Гроші, які не мокнуть: що таке полімерні банкноти та де ними можна розрахуватися

• Полімерні гроші використовуються в багатьох країнах, таких як Австралія, Нова Зеландія, Канада, Велика Британія, Китай, Індія, Бразилія, Мексика, Сінгапур, Фіджі, В'єтнам, Саудівська Аравія та інші.
• Полімерні банкноти довговічні, водостійкі, краще захищені від підробок, мають кращу гігієнічність і можуть перероблятися, але в Україні їх введення поки не планується через високу вартість зміни процесу виробництва.

Проблема усіх паперових купюр полягає у тому, що вони швидко зношуються, забруднюються і потребують заміни. Однак у багатьох країнах світу вже давно використовують більш практичні полімерні гроші.

Де використовують полімерні гроші?

Полімерні гроші відрізняються від звичних від паперових тим, що у їхній структурі бавовну замінили на синтетичний полімер, що фактично зробило їх пластиковими, зазначає портал Planet Banknote.

Дивіться також Не розіграш і не підробка: навіщо випускають банкноту 0 євро

Перші сучасні полімерні купюри номіналом 10 доларів випустили в Австралії у 1988 році. А до 1996 року країна повністю вивела з обігу банкноти з паперу.

Потім естафету підхопила Нова Зеландія, яка відмовилася від паперових грошей на користь пластикових до 1999 року.

У Канаді гроші з паперу відійшли в минуле у 2011 році, поступившись місцем міцному полімеру, який спеціально розробили для банкнот, зазначає Музей банку Канади.

Фото: Канадські гроші / Depositphotos

Водночас у Європі першою ввела пластикові банкноти Румунія у 1999 році. А у 2016 році полімерні гроші почала впроваджувати Велика Британія.

Станом на 2026 рік полімерними купюрами користуються у щоденному вжитку десятки країн світу:

• Китай;
• Індія;
• Бразилія;
• Мексика;
• Сінгапур;
• Фіджі;
• В'єтнам;
• Саудівська Аравія;
• Мальдіви та багато інших.

Зауважте! За даними Центру грошей Центрального банку Польщі що полімерні банкноти вже випустили щонайменше 70 країн світу.

Які переваги полімерних грошей?

У порівняні з паперовими купюрами, які друкують на бавовняному папері, іноді з додаванням льону, полімерні гроші мають низку вагомих переваг.

• Вони довговічні. Через міцність матеріалу банкноти добре витримують скручування та не витираються у місцях згинання. Такі гроші складно розірвати.
• Краще захищені від підробок. Завдяки сучасним технологіям на полімерні гроші можна нанести захисні елементи, які майже неможливо повторити на інших матеріалах.
• Банкноти водостійкі. Під час потрапляння вологи на поверхню вони не розмокають, а зберігають свій вигляд.
• Мають кращу гігієнічність. На них не розмножуються грибки, менше "липнуть" мікроби та бактерії. Тоді як паперові гроші відомі переносники захворювань.

Банк Канади стверджує, що їх полімерні купюри мають строк експлуатації, довший у чотири рази. Гроші повністю водонепроникні, стійкі до розривів і можуть витримувати екстремальні температури без пошкоджень,
– йдеться на порталі.

До того ж вони підлягають переробці, тобто матеріал можна повторно використати для друку нової партії пластикових купюр.

Зауважте! Втім, в Україні поки переходити на пластикові гроші не планують. Довелось би повністю міняти процес виробництва грошей, а це дорого.

З чого виготовляють гривні?

• Українські гривні виготовляють не зі звичайного паперу, а зі спеціального банкнотного матеріалу, основу якого становить бавовна. Завдяки цьому купюри мають характерну щільність і краще витримують зношування.

• Для банкнот великого номіналу, зокрема 1 000 гривень, додатково використовують льон – його частка сягає приблизно 20%, що робить такі гроші ще міцнішими.

• Окрім матеріалу, важливу роль відіграють і захисні елементи, закладені безпосередньо в папір. Саме вони допомагають запобігти підробкам і дозволяють перевірити справжність купюр.

• Виготовлення гривні відбувається у кілька етапів на різних підприємствах. Спершу банкнотний папір виробляють на спеціалізованій фабриці у Малині на Житомирщині. Після цього заготовки передають до Банкнотно-монетного двору Національного банку України, де вже наносять зображення та завершують процес створення купюр.