Голова УІНП Алфьоров: необхідно говорити про перепоховання в Україні Петлюри і Скоропадського

18:22 22.05.2026 Голова УІНП Алфьоров: необхідно говорити про перепоховання в Україні Петлюри і Скоропадського 3 хв читати Олександр Алфьоров, голова Українського інституту національної пам’яті, 25.02.2026 | Фото: Інтерфакс-Україна / Олександр Зубко

Голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Олександр Алфьоров необхідно говорити про перепоховання в Україні голови Директорії Української Народної Республіки (УНР) Симона Петлюри і гетьмана Української Держави Павла Скоропадського. 

"Звісно, нам необхідно говорити про Петлюру і Скоропадського. Це два керівники незалежної України 100 років тому, які поховані за кордоном, у вимушеній еміграції, але які свої життя до смерті присвячували тому, щоб повернути в Україну українську владу і повернутися на рідну землю", – сказав Алфьоров в коментарі виданню hromadske.

Водночас він наголосив, що є ще одна категорія перепоховань – менш відомі українці, могили яких за кордоном не доглядають, або на них закінчується оренда.

"Таких дуже багато, тому що в цілому так склалося, що сьогодні ми не знаємо достеменно, яка кількість українців похована за кордоном, чи їхні могили збереглися", – сказав голова УІНП.

Скоропадський помер в 1945 році, похований у місті Оберстдорфі (Німеччина). Петлюра був убитий в 1926 році, похований у Парижі на цвинтарі Монпарнас.

Раніше Алфьоров заявляв, що перепоховання видатних українців на Батьківщині, серед іншого, потрібно і тому, що багато могил за кордоном знаходяться у загрозливому стані.

Як повідомлялося, в січні 2017 року прах українського письменника і поета Олександра Олеся перепоховали на території Державного історико-меморіального Лук’янівського заповідника в Києві. Олесь помер у 1944 році у Празі (Чехія), де і був похований. З січня 2017 року останки письменника і його дружини було ексгумовано, оскільки закони Чехії передбачають плату ренти за місце на цвинтарі. 

У той час в Міністерстві культури повідомили, що при відомстві буде створено спеціальну комісії, яка займатиметься питанням перепоховання видатних українців. Але видимих зрушень у цьому напрямі не було.

У грудні 2024 року в ДУ "Національне військове меморіальне кладовище" (НВМК) заявили, що 2025 року мають намір розпочати почесні поховання та перепоховання захисників і захисниць, а також здійснити перші перепоховання на НВМК видатних українців, які боролися за незалежність України у ХХ столітті, але були поховані за межами держави. Але цього не відбулося.

У червні 2025 року Кабінет міністрів затвердив порядок здійснення перепоховання на НВМК видатних борців за незалежність України у ХХ столітті. 

У кінці березня керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що найближчим часом, за результатами усіх обговорень, подасть на розгляд президента напрацювання та пропозиції щодо створення Пантеону видатних українців, на якому будуть перераховані видатні вихідці з України, які наразі поховані за кордоном.

15 травня Кабмін доручив провести перепоховання в Україні останків Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник на території Національного військового меморіального кладовища. 19 травня в Люксембурзі відбулася Церемонія ексгумації праху, а безпосередньо перепоховання на НВМК відбудеться 24 травня.

19 травня президент Володимир Зеленський заявив, що Україна веде перемовини щодо повернення тіла полковника Армії УНР, командира Січових Стрільців та засновника і першого голови Організації українських націоналістів Євгена Коновальця, який похований на цвинтарі Кросвейк в місті Роттердам (Нідерланди).

20 травня чинний голова ОУН, перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак заявив, що повернення в Україну праху Євгена Коновальця і голови Директорії Української народної республіки (УНР), головного отамана військ та флоту УНР Симона Петлюри може відбутися незабаром.

Теги: #перепоховання #уінп #скоропадський #петлюра #алфьоров