Фермери Британії з дронів обприскують поля водоростями: навіщо їм це потрібно

Лондон, Велика Британія – Британські аграрії дедалі частіше звертаються до інноваційних методів підживлення полів, використовуючи морські водорості, які розпилюються за допомогою дронів. Цей підхід став ефективною альтернативою традиційним, але значно подорожчалим мінеральним добривам, дозволяючи фермерам підвищити врожайність та водночас скоротити витрати. Новина була оновлена 21 травня о 09:08.

Різке зростання цін на добрива стимулює пошук альтернатив

Стрімке подорожчання синтетичних добрив, значна частина яких імпортується до Великої Британії, змушує місцевих фермерів шукати нові шляхи для збереження прибутковості та продуктивності своїх господарств. Як повідомляє BBC, причиною зростання вартості агрохімії є логістичні проблеми та геополітична нестабільність, зокрема на Близькому Сході, що безпосередньо впливає на собівартість виробництва продовольства.

Фермер Ендрю Ворд із графства Лінкольншир вже успішно застосував цю технологію для підживлення озимої пшениці, назвавши її «значним технологічним кроком уперед».

Дрони: точність, економія та ефективність на полях

Молочний фермер і сертифікований пілот дронів Фрейзер Блур із Північного Шропширу свідчить про суттєве зростання кількості замовлень на внесення водоростей. Його безпілотник із розмахом крил 2,4 метра здатен переносити до 50 кілограмів рідких водоростей за один виліт.

Перед обприскуванням дрон виконує сканування та створює детальну карту поля, що дозволяє точно визначити ділянки, які потребують більшої чи меншої кількості препарату. Така система допомагає мінімізувати перевитрати та забезпечити максимальну ефективність.

«Фермери зараз мають великі труднощі з прибутковістю, тому точне внесення ресурсів стає особливо важливим», – наголошує Фрейзер Блур.

Озима пшениця, підживлена таким способом, зазвичай використовується для виробництва хліба, сухих сніданків та печива.

Глобальний контекст та зростання попиту на природні добрива

За даними Організації Об'єднаних Націй, приблизно третина світових поставок добрив, включаючи карбамід, калій, аміак та фосфати, традиційно проходить через Ормузьку протоку. Порушення судноплавства в цьому регіоні викликає серйозне занепокоєння щодо доступності агрохімії у всьому світі.

У Національній фермерській спілці Великої Британії визнають, що хімічні добрива й надалі відіграватимуть ключову роль у масштабному виробництві продуктів харчування, проте аграрії залишаються відкритими до вивчення та впровадження альтернативних рішень.

Виробники добрив із морських водоростей також фіксують різке зростання попиту. Дейв Едвардс, представник одного з переробних підприємств, повідомив про збільшення кількості звернень на 20–30% після початку війни, що підкреслює актуальність цієї альтернативи.

Хоча використання водоростей як добрива не є абсолютно новою практикою, нині воно отримало значний імпульс. Попри дискусії щодо потенційного впливу їхнього збору на морську екосистему, прихильники технології переконані: природні добрива можуть стати важливим елементом забезпечення продовольчої безпеки та зменшення залежності від дорогого імпорту.

ЄС готує екстрену допомогу та нову стратегію

На рівні Євросоюзу також шукають шляхи вирішення проблеми дефіциту та подорожчання добрив. ЄС розглядає можливість створення стратегічних резервів добрив та надання фінансової допомоги фермерам, які страждають від зростання цін, спричиненого подорожчанням енергоносіїв та нестабільністю поставок.

Європейська Комісія планує представити проєкт нової стратегії щодо добрив, що включатиме:

• Моніторинг ринку;
• Створення стратегічних запасів;
• Активне використання органічних альтернатив.

Для підтримки виробників добрив ЄС також може переглянути правила системи торгівлі квотами на викиди. Серед варіантів – повільніше скасування безкоштовних квот для підприємств, які виробляють органічні або низьковуглецеві добрива, стимулюючи перехід до більш екологічних рішень.