Франція та Німеччина пропонують Києву "символічне" місце в ЄС, – FT

• Франція та Німеччина пропонують Україні "асоційоване членство" в ЄС без права голосу, але з місцями в інституціях Євросоюзу.
• Єврокомісія розглядає концепцію "зворотного розширення", але вона критикується за підрив принципів ЄС і створення нерівних умов для інших кандидатів.

Попри широкий консенсус щодо стратегічної важливості інтеграції України до ЄС, у Брюсселі досі не мають чіткого плану, як це реалізувати швидко. На тлі цього Німеччина та Франція просувають ідею "асоційованого членства" – без права голосу, але з місцями в інституціях Євросоюзу.

Про це йдеться в матеріалі Бена Холла для видання Financial Times.

Цікаво Зеленський поговорив з прем'єром Словаччини Фіцо

Як у ЄС бачать членство України?

За оцінками Єврокомісії, повна відповідність критеріям членства може зайняти 10 – 15 років. Водночас країни ЄС остерігаються повторення угорського сценарію, де за правління Віктора Орбана відбувся відкат від демократичних стандартів.

Окремим фактором напруги є зростання невдоволення в оточенні президента Володимира Зеленського через повільність процесу інтеграції, адже, на думку Києва, українці фактично платять високу ціну за безпеку Європи.

Журналіст нагадав, що Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС у червні 2022 року – через чотири місяці після початку повномасштабного вторгнення Росії. Це стало символом підтримки з боку Євросоюзу та важливим політичним сигналом. Очікується, що членство допоможе гарантувати суверенітет України, сприятиме її економічному відновленню та стане частиною потенційної мирної угоди з Росією.

Втім, стандартні процедури розширення ЄС виявилися надто повільними для нинішніх умов. Зокрема, ідея вступу України до 2027 року, яка обговорювалася в межах мирних ініціатив, була відхилена як нереалістична.

Які альтернативні ідеї пропонували для України в Євросоюзі?

У відповідь у Єврокомісії запропонували концепцію так званого "зворотного розширення" – варіант, за якого країна може приєднатися до ЄС раніше, але з обмеженими правами, які розширюватимуться поступово.

Ця ідея викликала критику серед держав-членів. Зокрема, її вважають такою, що підриває принципи ЄС і створює нерівні умови для інших кандидатів. Крім того, повноцінне членство потребує ратифікації всіма 27 країнами, що може стати проблемою, наприклад, у Франції, де значна частина суспільства скептично ставиться до подальшого розширення.

Довідково! Зворотне розширення – це концепція прискореного, поетапного вступу України до ЄС, який працює за принципом "інтеграція вже зараз, реформи в процесі". Якщо зазвичай країна спочатку виконує всі вимоги, а потім стає членом, то тут порядок змінюють: Україна отримує доступ до переваг ЄС (ринків, грошей, спільних рішень) поетапно, не чекаючи десятиліттями фінального підписання всіх паперів.

Головна мета – максимально швидко "прив'язати" Україну до Європи, щоб цей процес став незворотним ще до офіційного завершення всіх бюрократичних процедур.

На цьому тлі Франція та Німеччина запропонували альтернативний підхід – "асоційоване членство". Він передбачає участь України в інституціях ЄС без права голосу, поступову інтеграцію до спільного ринку та участь у зовнішній політиці Євросоюзу, але без доступу до всіх фінансових інструментів на ранньому етапі.

Такий формат, на думку експертів, може стати компромісом: з одного боку – дасть Україні чітку перспективу членства, з іншого – дозволить підготувати громадську думку в країнах ЄС. Водночас існує великий ризик, що Київ сприйме це як затягнуте "очікування" без реального прогресу.

Окрему увагу в ЄС приділяють безпековому компоненту. Серед пропозицій – залучення України до механізмів колективної оборони ЄС, розширення співпраці у сфері оборонної промисловості та довгострокова фінансова підтримка української армії.

У Євросоюзі сподіваються, що запуск переговорів уже цього літа, чітка дорожня карта та фінансовий пакет на 90 мільярдів євро допоможуть зменшити напругу у відносинах з Києвом. Втім, попереду ще багато складних рішень.

До речі, політолог Ігор Рейтерович в етері 24 Каналу назвав пропозицію Франції та Німеччини щодо "символічного членства" України в ЄС – неповагою. Експерт відзначив, що Україна виконує всі вимоги для реального вступу та багато років воює за європейські цінності.

Звідки з'явилася ідея про "символічне членство" і яка реакція України?

• Видання FT писало, що Німеччина виступає за формат "асоційованого членства". Така модель передбачає участь України в засіданнях лідерів ЄС, однак без права голосу. Крім того, Київ не матиме доступу до спільного бюджету Євросоюзу.

• Франція, своєю чергою, пропонує надати Україні "статус інтегрованої держави". У цьому випадку країна також не отримуватиме фінансування ЄС і не матиме доступу до спільної аграрної політики доти, доки не стане повноправним членом блоку.

• Володимир Зеленський відреагував на цей матеріал ЗМІ, зазначивши, що Україна заслуговує на повноправне членство в ЄС, а не "символічне". Президент підкреслив, що Україна реально захищає Європу, і закликав відмовитися від символічних союзів без реальних гарантій.

• Водночас канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що вступ України до ЄС до 2028 року є нереалістичним. Німецький лідер підкреслив, що Україна має виконати умови, зокрема дотримання верховенства права та боротьбу з корупцією, перед вступом до ЄС.