ГМО, яких "не існувало": як Україна виходить із багаторічної сірої зони

Тема ГМО в українському агросекторі була незручною роками. Формально – жодного зареєстрованого ГМ-організму в країні не існувало. Фактично – продукція з ГМО є на ринку, у кормах, у ланцюгах постачання. Держава не мала повної картини: що саме використовується, звідки походить і хто за це відповідає.

• Закон про державний контроль за обігом ГМО в Україні набуде чинності з вересня 2026 року, вводячи обов'язковий реєстр ГМО для прозорості та відповідальності на ринку.
• Закон передбачає штрафи за порушення правил розміщення ГМО, що варіюються від 60,5 тисячі до 173 тисяч гривень, з можливістю подальших санкцій за повторні порушення.

Тема ГМО в українському агросекторі була незручною роками. Формально – жодного зареєстрованого ГМ-організму в країні не існувало. Фактично – продукція з ГМО є на ринку, у кормах, у ланцюгах постачання. Держава не мала повної картини: що саме використовується, звідки походить і хто за це відповідає.

З вересня 2026 року ця "сіра зона" зникне – набуде чинності закон від 23 серпня 2023 року № 3339-IX про державний контроль за обігом ГМО. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Зауважте Найбільші проблеми бізнесу: що стримує зростання економіки України

За цим рішенням стоїть кілька вагомих аргументів. По-перше, євроінтеграція – ЄС має одні з найсуворіших вимог до регулювання ГМО у світі, і Україна зобов'язана гармонізувати своє законодавство. По-друге, без прозорого контролю українська агропродукція завжди перебуватиме під питанням у міжнародних партнерів. По-третє, внутрішній ринок потребує зрозумілих правил, і держава нарешті отримує інструменти, щоб їх забезпечити.

Що закон називає ГМО

Закон регулює не всі біотехнології, а лише ті організми, які за визначенням і ознаками належать до ГМО у "класичному розумінні". Тобто йдеться про організми, генетичний матеріал яких змінено способами, що не відбуваються природним шляхом.

Під дію закону підпадають самі ГМ-організми та їхні джерела – корми, сорти тощо, а також продукція, вироблена з їх використанням. Закон охоплює роботу як у відкритих системах (тобто у полі), так і в закритих (лабораторіях, теплицях).

Важливо розуміти: аграрій, який купує насіння або корми, не завжди турбується, чи містять вони легальні ГМО. Однак саме фермер відповідає за кінцеву продукцію, яку вирощує. Тож варто дізнаватися, чи легальне насіння правомірного статусу (зареєстрованого сорту). Новий закон зобов'язує перевіряти легальний статус того, що використовується у виробництві, і працювати лише з тим, що внесено до реєстру та офіційно дозволено.

Держреєстр ГМО – як працюватиме система обліку

Всі ГМ-організми, які офіційно дозволені для використання в Україні, мають бути внесені до Держреєстру ГМО. Саме він визначає, що в Україні легально, а що – ні.

До реєстру вносяться:

• назва ГМО та його джерело,
• унікальний номер відповідно до міжнародних стандартів ОЕСР,
• дані про власника,
• характеристики організму (включно з генами, ознаками та методом генетичної трансформації),
• мета використання і методика виявлення,
• план моніторингу після реєстрації (бо реєстрація це не разова дія, а початок відстеження).

Реєструє ГМО його власник, а не аграрій. Але аграрій несе відповідальність за те, щоб працювати лише з тим, що внесено до реєстру. Реєстр публічний, тож аргумент "я не знав" більше не працює – фермер має самостійно дбати про це і уточняти у виробника, чи містить насіння або корми легальні ГМО.

Окрім реєстру ГМО, закон передбачає ще два: реєстр суб'єктів генетично-інженерної діяльності та реєстр дозволів на дослідження і випробування у відкритій системі. Разом вони формують повну картину того, хто, що і де використовує.

Що змінюється для виробників

Для аграріїв новий закон – це передусім визначеність. Для ринку насіння це означає реальну відповідальність на кожному етапі ланцюга. Власник ГМО реєструє організм і отримує дозвіл. Агровиробник перевіряє легальний статус того, що купує, і за потреби вноситься до Переліку виробників ГМО – відкритого реєстру, що містить інформацію про те, хто, де і що вирощує.

Цікаво Город без документів можуть забрати: чиї ділянки під загрозою у 2026 році

Що ж до тих, хто шукатиме лазівки – закон не залишає місця для інтерпретацій. Відповідальність конкретна і фінансово відчутна. За порушення правил розміщення ГМО на ринку юридична особа отримує штраф від 15 до 20 мінімальних заробітних плат (від майже 130 тисяч до 173 тисяч гривень), ФОП – від 7 до 10 (від 60,5 тисячі до 86,4 тисячі гривень). Також до порушника застосовуються посилені перевірки, можливе вилучення або знищення продукції, анулювання дозволів.

Якщо порушення повторюється впродовж року – санкція суттєво зростає. Для тих, хто незаконно розміщував ГМО на ринку, штраф становитиме 100% вартості всієї такої партії продукції, але не менше 100 тисяч гривень. Для порушень в інших сферах – подвійний розмір від базового штрафу.

Тобто в обох випадках повторне порушення – це вже реальна загроза для бізнесу, а не просто неприємна, але прийнятна витрата.

У господарств, які раніше працювали з ГМО без належного оформлення, час на адаптацію є, але він обмежений – залишилося кілька місяців.

Плюс для експорту

Українська агропродукція торгується на ринках, де вимоги до біобезпеки і прозорості ланцюгів постачання постійно зростають. І кожного разу, коли партнер не може отримати чіткої відповіді на запитання про систему контролю за ГМО, це потенційний ризик для угоди.

Новий закон цей ризик знімає або принаймні суттєво зменшує. Державний реєстр ГМО, відкритий перелік виробників, задокументовані процедури реєстрації та моніторингу – все це елементи системи, яку можна показати партнеру і на яку можна посилатися.

І ще один момент: після вступу до ЄС реєстрація ГМО, не дозволених у Євросоюзі, автоматично скасовуватиметься. Це вбудована гармонізація, яка усуває потенційні торгівельні суперечності ще до того, як вони виникнуть.

У підсумку

Показово, що закон не намагається вирішити питання "ГМО – добре чи погано". Він вирішує інше: як зробити так, щоб усі учасники ринку грали за одними правилами і несли відповідальність за свої дії. Зокрема, купуючи насіння або іншу продукцію, аграрій має перевірити в Держреєстрі, чи є такий сорт, чи містять вони легальні ГМО. Це і є основа зрілої регуляторної системи, де кожен сам обирає свою стратегію, але вже не може вдавати, що правил не існує.

Для України, яка прагне інтеграції в європейський простір, це ще й сигнал про дорослішання і здатність регулювати складні теми без популізму.

Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.

Якщо ви профі у своїй справі і хочете, щоб ваша колонка зʼявилася на нашому сайті - напишіть нам на скриньку s.mindzhosa@24tv.com.ua