Епідемія ожиріння: чому люди у багатих країнах стрімко худнуть, а бідні приймають головний удар

Світовий тренд зайвої ваги змінився: якщо раніше ожиріння вважалося «хворобою ситості» та асоціювалося виключно із заможними західними країнами, то тепер головний удар припадає на країни з низьким та середнім рівнем доходу.

Про це йдеться у дослідженні видання Earth.com.

У тих місцях, де заголовки новин про ожиріння були найгучнішими, зростання показників здебільшого зупинилося. В інших же країнах вони все ще швидко зростають.

За словами науковців, світ стикнувся з парадоксом: у бідніших регіонах планети стрімко зростає кількість людей із надмірною вагою, тоді як у найбагатших країнах цей показник починає стабілізуватися або навіть падати завдяки моді на здоровий спосіб життя та доступності якісних продуктів.

За словами вчених, рівень ожиріння серед дітей шкільного віку в Данії досяг піку приблизно у 1990 році і з того часу майже не змінився. Інші північноєвропейські країни наслідували цей приклад протягом цього десятиліття. Показники з Франції залишалися незмінними протягом усіх 45 років доступних даних, що є неочікуваними цифрами.

До середини 2000-х років рівень дитячого ожиріння стабілізувався в більшій частині Західної Європи, Північної Америки та Австралазії. В Італії та Португалії було показано, що кількість людей з ожирінням може навіть знижуватися.

Бідніший світ стрімко «товстіє»

Інші частини світу розповідають зовсім іншу історію. У країнах Африки на південь від Сахари, Південній та Південно-Східній Азії, Латинській Америці та більшій частині Тихоокеанського регіону та Карибського басейну рівень ожиріння продовжує зростати.

У 110 з 200 країн швидкість ожиріння у дівчат у 2024 році була найвищою за будь-який рік з 1980 року. Серед хлопчиків такий самий показник спостерігався у 91 країні.

Найбільш різке прискорення ожиріння спостерігалося у дівчат у Тонзі та Самоа, а також у Перу у хлопців, де підйом наближається до одного відсотка на рік.

У деяких місцях рівень ожиріння вже значно випереджає показники багатих країн і продовжує зростати.

Ожиріння серед дорослих у деяких частинах Близького Сходу та Північної Африки зараз становить від 40 до 50 відсотків. У Тонзі та на Островах Кука цей показник перевищує 65 відсотків.

У Бразилії, Аргентині та Мексиці показники ожиріння серед дорослих жінок вже перевищили показники більшої частини Європи. В інших частинах Азії, де поширеність в Індії та Китаї залишається помірною, криві дитячого віку швидко йдуть вгору.

Розуміння розриву

Попередні дослідження пов’язували траєкторію розвитку Тихоокеанських островів з переходом від місцевих продуктів харчування до імпортованих перероблених продуктів після Другої світової війни.

То що ж спричиняє цей розкол? Автори не вказують на одну причину.

Ці закономірності не зовсім точно відображаються на національному доході, урбанізації чи будь-якій іншій економічній системі.

Країни, які виглядають схожими на папері, такі як економіки Східної Європи та Латинської Америки порівнянного однакового розміру, за останні 40 років обрали дуже різні шляхи.

Здається, що має значення саме текстура повсякденного життя. Наприклад, вартість і доступність свіжих продуктів, а також норми харчування та сприйняття тіла.

Крім того, скільки дітей рухаються та займаються спортом протягом тижня, або чи оподатковують уряди солодкі напої та фінансують шкільне харчування.

Багатші країни мали десятиліття, щоб адаптуватися до змін у продовольчій системі, пов’язаних зі зростанням ожиріння.

Багато людей з низьким рівнем доходу переживають ту саму трансформацію, але швидше, з меншою інфраструктурою, яка б пом’якшила удар.

Водночас, приблизно половина світу вже продемонструвала, що підйом може сповільнитися, зупинитися і навіть повернутися в зворотне русло. Це говорить про те, що інша половина світу може зробити те саме, за умови правильного поєднання продовольчої політики, кращого регулювання та доступу до здорової їжі.

Раніше ми писали, який є зв’язок між ожирінням і підвищеним ризиком розвитку онкологічних захворювань.

Читати публікацію повністю →