BETA — Сайт у режимі бета-тестування. Можливі помилки та зміни.
UK | EN |
LIVE
Технології 🇺🇦 Україна

Як айтівці шукають роботу в 2026 році: 44% пошукачів знизили зарплатні очікування — результати опитування DOU

DOU.ua — Технології Редакція DOU 2 переглядів 16 хв читання
Як айтівці шукають роботу в 2026 році: 44% пошукачів знизили зарплатні очікування — результати опитування DOU

💡 Усі статті, обговорення, новини про DevOps — в одному місці. Приєднуйтесь до DevOps спільноти!

У березні-квітні 2026 року DOU опитав українських айтівців про стан ринку праці. У першій статті з результатами ми розбирали загальні тренди ринку, настрої та очікування айтівців. У цій статті аналізуємо пошук роботи.

Головне:

  • Після погіршення у 2023 році пошук роботи в IT так і не став легшим: ринок залишається напруженим.
  • За рік погіршилася результативність пошуку роботи для мідлів і сеньйорів.
  • Найвразливішими видаються фахівці з UI/UX і Product Design: частіше за інших шукають роботу, але рідше її знаходять.
  • Найсильніші позиції зараз у AI / ML / Data Science / Data Engineering та DevOps / SRE.
  • Серед розробників роботу шукала приблизно половина, і лише близько половини з тих, хто шукав, знайшли нове місце.
  • В Україні типова тривалість пошуку майже не змінилася: медіана — 11 тижнів; типова кількість відгуків на вакансії — 15.
  • За кордоном пошук стає довшим і потребує більше заявок.
  • В Україні тестові завдання під час найму стали трохи менш поширеними; за кордоном ситуація майже не змінилася.
  • 37% пошукачів стикалися з дискримінацією під час пошуку роботи протягом останнього року.
  • З боку айтівців, які наймають, ринок теж видається складнішим: частіше звучать скарги на низький професійний рівень пошукачів і брак релевантних кандидатів.
  • Більшість айтівців в Україні та за кордоном вважають, що зараз знайти роботу в IT важко.
  • Водночас зміна роботи часто означає зростання зарплати — особливо для мідлів.

В опитуванні взяли участь 3777 айтівців в Україні та 943 українські айтівці за кордоном, різних спеціалізацій і тайтлів. У фокусі цієї статті — досвід тих, хто активно шукав нову роботу протягом останнього року: 2022 фахівці в Україні та 537 за кордоном.

Ми порівнюємо ці результати з подібним опитуванням, яке проводили у квітні 2025 року, і дивимося, що змінилося за рік.

Хто частіше шукав роботу протягом останнього року

Протягом останнього року роботу шукали понад половина айтівців: 54% серед тих, хто живе в Україні, і 57% серед тих, хто перебуває за кордоном.

В Україні за рік трохи побільшало тих, хто шукав роботу, але не знайшов. За кордоном зміна помітніша: частка тих, хто шукав і знайшов роботу, знизилася з 33% до 26%.

Як і торік, найактивнішими в пошуку були інтерни та джуніори — 77%. Серед мідлів роботу шукали 60%, серед сеньйорів — 53%, серед Lead+ — 40%.

Найчастіше пошук завершувався успішно для інтернів і джуніорів: 65% тих, хто шукав роботу, її знайшли. А ось для мідлів і сеньйорів результативність за рік погіршилася. Нове місце знайшли 47% мідлів і 47% сеньйорів, тоді як торік було 52% і 56% відповідно. Схожий результат і серед Lead+ — 49%.

Чи змінювали роботу за останній рік


В Україні найскладніша ситуація у спеціалізаціях, де фахівці частіше виходять на ринок, але рідше отримують офер. Передусім це Game / Level design, Finance / Accounting, Graphic / Motion / Web Design, Sales / Business Development, UI/UX та Artist/Animator. Наприклад, серед UI/UX, Product Design роботу шукали 71% спеціалістів, але знайшов її лише приблизно кожен третій.

Інша ситуація в Security, AI / ML / Data Science / Data Engineering та DevOps / SRE. Серед тих, хто шукав роботу в цих напрямах, частка успішного пошуку помітно вища за середню. DevOps / SRE виглядає найбільш стабільною групою: ці фахівці найрідше шукали роботу (37%), але серед тих, хто шукав, більшість її знайшли (68%).

Software Engineer майже не відрізняються від середнього рівня: 52% шукали роботу, а 50% серед тих, хто шукав, знайшли її.

За кордоном найважче фахівцям з UI/UX, Product Design, Analytics, Project / Product Management та HR / L&D. У цих спеціалізаціях роботу шукали частіше, ніж у середньому, але знаходили рідше. Найгостріша ситуація — у UI/UX, Product Design: роботу шукали 68% таких фахівців за кордоном, а знайшли лише 18%.

Найкраща результативність пошуку за кордоном — серед AI / ML / Data Science / Data Engineering і DevOps / SRE. У цих групах більшість тих, хто шукав роботу, змогли її знайти. DevOps / SRE також залишається однією з найстабільніших спеціалізацій: ці фахівці рідше виходять у пошук, але частіше завершують його успішно.

Порівняно з Україною, за кордоном майже в усіх спеціалізаціях роботу знаходили рідше. Найбільший розрив — серед аналітиків, UI/UX, Product Design, HR / Learning & Development та Leadership.

В Україні за рік майже вдвічі зросла частка UI/UX, Product Design-спеціалістів, які шукають роботу і ще не знайшли її: з 25% до 48%. У Communications / PR / Brand / SMM / Content ситуація теж погіршилася: частка тих, хто шукає, але ще не знайшов, зросла з 22% у 2025 році до 42% у 2026-му. За кордоном за рік знизилася частка тих, хто знайшов роботу, серед аналітиків, тестувальників та розробників.

Чи змінювали роботу за останній рік, за спеціалізаціями


Порівняно з 2025 роком, значно більше айтівців, які зараз перебувають у неоплачуваній відпустці / на бенчі, почали шукати роботу: 68% проти 51%.

Хто зараз шукає роботу, за статусом зайнятості

Скільки триває пошук нової роботи

У цій частині ми використовуємо і медіану, і середнє. Пошук роботи дуже нерівномірний: хтось знаходить місце за кілька тижнів, а хтось місяцями надсилає заявки й проходить десятки етапів. Медіана краще показує типовий досвід більшості, бо на неї майже не впливають крайні значення. Середнє, навпаки, чутливе до таких випадків і допомагає побачити, наскільки сильно довгі й інтенсивні пошуки зсувають загальну картину. Тому медіану варто читати як орієнтир для типового пошукача, а середнє — як сигнал про нерівномірність досвіду всередині групи.

Для типового айтівця пошук роботи протягом останнього року тривав близько 11 тижнів (медіана) — і в Україні, і за кордоном.

Середня тривалість при цьому помітно вища: 15 тижнів в Україні та 18 тижнів за кордоном. Це означає, що частина фахівців шукала роботу значно довше за типового пошукача.

Порівняно з 2025 роком, середній час пошуку в Україні майже не змінився. За кордоном він зріс: 16 тижнів торік проти 18 тижнів нині.

Тривалість пошуку нової роботи (в тижнях)


Найдовше в Україні роботу шукали Artist / Animator і Leadership — по 21 тижню за медіаною, майже вдвічі довше за типовий показник у 11 тижнів. Найшвидше знаходили роботу фахівці з AI / ML / Data Engineering, аналітики, DevOps / SRE, Recruitment, Support / Customer Success та SysAdmin — близько 5 тижнів за медіаною.

За кордоном швидше за інших знаходили роботу аналітики (медіана — 5 тижнів) і DevOps / SRE (медіана — 8 тижнів).

Тривалість пошуку нової роботи, за спеціалізаціями та тайтлами


Типовий пошукач в Україні за останній рік подавався приблизно на 15 вакансій. Середнє значення значно вище — 35, тобто є помітна група кандидатів, які надсилали набагато більше заявок.

За кордоном пошук інтенсивніший: медіана — 35 вакансій, середнє — 57. Українські айтівці за кордоном подаються на більше вакансій і мають окрему групу дуже активних пошукачів, які надсилають десятки заявок.

В Україні найбільше заявок за останній рік подавали фахівці з UI/UX, Product Design — близько 25 вакансій за медіаною. Найменше подавалися SysAdmin / Infrastructure Engineer — на 3 вакансії, а також AI / ML / Data Engineering, DevOps / SRE, Game / Level design, HR та Support — близько 8 вакансій.

За кордоном найбільше вирізняється UI/UX, Product Design: медіана для цієї групи — 75 вакансій. Найменше подавалися AI / ML / Data Engineering — 15 вакансій за медіаною.

За кордоном пошук роботи стає складнішим: у 2025 році айтівець під час пошуку подавався в середньому на 50 вакансій, а зараз — уже на 57.

На скільки вакансій подалися


Зв’язок очікуваний: що довше триває пошук, то більше заявок на вакансії подають фахівці.

На скільки вакансій подалися, за часом пошуку


За останній рік типовий айтівець в Україні проходив чотири співбесіди під час пошуку роботи. Для українських айтівців за кордоном медіана вдвічі вища — вісім інтерв’ю.

В Україні більше співбесід проходили нетехнічні фахівці — Project / Product Management, Sales / BizDev, Comms / PR / Brand / SMM, Marketing / SEO та Recruitment (по 8 інтерв’ю). Найменше інтерв’ю мали Artist/Animator (медіана — 2) та SysAdmin (медіана — 3).

За кордоном менше інтерв’ю, ніж інші, проходили AI / ML / Data Engineering і тестувальники.

За рік кількість інтерв’ю під час пошуку роботи істотно не змінилася — ні в Україні, ні за кордоном.

Скільки інтерв’ю пройшли

Скільки інтерв’ю пройшли, за часом пошуку


В Україні практика тестових завдань під час найму стала трохи менш поширеною: 53% пошукачів робили їх протягом року, 47% — ні. У 2025 році тих, хто не робив тестові, було 40%. Для айтівців за кордоном ситуація майже не змінилася: 54% виконували тестові, 46% — ні.

Також в Україні стало менше айтівців, які робили тестові завдання більше двох разів за рік.

В Україні тестові завдання частіше отримують нетехнічні фахівці. Найчастіше їх виконували Graphic / Motion / Web Design — 89%, Communications / PR / Brand / SMM / Content — 86%, Marketing — 79%, Artist / Animator — 78% та UI/UX, Product Design — 73%. У цих самих групах помітна і вища частка тих, хто проходив не одне-два, а кілька тестових: серед Graphic / Motion / Web Design 58% робили три та більше тестових.

Найрідше тестові завдання отримували фахівці з Leadership — 76% не робили їх під час пошуку, DevOps / SRE — 74%, SysAdmin / Infrastructure Engineer — 64%, HR / Learning & Development — 60%, AI / ML / Data Science / Data Engineering — 55% та QA — 54%.

Серед айтівців за кордоном тестові завдання найчастіше робили UI/UX, Product Design — 71%, Project / Product Management — 61%, Analyst — 56% та Software Engineer / Programmer / Developer — 55%. Саме серед UI/UX найбільша частка тих, хто робив багато тестових: 47% виконували більше трьох завдань.

Найрідше тестові завдання за кордоном готували QA і DevOps / SRE: 64% і 61% відповідно не робили їх під час пошуку.

Чи робили тестові завдання

Чи стикалися з дискримінацією під час пошуку роботи

37% пошукачів мали досвід дискримінації під час пошуку роботи протягом останнього року. Айтівці, які нині живуть за кордоном, повідомляють про це частіше, ніж ті, хто в Україні: 42% проти 36%. Жінки й чоловіки стикаються з дискримінацією майже однаково часто.

Зі зростанням тайтлу зростає і ймовірність мати такий досвід: фахівці рівня Lead+ мають у півтора раза вищі шанси зіткнутися з дискримінацією, ніж інтерни та джуніори. Імовірно, значну роль тут відіграє вік: він помітно впливає на досвід дискримінації і водночас корелює з вищими тайтлами.

Серед фахівців від 45 років 59% мали негативний досвід дискримінації за останній рік. У групі 40-44 роки про це говорить кожен другий.

Найчастіше про дискримінацію під час пошуку роботи повідомляли фахівці з Leadership — 63%, Sales / BizDev — 58%, HR / L&D — 50% та Recruitment — 49%.

Найрідше з дискримінацією стикалися фахівці з AI / ML / Data Science / Data Engineering — 22%, Graphic / Motion / Web Design — 23%, SysAdmin — 27% та Game / Level design — 29%.

Чи стикалися з дискримінацією під час пошуку роботи


Три найчастіші причини дискримінації — сприйняття кандидата як overqualified для позиції (39%), проживання в Україні (35%) і вік (25%).

Дані показують, що для айтівця немає «оптимального» місця проживання. Ті, хто живе в Україні, найчастіше вказували причину «тому що живу в Україні» (45%). Ті, хто живе за кордоном, найчастіше називали «тому що живу за кордоном» (52%). В обох групах другою за частотою причиною була оцінка кандидата як overqualified (40% і 37%), третьою — вік (25% і 22%). Фахівці за кордоном часто згадували дискримінацію при наймі через національність/расу/мову спілкування (22%).

Чоловіки-айтівці вдвічі частіше стикаються з дискримінацією через проживання в Україні: 42% проти 21% серед жінок. Імовірно, це пов’язано з побоюваннями роботодавців щодо мобілізації потенційних працівників. Жінки частіше за чоловіків говорять про дискримінацію за гендером — 21% проти 5%, а також через наявність дітей — 6% проти 2%.

Лише дві вікові когорти відносно рідко стикаються з дискримінацією за віком під час найму — 25-29 та 30-34 роки. Наймолодші респонденти, до 24 років, найчастіше називають вік причиною дискримінації (30%). Подібна ситуація і серед тих, кому 45 років і більше: 64% з них також вказують вік як причину дискримінації.

Причини дискримінації з боку потенційного роботодавця

Чи доводилося знижувати зарплатні очікування

Як і торік, велика частка пошукачів знижувала зарплатні очікування. В Україні це зробили 44% тих, хто шукав роботу, за кордоном — 43%. Фахівці різних тайтлів робили це приблизно однаково часто: від інтернів/джуніорів (42%) до сеньйорів (46%).

Найчастіше зарплатні очікування знижували фахівці з HR / Learning & Development, Graphic / Motion / Web Design та QA: у цих групах це зробила щонайменше половина пошукачів. Найрідше на зниження очікувань погоджувалися AI / ML / Data Engineering, SysAdmin / Infrastructure Engineer та DevOps / SRE.

Серед розробників 46% знижували очікувану зарплату — це близько до середнього показника у вибірці.

Чи знизили зарплатні очікування

Використання ШІ під час співбесіди

Використання ШІ безпосередньо під час співбесіди поки що непоширене: протягом останнього року так робили близько 8% айтівців. Найчастіше ШІ використовували фахівці з AI / ML / Data Engineering, Support / Customer Success і Sales / BizDev. За кордоном ШІ під час співбесід використовували трохи частіше (11%), ніж в Україні (7%).

Чи використовували ШІ безпосередньо під час співбесіди


Водночас роботодавці поки що рідко чітко регламентують використання ШІ на співбесідах. Більшість кандидатів, які ним користувалися, зазначили: окремого погодження не було, але й прямої заборони не озвучували.

Чи було погоджено використання ШІ

Де шукали роботу, де її знаходили

Djinni, LinkedIn та DOU, як і торік, залишаються основними каналами пошуку роботи для українських айтівців. В Україні ці три майданчики майже однаково популярні: ними користувалися 75-77% пошукачів. За кордоном LinkedIn помітно популярніший (85%), ніж Djinni та DOU (66% і 62%).

В Україні ці ж три канали залишаються і найрезультативнішими: через LinkedIn працевлаштувалися 25%, через Djinni — 21%, через DOU — 20%. За кордоном найбільше працевлаштувалися через LinkedIn (44%), далі йдуть Djinni (16%) і DOU (14%).

Помітну роль відіграють особисті контакти. В Україні протягом року цей канал використовували 25%, а знайшли роботу так 15%. За кордоном 29% шукали роботу через особисті контакти, 12% — знайшли. Якщо порівнювати частку тих, хто користувався каналом, із часткою тих, хто отримав через нього роботу, саме особисті контакти видаються найефективнішими.

Де ви шукали свою нинішню роботу / шукаєте роботу зараз?

Що важливо при виборі роботодавця

Вибір нового місця роботи найчастіше визначають три фактори: розмір фінансової компенсації (71%), можливість працювати віддалено (51%) та цікаві задачі, професійний і кар’єрний ріст (41%).

Брак віддалених вакансій може сповільнювати найм. Серед тих, хто шукає роботу і ще не знайшов, 57% назвали ремоут важливим для себе. Серед тих, хто шукав і знайшов, таких менше — 48%.

Що для вас найважливіше при виборі нового роботодавця

Чи важко зараз знайти нову роботу

Переважна більшість айтівців і в Україні (68%), і за кордоном (73%) вважають, що зараз знайти роботу в IT важко. Лише 13% в Україні та 11% за кордоном думають, що це легко.

Найважче шукати роботу фахівцям з Game / Level design, UI/UX, Artist/Animator, Graphic / Motion / Web Design, QA та адміністративних ролей. У цих групах найчастіше кажуть, що знайти роботу зараз досить або дуже важко.

Серед розробників лише 11% вважають, що зараз знайти роботу легко, а 71% — що важко.

Найкраще ситуацію оцінюють фахівці з AI / ML / Data Science / Data Engineering: вони найчастіше кажуть, що шукати роботу легко, і найрідше — що важко.

Наскільки легко зараз знайти нову роботу в ІТ


Другий рік поспіль найчастіша проблема пошуку — відсутність відповіді від компаній після етапів відбору. Її назвали 55% айтівців. Це стосується всіх етапів кар’єри: від інтернів та джуніорів (54%) до сеньйорів (52%) і Lead+ тайтлів (54%). Для айтівців за кордоном брак фідбеку є ще частішою проблемою, ніж для тих, хто зараз в Україні.

Висока конкуренція (44%) і мала кількість вакансій (41%) також показують, що ринок залишається напруженим. У 2025 році конкуренцію згадували ще частіше — 52%.

Ще 44% айтівців назвали складністю довгий процес найму: багато етапів інтерв’ю, тривалі паузи між ними та загальну розтягнутість процесу.

Нетехнічні фахівці дещо частіше вказують на низькі зарплати та малу кількість вакансій.

Вище ми вже бачили, що ремоут залишається однією з ключових потреб кандидатів. Цього року 27% назвали проблемою вимогу роботодавця відвідувати офіс; у 2025 році таких було менше — 22%.

Основні труднощі в пошуку роботи

Наскільки легко шукати фахівців в Україні

Ми також запитали айтівців, які протягом минулого року брали участь у пошуку та наймі нових фахівців, як виглядає ринок з боку роботодавців. Порівняно з 2025 роком шукати людей стало складніше.

41% відповіли, що зараз шукати IT-спеціалістів непросто або важко; рік тому таких було 35%. Лише 19% вважають, що це легко, тоді як минулого року так відповідали 21%.

Наскільки легко зараз шукати фахівців в Україні


Проблеми пошуку співробітників, які були ключовими у 2025 році, стали ще гострішими. Більше респондентів назвали проблемою низький професійний рівень кандидатів — 61% проти 52% рік тому. Нестачу релевантних кандидатів згадали 41% проти 35%. Також дещо частіше говорять про відсутність product mindset у кандидатів — 21% проти 19%.

Основні труднощі в пошуку фахівців

На яку зарплату переходили після зміни роботи

Попри напружений ринок, більшість айтівців, які змінили роботу, покращили свій матеріальний стан. Як і торік, більшість тих, хто знайшов нову роботу, почали отримувати вищу зарплату: 56% в Україні та 62% за кордоном.

Водночас помітна частка айтівців не змогла підвищити компенсацію на новому місці або навіть була змушена її знизити: загалом таких 36% в Україні та 33% за кордоном.

В Україні найчастіше переходили на вищу зарплату аналітики (68%), фахівці з Recruitment (65%), Marketing / SEO (63%), Project / Product Management (62%) та AI / ML / Data Engineering (59%).

Найчастіше на нижчу зарплату переходили фахівці з UI/UX та Product Design (33%), QA (28%), HR / Learning & Development (26%) та Software Engineer (21%).

За кордоном найчастіше знаходили роботу з вищою зарплатою фахівці з AI / ML / Data Engineering — 79%.

І в Україні, і за кордоном мідли частіше за інші тайтли виграють від зміни роботи: в обох локаціях 73% підвищили зарплату на новому місці.

На яку зарплату знайшли роботу


Аналітика: Дар’я Перекосова



Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

Теми: Design, DevOps, HR, IT ринок, Product, QA, аналітика, аналітика про пошуки роботи, маркетинг, пошук роботи, ринок, ринок праці, робота, розробка, співбесіда, тестове завдання
Поділитися

Схожі новини