Я втратив руку, – доброволець зі США розповів про важке поранення під Кринками

Американський доброволець пройшов бої під Авдіївкою, а згодом брав участь у десантних операціях на Херсонщині. Найважче поранення він дістав під час боїв біля Кринок, де евакуації довелося чекати багато годин під безперервним вогнем.

Шон Фуллер в ефірі 24 Каналу розповів, як виживав після цього удару і що відбувалося в ті години. За його словами, тоді все вирішували підготовка, витримка і бажання дожити до евакуації.

Дивіться також Наступ Росії значно сповільнюється: огляд фронту від ISW

Поранення під Авдіївкою

До операції під Кринками він уже пережив важкий бій біля Авдіївки, неподалік Донецька. Тоді підрозділ щодня відбивав російські атаки в лісі, а дистанція в окремі моменти скорочувалася настільки, що бій міг перейти просто в окоп.

Мені довелося перезаряджати автомат, бо я відстріляв майже сім магазинів, а вони були на відстані 40 метрів. Я хотів приберегти один магазин на випадок бою в окопі,
– розповів Фуллер.

Хочете щодня читати оперативні та якісні новини Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Саме під час цього перезаряджання граната влучила в дерево поруч із ним. Уламки пішли в каску, пошкодили око, і після цього йому довелося робити операцію.

Довідково! Фуллер приїхав в Україну ще у 2018 році після того, як дізнався про російську агресію, і вирішив стати на захист країни, яка бореться за свободу. Тепер він каже, що не планує залишати Україну, адже тут його родина, а саму країну сприймає як місце, де почувається найбільш вільно.

Американський доброволець Шон Фуллер розповів, що напередодні повномасштабного вторгнення був у короткій відпустці в Києві, але швидко повернувся на фронт. Згодом його підрозділ перекинули під Маріуполь, де росіяни пішли в атаку танками, а самого Фуллера евакуювали буквально за хвилину до оточення; пізніше він дістав поранення уламками танкового снаряда.

За його словами, оплачувати це втручання він мусив сам, бо в армії тоді не було лікарів, які могли виконати таку процедуру.

Уламки влучили мені в каску. Вони пошкодили моє око, після чого мені зробили операцію. Я оплатив її з власної кишені, бо в армії не було лікарів для такої процедури,
– зазначив американський доброволець.

Після лікування він повернувся до підготовки і знову брав участь у бойових діях. Уже згодом його підрозділ почав десантні операції на Херсонщині, які й привели до боїв біля Кринок, де він дістав найважче поранення.

Під Кринками евакуації довелося чекати 10 годин

Найважчий епізод стався вже під час десантної операції в районі Кринок, куди група заходила вночі на малих човнах і просувалася через зарості та болото. Позиції тоді постійно вислідковували російські дрони, які коригували мінометний і артилерійський вогонь. Окопів там ще не було, нормально закріпитися було важко, а коли він намагався копати, під ногами одразу виступала вода.

Весь день вони використовували дрони для розвідки. Вони вислідковували нас і коригували вогонь артилерії. Тому міномети й артилерія били безперервно,
– розповів Фуллер.

Після одного з артилерійських ударів він майже повністю втратив руку. Вижити допомогло те, що в момент вибуху він був наполовину у воді, наполовину в багнюці, і відразу тримався за думку, що мусить дочекатися евакуації.

Внаслідок артилерійського удару я майже повністю втратив руку. Лопата – найкращий друг піхоти, і мене не могли евакуювати близько 10 годин, бо треба було чекати човна, щоб переправитися на інший берег,
– сказав американський доброволець.

Рухатися вдень було неможливо через дрони, тому забрати поранених могли лише вночі. Увесь цей час він намагався не втрачати свідомість, тримався завдяки медичній підготовці й робив усе, щоб дожити до моменту, коли група зможе відійти з позиції.

Евакуація під обстрілом і ампутація руки

Після поранення він залишався на позиції майже до вечора, бо вдень рухатися не давали російські дрони. Човна для відходу довелося чекати близько десятої години, а весь цей час навколо тривали обстріли, тому головним завданням було не втратити свідомість і дотягнути до ночі.

Я втратив руку десь о 10 ранку, тому мені довелося чекати цілий день. Я розумів, що хочу жити, і робив для цього все можливе,
– розповів Фуллер.

Коли стемніло, група сіла в човен і почала відхід під артилерійським вогнем. Снаряди та уламки летіли просто над ними, човен одного разу сів на мілину, і одному з бійців довелося вистрибувати у воду та штовхати його далі, щоб дістатися до точки евакуації. Дорога після цього не стала легшою.

Американський доброволець розповів, як проходила евакуація під обстрілом: дивіться відео

Біля машини швидкої допомоги FPV-дрон ледь не влучив у транспорт і вибив вікно, а вже вночі на понтонній переправі авто мало не злетіло з мосту, тож його довелося витягати назад і лише після цього продовжувати рух до лікарні.

FPV майже влучив у швидку і вибив вікно. Я думав, що помру, але водночас у мене залишалося бажання жити,
– зазначив він.

У Херсоні лікарі повідомили, що кисть урятувати не вдалося і руку доведеться ампутувати. Після операції його доправили до Одеси, і відтоді, за його словами, відновлення йде поступово.

Іноземці, які воюють за Україну

У Силах оборони України зараз служать іноземці більш ніж із 50 країн світу. Серед них є добровольці зі США, Великої Британії, майже всієї Європи, Австралії, Нової Зеландії та країн Латинської Америки.

У Міжнародному легіоні ГУР, який приблизно на 70% складається з іноземців, кажуть, що потік охочих не зменшується. Підрозділ поступово зростає, хоча частина бійців завершує службу, а частина не повертається з поля бою.

Найкраще для рекрутингу іноземців зараз працюють соцмережі та сарафанне радіо. Відкривати центри набору за кордоном Україна юридично не може, тому спирається саме на ці канали.