Гігантський кальмар і не тільки: низку рідкісних тварин виявили у глибинах океану біля Австралії

• Дослідники виявили сліди гігантських кальмарів та інших рідкісних морських істот біля узбережжя Західної Австралії завдяки аналізу екологічної ДНК.
• У межах дослідження було виявлено 226 видів, зокрема рідкісні глибоководні риби, морські ссавці та головоногі молюски. Такі результати розширюють розуміння глибоководного біорізноманіття.

Біля узбережжя Ньїнггулу поблизу Західної Австралії дослідники вивчали морські каньйони Індійського океану. І їм вдалося виявити сліди гігантських кальмарів і безлічі інших рідкісних морських істот.

Вченим не потрібно було бачити морських тварин, щоб зрозуміти, що ті мешкають у глибоких водах Австралії. А виявили вони їхню присутність за пробами води, повідомляє BBC Wildlife Magazine.

Цікаво Мав сильні щупальця та потужні щелепи: 19-метровий восьминіг мешкав у стародавньому океані

Як проходило дослідження?

Протягом свого життя тварини виділяють найдрібніші частки ДНК через шкіру, слиз і фекалії. Тож, дослідники завдяки невеликим пробам морської води та їх аналізу можуть визначити, які організми нещодавно пропливали повз. Тобто істоти залишають крихітні сліди, відомі як екологічна ДНК, або eDNA

Тож, учені на борту науково-дослідного судна "Фалкор" провели дослідження глибоководних каньйонів Кейп-Рейндж і Клоутс, розташованих приблизно за 1 200 кілометрів на північ від Перта. Щоб дізнатися більше про приховане біорізноманіття цього регіону, вони занурили дистанційно керований підводний апарат, мовиться у журналі Environmental DNA.

Науковцям вдалося зібрати безліч різних зразків. Деякі з них було взято на глибині до 4 510 метрів.

Ці каньйони є неймовірно багатими екосистемами та досі вони залишалися значною мірою недослідженими через складність роботи на таких екстремальних глибинах,
– зауважила провідна авторка дослідження Джорджія Нестер.

За її словами, з допомогою аналізу еДНК один зразок води може розповісти нам про сотні видів одночасно. І це дозволяє значно розширити розуміння глибоководних екосистем. Раніше таке було просто неможливим.

Результати аналізу ДНК з навколишнього середовища допомогли науковцям скласти картину про життя, яке існує далеко під водою. І для цього не потрібно було безпосередньо спостерігати за багатьма невловимими видами.

Джорджія Нестер додає, що команді вдалося виявити тендітні, рідкісні та швидко переміщувані види, які можуть бути непомітними за використання традиційної техніки.

Дивіться відео про дослідження та різноманіття видів, що мешкають у глибоководних каньйонах біля узбережжя Ньїнггулу

Що найбільше здивувало науковців?

Можливо, одним із найбільших сюрпризів стала присутність гігантського кальмара. Цей глибоководний головоногий молюск зустрічається доволі рідко, адже мешкає на глибині у кілька сотень метрів. Ба більше, його вже понад 25 років не реєстрували у водах Західної Австралії.

Тіло цієї істоти має дуже простий вигляд: у нього два ока, дзьоб, вісім щупалець, два щупальця для харчування та так звана лійка, або сифон.

Однак, завдяки своїм розгалуженим щупальцям гігантські кальмари можуть виростати довшими за шкільний автобус. Їхня довжина може становити понад 13 метрів. Також ці створіння мають найбільші очі у тваринному світі, що досягають 30 сантиметрів у діаметрі – розміром з обідню тарілку або велику піцу, пише Ocean Portal.

Гігантські кальмари можуть хапати здобич на відстані до 10 метрів, випускаючи два щупальця для харчування. На кінцях останніх розташовані сотні потужних присосок із гострими зубами. Ці щупальця дуже довгі, часто вдвічі перевищують загальну довжину гігантського кальмара.

Це перше зареєстроване виявлення гігантського кальмара біля узбережжя Західної Австралії з використанням протоколів аналізу ДНК з навколишнього середовища. Також це найпівнічніше виявлення виду Architeuthis dux у східній частині Індійського океану,
– зазначає керівниця відділу водної зоології та кураторка молюсків Музею Західної Австралії докторка Ліза Кіркендейл.

Джорджія Нестер підкреслює, що виявлення слідів гігантського кальмара справді розбурхує уяву людей. Проте це лише частина масштабнішої картини.

Який вигляд має гігантський кальмар: дивіться відео

Яких ще глибоководних тварин вдалося виявити?

Загалом у межах дослідження було виявлено 226 видів, що належать до 11 основних груп тварин. Це, зокрема, рідкісні глибоководні риби, кнідарії, голкошкірі, морські ссавці та головоногих молюсків, повідомляє Університет Кертіна.

Серед них були карликові кашалоти. Ці створіння, коли відчувають загрозу, випускають хмару кишкової рідини, подібну до чорнила кальмара. Так вони захищаються від хижаків і отримують змогу втекти.

Крім того, науковцям вдалося зафіксувати найглибоководніших ссавців у світі – дзьоборилих китів Кюв'є. Також вони помітили рибу з дивовижною назвою "кістковухий осел".

Десятки з них ніколи раніше не реєстрували у водах Західної Австралії. Це такі види, як: полярна, або спляча акула, індійська сіра акула та безлика риба з родини ошибневих, що дуже нагадує вугра. Інші види можуть бути новими.

Ми виявили велику кількість видів, які не зовсім відповідають чомусь з уже зареєстрованого. Але це автоматично не означає, що вони є новими для науки. Це переконливо свідчить про існування величезної кількості глибоководного біорізноманіття, яке ми тільки починаємо відкривати,
– наголошує Нестер.

З'ясування того, скільки видів тварин і рослин успішно функціонує у цих глибоководних місцях, відіграє важливу роль у розробці заходів щодо їхнього захисту.

Який тварин вдалося виявити науковцям біля узбережжя Західної Австралії / Фото Schmidt Ocean Institute

Що ще показало це дослідження?

За його результатами стало зрозумілим, що біорізноманіття у цих каньйонах розподілено нерівномірно. Водночас на різних глибинах мешкають принципово різні спільноти. Натомість сусідні каньйони можуть підтримувати різні екосистеми, пише Oceanographic Magazine.

На думку науковців, вертикальна стратифікація життя протягом більш ніж чотирьох кілометрів водної товщі вже апріорі є відкриттям, що має значне наукове значення.

Глибоководні екосистеми є великими, віддаленими та дорогими у дослідженні, але при цьому вони стикаються зі зростаючим тиском з боку зміни клімату, рибальства та видобутку ресурсів,
– розповіла провідна авторка дослідження Зої Річардс, доцентка Школи молекулярних і біологічних наук Університету Кертіна.

За її словами, екологічна ДНК надає масштабований, неінвазивний спосіб отримання базових знань про те, хто там мешкає. І це вкрай важливо для обґрунтованого управління та збереження природи. Адже "не можна захистити те, про існування чого не знаєш".

Завдяки чіткішому розумінню біорізноманіття глибоководних районів фахівці з охорони природи можуть спрямовувати планування морських парків, проводити оцінки впливу на навколишнє середовище та встановлювати базові показники, необхідні для виявлення змін у часі. Досі такі базові показники для раніше недосліджених каньйонів не існували.

Крім того, таксономісти ідентифікували фізичні зразки, і тепер вони постійно зберігаються у колекції та дослідному центрі Музею Західної Австралії для подальших досліджень.

Розповідь Джорджії Нестер про рідкісних тварин, яких виявили біля узбережжя Західної Австралії: дивіться відео

Яких ще цікавих тварин помічали глибоко під водою?

• У січні 24 Канал розповідав, що океанологи зафільмували одну з найзагадковіших істот планети – рідкісну фантомну медузу Stygiomedusa gigantea. Її через примарний вигляд називають "привидом безодні". Виявили цю істоту у так званій "опівнічній зоні" Світового океану, що простягається на глибині понад 1000 метрів.

• Також у січні дослідникам вдалося зареєструвати на камеру незграбну, схожу на бочку акулу, що ліниво пливла у крижаних водах Антарктиди. Раніше експерти ніколи не помічали тут цих риб.

• Крім того, неподалік Антарктиди у крижаних глибинах Південного океану виявили морську зірку, що отримала назву Promachocrinus Fragarius. Її також називають антарктична полунична пір'яна зірка. Форму ягоди полуниці нагадує центральне тіло цієї істоти.