Флот у пастці: хто і як будував бонові загородження для росіян у Криму․ Розслідування

Перша українська атака безекіпажних катерів по російських кораблях по базі Чорноморського флоту у Севастополі 29 жовтня 2022 року змусила окупантів серйозно задуматися над зміною концепції захисту всіх бухт Криму, а також шукати докорінно інші підходи до оборони мосту через Керченську протоку. Поява безпілотних надводних апаратів стала своєрідним геймчейнджером: маючи неспівставну перевагу в силах та засобах на воді, Москва втратила контроль над морем, перетворилася з полювальника на здобич.

Екіпажі численних фрегатів, ракетних катерів, буксирів та тральщиків спочатку намагалися сховати судна у бухтах окупованого півострова, але згодом втекли до Новоросійська – найбільш віддаленої від України бази у Чорному морі. Від "переходу на вигідні позиції" росіян не стримав навіть той факт, що у новій локації не було всієї необхідної інфраструктури для обслуговування та спорядження кораблів – настільки небезпечним на той момент було перебування флотилії у Криму.

Через майже 4 роки ситуація на морі практично не змінилася. Військові судна окупантів не почуваються вільно вже за кількасот метрів від порту, та й біля причалів їм геть небезпечно, оскільки українські фахівці вже навчилися обходити багаторівневий захист росіян. Втім, казати, що загарбники ніяк не убезпечили свої кораблі від атак, зовсім не можна, адже вони дійсно впровадили нові безпекові правила. Військові кораблі найчастіше почали рухатися в такий спосіб, щоб їх фізично прикривали цивільні судна, окупанти кратно збільшили патрулювання акваторії з повітря, а усі порти обладнали боновими загородженнями.

Цей комплекс заходів значно обмежив можливості Сил Оборони, проте аж ніяк не створив росіянам безпечних місць у морі.

Редакція 24 Каналу отримала від приватної розвідувальної компанії Dallas дамп пошти севастопольської компанії "Электрон-Звезда", що виконувала субпідрядні роботи для російських ВМС. Наскільки ефективним рішенням було відгородитися плавучими перешкодами, які підприємства до цього причетні, і чому Чорноморська флотилія приречена на поступове затоплення, читайте у матеріалі.

Що таке "Электрон-Звезда" і як вона пов'язана з виробником усіх крилатих ракет

Товариство з обмеженою відповідальністю "Электрон-Звезда" (ОДРН 1149204016906, ІПН 9201005654) до захоплення Росією Криму займалося виготовленням важливих деталей для управління безпілотниками та крилатими ракетами – вимірювачів кутових прискорень. Ці прилади під назвою ІУУ-М-3-01 хоч і були трохи застарілими, активно закуповувались російськими виробниками зброї.

Втім, після окупації півострова місцеві та приїжджі бізнесмени прибрали до рук виробничі потужності компанії та довели її до майже повного банкрутства. У 2017 році конвеєр було зупинено, а штат із 800 працівників скоротили до 25. Згодом ТОВ перейшло у власність АТ "Корпорация "Тактическое Ракетное Вооружение" (83,6% акцій) та АТ "ДНПП "Регион" (16,4% акцій).

Структура власності ТОВ "Электрон-Звезда" станом на 2025 рік / Скриншот з російських сайтів

Основною сферою діяльності компанії стала передача решток її приміщень в оренду, тож до фактичної ліквідації компанії у січні 2026 на роботі в "Электрон-Звезде" значилося лише двоє осіб – директор та бухгалтерка.

До окупації Криму компанія мала виробничі потужності та штат у 800 осіб / Скриншот з російських сайтів

Для чого саме один із найголовніших постачальників зброї та компонентів для російської авіації "Тактическое ракетное вооружение", а також розробник та постачальник високоточного озброєння морського та авіаційного базування "ДНПП "Регион" придбали фактично неліквідну компанію з мінімальним по їх мірках прибутком, залишається загадкою.

Перелік приміщень, що залишилися на балансі "Электрон-Звезды" станом на 2024 рік / Скриншот з пошти ТОВ "Электрон-Звезда"

Можливо, йдеться про необхідність заволодіння технологіями виробництва ІУУ-М-3-01. Так чи інакше, незадовго до початку повномасштабного вторгнення "Электрон-Звезда" ненадовго отримала нове життя.

Бони, протичовнові ракетні комплекси та сигнальні прилади: як росіяни посилювали захист портів з 2020 року

У 2020 році, коли Росія дуже активно готувалася до великої війни, у Кремлі вирішили посилити охорону об'єктів Чорноморського флоту. Серед заходів, які проводили окупанти, було й встановлення у деяких бухтах бонових загороджень – плавучих бар'єрів, верхня частина котрих перебуває над водою, а нижня (сітка або ланцюги) опускається на глибину від 5 до 30 і більше метрів. У такий спосіб загарбники хотіли убезпечити себе від проникнення водолазів-диверсантів, та й взагалі додатково перекрити доступ зайвих осіб до військових портів.

Плавуча частина бонових загороджень під час монтажу у бухті Севастополя / Фото з соцмереж "губернатора" Севастополя

Замовлення від міністерства оборони по встановленню бонів у морських гаванях у Криму отримала московська компанія АТ "Комплексные системы 2020" ("КС 2020"), яка на той момент орендувала в "Электрон-Звезды" деякі складські приміщення. Так і народилася схема: держава віддає тендер столичному підприємству, а те у свою чергу передає підряд севастопольській компанії.

Договір підряду по встановленню бонів у бухті Костянтинівська у Севастополі (держконтракт №2122187301641412209220292) / Скриншот з пошти ТОВ "Электрон-Звезда"

Перед тим, як заключити відповідні контракти, "Электрон-Звезда" навіть отримала від ФСБ ліцензію на роботи, пов'язані з державною таємницею.

Таємницю розкрито / Фото з пошти ТОВ "Электрон-Звезда"

Паралельно зі встановленням плавучих перешкод, "Электрон-Звезда" отримувала інші субпідряди – від своєї співвласниці АТ "ДНПП "Регіон". Стосувалися вони розгортання ракетних та торпедних комплексів, а також підготовки самих боєприпасів згідно з державним замовленням №202218730291432209211338 "на виконання робіт "переприготування практичного морського протичовнового озброєння".

Дивіться договір, що був укладений між АТ "ДНПП "Регіон" та "Электрон-Звездой":

Згідно з наявними документами з пошти компанії, до повномасштабного вторгнення "донька" КТРВ займалася облаштовуванням достатньо серйозного захисту бухт у Керчі, Феодосії та Севастополі.

Як росіяни покращували захист портів від атак з моря і які компанії брали в цьому участь?

Після того, як путінський бліцкриг провалився, а на полі бою у Чорному морі з'явилися безекіпажні катери, росіянам довелося всерйоз міняти підходи оборони важливих об'єктів у воді. Адже за нових умов Україна цілком могла би практично безперешкодно і швидко знищити усі військові кораблі та інфраструктуру флотилії. Тож росіяни почали додатково закривати старими баржами входи у деякі бухти, збільшувати кількість патрульних вильотів авіації, роздавати зброю морякам цивільних судів, а також збільшувати і покращувати систему бонових загороджень.

Баржі біля входу до Севастопольської бухти / Скриншот з групи "Крымский ветер"

У таких геть не технологічних виробах, як бонові загородження, почали з'являтися додаткові елементи: сигнально-блокувальні та сигнально-світлові пристрої, радіолокаційні відбивачі тощо.

Деталі для побудови конструкцій “Электрон-Звезде” могли продавати як юридичні, так і фізичні особи. Для прикладу, у документах фігурувала ТОВ "Металлкомплект" в особі директора Дениса Косаша, а наряду з цією компанією договір про поставку ТОВ заключала й з ІП Федором Кудрявцевим.

Дивіться скріни договорів про поставку продукції для будівництва бонових загороджень у Криму:

Для перевезезння конструкцій "Электрон-Звезда" майже завжди наймала місцевих індивідуальних підприємців. Наприклад, Ніколай Владіміровіч Ільчук (за даними Manticore, має паспорт серії 3915 із номером 070200, ІПН 920250419708 та СНІЛС 18112846455) та Алєкандр Федорович Жаболенко (окупант, що приїхав на півострів піля захоплення з паспортом 0914 372826, ІПНом 254008017201, СНІЛСом 05488934815) у вересні 2023 року були долучені до надання автотранспортних послуг для проєкту міноборони Росії.

Аналогічні послуги окупантам надавали також ТОВ "Автопілот" (гендиректорка Єлєна Алексєєвна Мілованова), ТОВ "ЦЕНТУРІОН-В" та його директор ІП Дмітрій Васильєвич Васильченко тощо.

Дивіться скріни договорів між "Электрон-Звездой" та підприємцями/компаніями для будівництва бонових споруд у портах Криму:

Для монтажних та будівельних робіт на об'єктах міністерства оборони Росії наймали також і великі компанії, і приватних підприємців. Так, в одній з бухт Севастополя збіркою бонових споруд займався ІП Андрєй Петрович Теренов.

Додаток до договору про монтаж бонових споруд у Севастополі / Фото з пошти ТОВ "Электрон-Звезда"

Тоді як аналогічні роботи у Феодосії проводили працівники Санкт-Петербурзької "Європейської водолазної компанії" або ТОВ "ЄВК" (ОДРН 1197847153789 ІПН 7804653482).

Додаток до договору про монтаж бонових споруд у Військовій гавані Феодосії / Фото з пошти ТОВ "Электрон-Звезда"

Остання компанія, з досить цікавою для російської геополітичної позиції назвою,щ виконувала також усі водолазні роботи по субпідрядах "Электрон-Звезды". За рахунок чого отримала величезні кошти з бюджету. Згідно з кошторисом по облаштуванню бонових загороджень у Феодосії, лише на цей проєкт "ЄВК" отримала понад 4,6 мільйона рублів.

Скріншот коштрису робіт ТОВ "ЄВК" у Феодосії / Джерело – пошта ТОВ "Электрон-Звезда"

На вищеперелічених особах та компаніях список причетних до появи незаконних споруд у бухтах Криму не обмежується. Повний список субпідрядників редакція 24 Каналу передала правоохоронним органам.

Наскільки допомогли росіянам оновлені підходи до безпеки, оцінити вкрай складно. Можна сміливо стверджувати, що повністю убезпечити порти від атак окупантам все одно не вдалося. Адже, з одного боку, Сили Оборони все одно продовжили відправляти на дно рештки Чорноморського флоту окупантів, та й самі судна швидко перебазувалися до більш віддаленого та укріпленого, але аж ніяк не більш безпечного Новоросійська. Ба більше, до безекіпажних катерів на озброєнні України додалися ще й безпілотники з ракетами.

Дивіться відео, як спецпризначенці ГУР МОУ уражають російський корабель неподалік від Новоросійська:

Втім, попри умовно сумнівний вклад бонових споруд у безпеку контрольованих росіянами портів Чорного моря, "Электрон-Звезда" змогла отримати ще й контракти на обслуговування цих загороджень у військовій базі Балтійька, акваторіях бухт Костянтинівська, Південна у Севастополі, Краснорадському водосховищі та інших об'єктах.

Дивіться документ із переліком частини об'єктів, де "Электрон-Звезда" проводила технічні роботи:

Не бонами єдиними. Як "Электрон-Звезда" пов'язана з новітнім протимінним та диверсійним підводним комплексом

Здача в оренду об'єктів нерухомості та участь у будівництві бонових споруд – не весь перелік діяльності севастопольської компанії. Працівники "Электрон-Звезды" якийсь час намагалися зайнятися ремонтом та спробами допрацювати до притомного стану новітній підводний протимінний комплекс.

Інтегрована система пошуку та знищення мін (російською ИСПУМ) під назвою "Александрит" була офіційно представлена ДНПП "Регіон" у 2019 році та являла собою обладнання, що встановлювалося на тральщики проєкту 12700. Вона складалася з самохідного підводного апарату та багатьох інших вузлів і виробів.

На паперах "Александрит-ИСПУМ" являв собою унікальний апарат із гідроакустикою, що дозволяє шукати міни навіть крізь ґрунт.

Підводний апарат комплексу "Александрит-ИСПУМ-Э" / Фото з cайту ДНПП "Регион"

Втім, у ділі робота комплексу виявилася зовсім іншою. То ж після того, як у 2020 році Чорноморський флот поповнили кораблями з "Александритом", перші ж спроби використання комплексу призвели виходу його з ладу на достатньо довгий термін. "Вундервафля" російських інженерів-винахідників виявилася відносно нікчемною витратою мільйонів.

Не будемо брати до уваги той факт, що електрооптичний кабель самохідного підводного апарату просто намотувався на гвинти та відривався від судна, через що комплекс просто йшов на дно. Справа в тому, що навіть коли екіпажу тральщика вдавалося зберегти контроль над "Александритом", його гідракустична станція пошуку мін взагалі не демонструвала нормальну роботу. З'ясувалося, що винахід сканував воду та грунт лише під собою: ніякої інформації про об'єкти, що перебувають з боків від корабля, станція не надавала. При цьому кількість хибних спрацювань на просто зашкалювала. Відповідно жодної ситуативної обізнаності про стан замінування акваторії в екіпажів тральщиків проєкту 12700 й бути не могло.

Лише маленький опис недоліків "Александрита-ИСПУМ" / Фото з пошти ТОВ "Электрон-Звезда"

Тому не дивно, що у ДНПП "Регион" як у розробника протимінного комплексу виникла критична потреба у складських приміщеннях – щоб зберігати там рештки "Александритів", ремонтувати та обслуговувати їх. Орендували площі, звісно, в "Электрон-Звезды", однак делегувати цій компанії більше робіт відносно ІСПУМів не вдалося – для цього потрібно було вкладати гроші на отримання відповідних ліцензій, шукати окремих фахівців тощо. Особливо з урахуванням того, що московські інженери всерйоз працювали над модернізацією першої версії протимінного комплекса і хотіли згодом впровадити у самохідний апарат не лише функцію пошуку та нейтралізації мін, а ще й можливість проведення диверсійних робіт. Ніхто не був зацікавлений, аби шмат фінансування отримала севастопольська “прокладка”.

Саме тому пропозиції директора "Электрон-Звезды" щодо ширшого залучення цієї компанії в обслуговування ІСПУМу та інших виробів "Регіону" не знайшло ніяких відгуків.

Пропозиції директора "Электрон-Звезды" Сергея Бекеша керівнику "ДНПП "Регіон" / Фото з пошти ТОВ "Электрон-Звезда"

Тож згодом загарбники припинили вбачати за доцільне утримання компанії і на початку 2026 року "Электрон-Звезду" ліквідували.

Чорноморський флот терпить лихо без шансів на порятунок

Доля виробника вимірювачів кутових прискорень після потрапляння до російської окупації є найкращою ілюстрацією занепаду. Як за трохи більше ніж 6 років з великої компанії та власними потужностями можна перетворитися на суцільного банкрута, що здає в оренду приміщення.

Втім, значно більшу катастрофу наразі переживає Чорноморський флот Росії – величезна й розпіарена махіна з десятками кораблів, оснащених за останнім словом техніки, вимушена ховатися за неефективними боновими спорудами у надії на виживання. І немає ніякої різниці, хто буде обслуговувати плавучі загородження після смерті "Электрон-Звезды", адже ледве не щотижневі ураження суден красномовно свідчать про те, що рештки флотилії вже давно подали до Кремля сигнал Mayday. Проте на порятунок ніхто не прийде, оскільки у Москви є лише два варіанти. Виводити залишки судів через Каспій і розписатися в тому, що Росія вщент програла битву за море, або залишатися у терпіти болючі удари СОУ аж до того моменту, коли в усіх портах та у відкритій воді не залишиться жодного корабля Чорноморського флоту.