Фінансовий моніторинг: які дії українців можуть "спровокувати" банк до перевірки

• Фінансовий моніторинг здійснюється для запобігання тероризму та відмиванню коштів, і може бути ініційований при перевищенні певних лімітів грошових операцій.
• Для уникнення проблем необхідно мати документи, що підтверджують джерело доходу, такі як довідки про зарплату або податкова декларація.

Фінансовий моніторинг — це комплекс заходів, який здійснюються банками та іншими фінансовими установами. Його метою слідкування за походженням та рухом грошей клієнтів.

Що таке фінансовий моніторинг та коли його здійснюють?

Вони запобігають тероризму, відмиванню коштів тощо, про що повідомляє Ощадбанк.

Читайте також НБУ ухвалив рішення: саме ці 200 та 500 гривень виводять з обігу

Одна з причин, чому можуть розпочати такий моніторинг, це перевищення ліміту грошових переказів протягом місяця. Мова йде про такі випадки:

• операції на суму від 400 тисяч гривень;
• операції на суму від 55 тисяч гривень, що ініціюються суб'єктами, які проводять лотереї та/або азартні ігри;
• операції, які менші за встановлені пороги, які відповідають 70+ критеріям згідно з Постановою НБУ №65.

Для того, аби уникнути проблем, зокрема блокування картки, слід мати при собі певний пакет документів. Їхній перелік залежить від вимог банку та причини ретельної перевірки, але зазвичай знадобитися можуть наступні підтвердження:

• довідка про нарахування зарплати чи соціальних виплат;
• довідка ОК-5/ОК-7;
• податкова декларація про майновий стан та доходи;
• довідка з податкової;
• договори про купівлю-продаж нерухомості, земельної ділянки, авто або іншого майна (якщо кошти отримані саме з цих активів);
• рішення щодо виплати дивідендів та підтвердження розміру цих дивідендів;
• свідоцтво про спадщину;
• виписка з рахунку іншого банку;
• документ про доходи члена родини, якщо дохід є сімейним;
• договір страхування або страховий поліс, якщо відбулася виплата;
• підтвердження доходу від підприємницької діяльності;
• посвідчення волонтера тощо.

Якщо говорити про повсякденні витрати українців, зокрема покупки в супермаркетах чи онлайн-магазинах, оплату комунальних послуг / мобільного зв'язку / навчання, одержання заробітної плати і соціальної допомоги, то вони не цікавлять Державну податкову службу,
– пише видання Новини.LIVE.

Зверніть увагу! Водночас звернутися увагу можуть ще й на операції, які нетипові для клієнта, тобто відрізняються від його звичайних дій. Наприклад, регулярні перекази різним фізичним особам (а раніше цього не було), дроблення великих сум на дрібні перекази торгівля криптовалютою тощо.

Що ще слід знати українцям?

• Фінансовий моніторинг в Україні посилився. Наразі він відбувається під наглядом Національного банку та Держфінмоніторингу.
• Зокрема існує певний ліміт, який не можна перевищувати. А всі, що "виходмть за ці межі", автоматично вимагає додаткового пояснення та може потрапити під перевірку.