу з різних ракурсів.

У «Хартії» ж систему хабів використовують не завжди. Зазвичай дрони завантажують безпосередньо на точці старту. Мобільна група вивозить комплекс пікапом, на місці складає майно в кузов НРК і запускає його на місію, а після повернення забирає назад.

Бійці «Хартії» завантажують логістичний НРК

Найчастіше НРК використовують для логістики й евакуації. Та є й інші типи місій. Оператор із К-2 Чиполіно розповідає, як іще зараз використовують наземні дрони:

«Є логістичні і логістично-евакуаційні НРК, є ударні НРК з кулеметами, дрони-мінувальники й камікадзе. Вже з’явилися інженерні дрони. Ними, наприклад, можна розкласти єгозу (колючий дріт), щоб ніхто не проліз. Ми самі зараз робимо ще й НРК-евакуатори, щоб, коли техніка ламається, її можна було вивезти дроном».

З якими викликами під час місії стикається оператор

Ефективність НРК часто залежить від рельєфу. Будь-яка вирва після обстрілу або болото після дощу може перетворити маршрут на смугу перешкод. Оператори виділяють ключові чинники, що найбільше ускладнюють роботу наземних дронів:

Заміновані шляхи і руйнування інфраструктури. Земля на фронті всіяна мінами. Це змушує операторів постійно маневрувати й шукати безпечні об’їзди. А після артилерійських обстрілів або ударів КАБами на перевірених маршрутах з’являються величезні вирви, які можуть стати непереборною перешкодою для дрона. Щоб побачити це, бійці «облітають» територію безпілотниками. Виявивши безпечні зони для проїзду, оператори НРК переплановують свої маршрути.

Складні погодні умови. Дощ, багнюка та ожеледиця можуть критично впливати на прохідність НРК. За словами бійців, якщо НРК застряг у багні або перекинувся, по нього можуть відправити інший наземний дрон, обладнаний спеціально для евакуації. Люди ж на евакуацію можуть поїхати в тому випадку, коли НРК застряг неподалік від точки старту.

Проблема звʼязку та геопозиції. Через нерівний рельєф і різноманітні перешкоди зв’язок із НРК часто переривається. Наприклад, зв’язок через Starlink може перестати працювати, бо дрон заїхав під дерево. У К-2 кажуть, що не на всіх дронах є GPS або ж йому може заважати працювати РЕБ — тоді дрон просто губиться.

У таких випадках екіпаж намагається за записами із камери встановити, де зараз дрон, щоб вивезти його до місця евакуації. Це складний і тривалий процес, бо місцевість із камери НРК виглядає одноманітно.

Інтенсивність ворожих БПЛА. Постійна присутність ворожих розвідувальних і FPV-дронів вимагає від операторів бути пильними і вміти маскуватись. Оператор Рест із «Хартії» називає це найактуальнішою проблемою у сфері застосування НРК:

«Зараз ми ніби граємо в кота й мишу, і намагаємося зробити так, щоб нас не побачив ворог. Якщо нас бачать, то далі все залежить від майстерності ворога. У випадку, коли оператор безпілотника досвідчений, від FPV на оптоволокні врятуватися майже неможливо».

Вплив засобів РЕБ. Хоча зв’язок через Starlink, на який здебільшого покладаються у підрозділах співрозмовників DOU, значно стійкіший до перешкод, ніж радіозв’язок, ворожі РЕБи все одно можуть на нього впливати.

«Одного разу місія, хоч і з перервами, але розтягнулася на три дні, — розповідає Рест. — Із НРК не було зв’язку. Ми постійно перевіряли його. Коли зв’язок „воскрес“, ми швиденько вивезли дрон назад».

Проблеми зі взаємодією. Складність координації між різними підрозділами на ділянці фронту може призвести до помилок у плануванні або затримок під час місії. Цю проблему долають завдяки цифровим системам обізнаності й керування боєм («Кропива» або DELTA), а також намагаються налагоджувати прямі контакти між командирами. У такому разі командир батальйону суміжної бригади може, наприклад, подзвонити командиру НРК і попросити вивезти пораненого.

«Буває й таке, що ми самі виявляємо бійця, контактуємо з підрозділом і пропонуємо його евакуювати. Ми так врятували людину, яка вже вважалась загиблою», — говорять у К-2.

🟢 Хто може працювати з НРК

Сім із семи операторів сказали: професія підійде тим, хто любить грати у відеоігри.

«Ніколи б не подумав, що можна буде воювати, сидячи перед планшетами. Тримати в руках геймпад від Playstation 5 і нищити ворога», — говорить оператор Кібер, сержант роти бойових модулів підрозділу ударних НРК NC13 Третьої штурмової.

Картинка на моніторі оператора не така динамічна, як у грі. Тому робота потребує посидючості й здатності довго бути сконцентрованим. Маршрути довгі, а швидкість наземного дрона невисока.

«Якщо ви можете сидіти й грати в приставку шість годин, то ця робота для вас ідеальна», — каже друг Жулік, оператор НРК із NC13.

Робота з НРК — це не лише виїзди наземним дроном. У підрозділах потрібні люди з досвідом у цивільних професіях: електрики, слюсарі, механіки.

«У нас є механічна майстерня, де дрон покращують фізично, — розповідає Юнкер із „Азову“, — і електронна, де працюють із „мізками“ дрона. Тому нам потрібно багато фахівців, зокрема з IT».

Оскільки в комплексах різних виробників — різне програмне забезпечення, для уніфікації роботи їх можуть перепрограмовувати програмним забезпеченням, звичним для військових. Для цього й потрібні IT-фахівці.

Бійці К-2 працюють з НРК з причепом

Ті, хто бачив бойові дії на власні очі

Посада оператора НРК також підійде для військових, які мають проблеми зі здоров’ям й не можуть більше виконувати звичні завдання на полі бою. Такого фахівця можуть залишити на пункті управління НРК й не відправляти на інші локації. Бійці після поранень, які прагнуть продовжувати службу на бойових посадах, також можуть працювати операторами.

Саме такий шлях обрав для себе друг Жулік.

«Раніше я був гранатометником. А тепер — головний сержант роти камікадзе підрозділу ударних НРК NC13 Третьої окремої штурмової бригади. Я хотів бути корисним після тяжкого поранення. Робота по кайфу», — сміється Жулік.

Чиполіно з К-2 спочатку був піхотинцем. За часів його служби в піхоті наземні дрони ще не використовували.

«Коли я почав цікавитися темою НРК, то був дуже здивований, скільки всього хорошого можна зробити для піхотинців», — каже Чиполіно.

🔵 Яким є типовий робочий день оператора наземних дронів

Робочий день оператора НРК ненормований. А місії часто проводять ввечері та вночі. Залежно від обов’язків, дехто починає роботу з планування, дехто оглядає стан дронів, які відправляють на місію, а дехто тренується на полігоні.

Кібер, оператор, який працює з бойовими модулями, говорить, що його день розпочинається на полігоні. Там фахівці вправляються в керуванні та стрільбі з кулеметів і гранатометів, встановлених на наземний дрон. А якщо погода не сприяє, то проводять тренування зі спорядження дронів: під’єднують батареї, встановлюють кулемет і таке інше.

«Скільки б досвіду в нас не було, ми тренуємося», — каже Кібер.

Кібер, сержант роти бойових модулів підрозділу ударних НРК NC13 Третьої штурмової

У хабах «Азову» оператори працюють позмінно. Протягом дня команда сортує майно, лагодить і заряджає комплекси. У вільний час оператори облаштовують позиції. А ближче до вечора готують НРК до виїздів, перевіряють і навантажують їх. Окрім цього, вони тримають зв’язок із майстернями для технічних консультацій і комунікують з оперативним черговим підрозділу щодо подальших дій.

У Андрія, старшого оператора НРК з «Хартії», робочий день починається о 12 і може тривати аж до 4 ранку.

«О 12 годині дня ми збираємося на планування місій, які будуть вночі, — розповідає він. — Ми прокладаємо маршрути, дивимося прогноз погоди, аналізуємо стан доріг і облітаємо маршрути, щоб перевірити, чи там немає мін. Після цього призначаємо тих, хто поїде ввечері. Перевіряємо стан дронів, заряджаємо батареї. Дрони вивозимо на точки старту і їдемо. Операції зазвичай тривають до другої чи третьої години ночі. Сьогодні ми працювали до четвертої».

За словами оператора Марко, у характеристиках деяких дронів вказано 50 км/год як максимальну швидкість, проте по бездоріжжі навантажені дрони з такою швидкістю не їздять. Здебільшого максимальна швидкість на практиці — 15–18 км/год. Якщо їхати швидше, погіршиться якість картинки. Саме тому місії навіть на невеликі дистанції можуть тривати довго.

Зазвичай тривалість місії — близько трьох годин. Найдовша ж місія у Реста з «Хартії» тривала 12 годин, у Чиполіно з К-2 — 9, в Марко з Третьої штурмової — 14 годин. Проте це не безперервний рух НРК. Часто доводиться десь ховатися, щоб перечекати атаку ворога, або ж просто може пропасти зв’язок.

Боєць «Хартії» на евакуаційному НРК

У К-2 запити на логістичні місії зазвичай надходять того ж дня. Тож оператори у день виконання планують виїзд і замовляють прикриття від FPV. У разі евакуаційної місії всі інші відкладаються, а ті, хто мав займатись логістикою, беруться за евакуацію. За принципом виконання завдання ці місії подібні. Тому оператор може везти як логістику, так і пораненого. На складних ділянках, — наприклад, на мостах, — взяти на себе управління наземним дроном може штурман, досвідченіший за оператора.

🟡 Зарплата операторів НРК

Зарплата оператора НРК коливається від 20 до близько 120 тисяч гривень залежно від місця перебування.

20 тисяч гривень — грошове забезпечення військового. Ця сума може зростати залежно від звання, вислуги чи посади бійця. В «Азові», наприклад, ця ставка є вищою завдяки статусу бригади спецпризначення.

Решта зарплати — додаткові виплати. Ще 30 тисяч отримують військові, які перебувають у зоні бойових дій. У такому разі зарплата оператора НРК — 50 тисяч гривень. 100 тисяч можуть отримати військові, зокрема оператори, за виходи на позицію. Сума виплат у такому разі залежить від кількості днів на позиціях. Якщо оператор керує наземним дроном із Києва, його зарплата становитиме 20 тисяч гривень. Якщо, наприклад, із Запоріжжя, — 50 тисяч.

Якщо ж оператор НРК перебуватиме на позиції цілий місяць, сумарні виплати можуть сягнути 120 тисяч гривень залежно від розташування позиції. Про це розповів Андрій, старший оператор НРК із «Хартії». В інших бригадах нарахування зарплати може дещо відрізнятися.

Бійці «Азову». Крайній ліворуч — Юнкер

🟢 Курси і школи для тих, хто хоче стати оператором НРК

У листопаді 2025 року в Україні з’явились перші офіційні — сертифіковані Міністерством оборони — школи, де навчають операторів НРК. Зараз їх сім:

• SS KODAK TRAINING;
• Sky Spies UA;
• Центр Крук;
• Довжик;
• Привиди України;
• Dignitas Fund;
• Kill House Academy (курс управління НРК Третього армійського корпусу спільно з військовою школою «Боривітер» і благодійним фондом Dignitas).

У розмові з DOU оператори найчастіше згадували саме школу Kill House від Третього армійського корпусу. Навчання там триває п’ять днів і охоплює теоретичні й практичні заняття, зокрема роботу на симуляторах і тренування в польових умовах. Військовослужбовці, які хочуть змінити спеціалізацію, можуть пройти курс безкоштовно.

Вартість для учасників бойових дій, які зараз не є військовими, — 4000 гривень, для цивільних українців, які прагнуть освоїти керування НРК з цікавості чи щоб долучитися до війська, — 8000 гривень, для громадян інших держав — 16000 гривень.

Коли новачки потрапляють у підрозділ, їх навчають і там. Фахівці говорять: така підготовка бійців триває два тижні.

Друг Жулік, який працює на дронах-камікадзе, каже, що у його підрозділі оператори керують дронами багато і в процесі вчаться: вдень — на полігонах, а вночі — виконуючи операції.

Він підсумовує:

«Головне — мотивація і заохочення до справи. Якщо захочеш, то за півтора місяця станеш лютим тигром».

DOU відкрив збір на 10 000 000 грн для корпусу «Хартія», що обороняє Куп’янськ. Участь кожного важлива, приєднуйтесь!

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

Теми: айтівці та війна, війна, НРК, розбір, Хартія