"Дружба", зброя та реформи. На яких умовах ЄС дасть Україні 90 млрд євро та куди підуть гроші

У четвер, 23 квітня, Рада ЄС нарешті ухвалила зміни до довгострокового бюджету Євросоюзу, які дають можливість фіналізувати надання Україні кредиту ЄС на суму 90 млрд євро у 2026-27 роках.

Відновлення транзиту російської нафти в Угорщину нафтопроводом "Дружба", який Україна зрештою полагодила після російської ракетної атаки, змусило угорського прем'єра Віктора Орбана виконати свою обіцянку та зняти вето з українського кредиту. 

Тепер не лишилося жодної процедури, на якій одна або кілька "країн-україноскептиків" ЄС могли би заблокувати запуск дворічного пакета допомоги Україні на суму 90 млрд євро. 

Але говорити, що процедура завершена, наразі не можна. Попереду – низка узгоджень і з боку ЄС, і з боку Києва.

Так, Брюссель все ще не готовий надавати гроші ані технічно, ані юридично. В процесі розробки – три важливих документи, які міститимуть деталі кредиту. А окрім того, не до кінця узгоджені умови, на яких Україна отримуватиме кошти. В ЄС є пропозиції, але вони ще не фіналізовані та не погоджені українською стороною.

Та можна говорити з певністю:

бюджетну підтримку Київ отримуватиме лише в обмін на реформи. 

А от гроші на озброєння з цієї "умовності" вивели, щоб не ставити під ризик український опір російській агресії.

Та поки тривають дискусії в кабінетах євроінституцій та європейських столицях про обсяг та амбітність вимог до Києва, можна з певністю говорити, що умови (або повністю, або переважно) стосуватимуться верховенства права та боротьби з корупцією. А фінансування стане стимулом для України виконати те, що вона вже обіцяла ЄС. 

"Європейська правда" дізналася подробиці від європосадовців, безпосередньо дотичних до розробки технічних та політичних деталей кредиту, а також від європейських дипломатів, які впливають на цей процес. У цій статті ми пояснюємо непублічні деталі, а також розповідаємо все, що треба знати про 90 млрд євро від ЄС для України.

Гроші в обмін на "Дружбу"

Варто коротко нагадати історію питання. 

Пакет фінансової допомоги на суму в 90 млрд євро країни ЄС одностайно схвалили на своєму саміті у грудні, і він став компромісом – утім, таким, що повністю відповідав запитам Києва. Однак на початку року угорський прем'єр Віктор Орбан раптом одноосібно заблокував процедуру. Угорщина відмовилася голосувати за останнє процедурне рішення, що потребувало одностайності.

За угорською версією, вето було пов’язане з тим, що до Угорщини в січні 2026 року перестала надходити російська нафта через пошкодження російськими ж дронами перекачувальної станції нафтопроводу "Дружба" на Львівщині.

"Немає нафти – немає грошей", – неодноразово заявляв Орбан.

Варто додати, що через цей нафтогін нафту отримувала також Словаччина, однак її прем’єр Фіцо не підтримав Орбана у шантажі України блокуванням 90-мільярдного кредиту. Натомість він пов'язував розблокування "Дружби" з ухваленням 20-го пакета санкцій проти РФ.

Але головним було те, що розблокування "Дружби" для отримання кредиту видавалося безальтернативним варіантом. Шляхи його обходу в Брюсселі навіть не шукали (детальніше – у статті "Без "плану Б" для України").

В Україні, втім, виконувати вимогу Орбана не поспішали. Київ пояснював, що ремонт забирає багато часу, і обіцяв відновити прокачку ближче до кінця весни. Тож зважаючи на поразку Орбана на угорських виборах, велика частина української та й європейської політичної еліти налаштувалася, що 90 млрд євро для України розблокує вже новий прем'єр Угорщини Петер Мадяр, і саме він стане "тим, хто повернув нафту в Угорщину". А Україна могла би виторгувати у нього певні умови.

Все змішали вибори у Болгарії.

Кілька джерел "ЄвроПравди" підтвердили, що саме Україна, передбачаючи можливу перемогу сил, з іміджем проросійських, вирішила не ризикувати. Київ поступився принциповістю та передав через Брюссель, що ремонт завершений.

22 квітня "Дружба" відновила роботу, що змусило угорський уряд дати зелене світло кредиту для України за терміновою письмовою процедурою. 

Орбан дотримав слова. Хоча тягнув час до останнього. Немов підкреслюючи недовіру до всіх у ЄС, навіть до дружніх словаків, угорці у буквальному сенсі чекали, щоб російська нафта фізично перетнула словацько-угорський кордон.

Саме через це у четвер пауза з ухваленням українського рішення дивним чином затягнулася, що змусило багатьох нервувати. 

Як розповідала "ЄвроПравда", письмова процедура ухвалення кредиту, що стартувала 22 квітня разом із запуском "Дружби", мала тривати добу, але час спливав, а угорська відповідь так і не надходила… За домовленістю з Будапештом дедлайн був продовжений на кілька годин. Жодних публічних пояснень не було, всі лише запевняли, що це технічна затримка.

Як з’ясувала кореспондентка "Європейської правди", ці кілька годин угорські посадовці справді чекали, поки нафта пропливе територією Словаччини і фізично з’явиться в угорському відрізку труби. І щойно отримали підтвердження цього – надіслали до секретаріату Ради ЄС електронний лист зі словом "ТАК". Це стало моментом, коли український кредит був схвалений.

Гроші в обмін на реформи

Отже, від 23 квітня основна законодавча база для надання кредиту ЄС на підтримку України на 2026-2027 роки у сумі 90 млрд євро схвалена. Але чому ж тоді навіть Зеленський каже, що очікуваний час отримання першого траншу – це травень-червень?

Насправді попереду – ще кілька тижнів, а може, й місяців узгоджень і низка юридичних рішень, які мають ухвалити обидві сторони. Найголовніший етап – це перемовини Єврокомісії з Києвом щодо умов отримання грошей. 

Йдеться про перелік реформ, які Україна зобов’яжеться ухвалити в обмін на нові транші.

Підкреслимо, цей перелік не потребуватиме одностайного голосування в ЄС, достатньо буде більшості. Але рішення про те, що такий перелік буде, є незворотним, воно зафіксоване Радою ЄС публічно, з підкресленням того, що це будуть реформи, які стосуються верховенства права та боротьби з корупцією. 

Та й попередній перелік вже наявний – схоже, його обговорювали цього тижня під час візиту до Брюсселя віцепрем’єра з питань європейської інтеграції Тараса Качки. За словами одного з джерел, можна очікувати, що до умов, виконання яких розблокує для України мільярди фінансової допомоги, увійдуть елементи плану, що відомий за неофіційною назвою "10 пунктів Качки-Кос".

Це – ті реформи, які у Єврокомісії та у столицях вважають найбільш нагальними, за якими слідкують і щодо яких, на жаль, Україна не демонструє достатнього прогресу.

Крім того, Євросоюз та Україна мають ухвалити низку юридичних рішень, які запустять кредит.

Це Кредитна угода на всю суму в 90 млрд євро, яка зараз обговорюється з Україною (проєкт переданий Єврокомісією Україні минулого тижня) та вимагатиме підписання обома сторонами. Це Меморандум про взаєморозуміння щодо макрофінансової допомоги, що визначатиме умови однієї з частин пакета. І це правки та доповнення до кредитної угоди в рамках інструменту Ukraine Facility, що стосуються ще однієї частини.

Так, ці 90 млрд євро будуть поділені на частини з абсолютно різними правилами перерахування та умовами, що їх має виконати Україна. І це логічно, адже у загальну суму входить як допомога на озброєння ЗСУ, так і фінансова допомога.

Варто підкреслити: "військові" кошти Україна отримає без жодних умов. 

Але бюджетну допомогу – лише в обмін на проведення реформ. 

Причому не йдеться про якісь нові вимоги для України, підкреслюють усі співрозмовники "ЄП". Йдеться лише про ті реформи, щодо яких Київ вже взяв на себе зобов'язання, у тому числі у рамках вступного процесу з ЄС. 

Що треба знати про кредит і чому його не треба віддавати

Перш за все, нагадаємо, що ця кредитна лінія від ЄС на загальну суму в 90 млрд євро розрахована на 2026-2027 роки, і цю суму планують розбити між цими роками навпіл. 

Це величезний обсяг коштів як для такого короткого періоду, і те, що ми дійдемо до реального перерахування грошей майже за пів року від початку року, не подовжує термін. До кінця 2027 року (за виконання умов) Україна отримає повний обсяг фінансування – 90 млрд євро. 

З 1 січня 2028 року ЄС має намір схвалити нову програму допомоги, але це – питання майбутнього. Зокрема, через те, що тоді у ЄС почнеться новий бюджетний період, і зараз дискутується, як саме (та в якому статусі) у ньому буде прописана Україна. Наразі в наступний бюджет, який наступного тижня обговорюватиметься в сесійній залі Європарламенту, Єврокомісія пропонує закласти 100 млрд євро для України, але це напевно не буде повною сумою фінансування від ЄС аж на сім років.

Для надання Україні 90 млрд євро зараз використаний інструмент посиленої співпраці, і хоча є підстави називати це допомогою ЄС, але фактично у наданні кредиту беруть участь 24 з 27 держав-членів Євросоюзу (всі, крім Угорщини, Словаччини та Чехії).

Для цих 90 млрд євро узгоджений цільовий розподіл виплат: 30 млрд євро на бюджетну підтримку і 60 млрд євро на військову підтримку.

Очікується, що ці кошти закриють приблизно дві третини потреб України на наступні два роки. Решта ж, ще третина (близько 45 млрд євро за два роки), буде покрита двосторонніми домовленостями України з державами ЄС, а також партнерами, що не є членами Євросоюзу. 

Та для нас особливо важливо те, що українці точно не повертатимуть ці кошти.

Юридично це оформлене як "кредит з обмеженим правом регресу". Простими словами, це означає, що Україна буде зобов’язана погасити кредит лише у разі, якщо отримає репарації від Росії. 

У разі несплати Росією репарацій відповідальність за виплати переходить на ЄС – а точніше, на ті 24 держави-члени, які беруть участь у наданні кредиту. І в такому разі європейці можуть взяти гроші із заморожених активів центробанку РФ. 

"ЄС залишає за собою право використати знерухомлені російські активи", прямо йдеться в документах щодо створення кредиту. Але у серйозних розмовах європейських політиків та посадовців цю тему наразі зачіпають скоріш ритуально, ніж з реальними підставами чи намірами.

Навіть сплата відсотків за кредитом не лягатиме на бюджет України.

Євросоюз зі свого бюджету покриватиме відсоткові ставки за 90-мільярдним кредитом замість України, і це юридично зафіксоване. А це значні кошти, з огляду на обсяг позики: витрати на обслуговування складуть приблизно 1 млрд євро у 2027 році, а потім – від 3 млрд євро на рік.

Куди підуть кошти з "українського пакета"

ЄС планує почати надання кредитних коштів Україні – як бюджетну, так і військову підтримку – в другому кварталі 2026 року. Найпізніше, за інформацією співрозмовників "ЄвроПравди" – у середині червня. Але зараз європейська сторона робить усе можливе, щоб гроші могли надійти ще у травні 2026 року (хоча це – досить амбітна мета).

23 квітня Рада ЄС схвалила стратегію фінансування України до кінця 2026 року, яка передбачає, що цього року Київ отримає 45 млрд євро, хоча, за інформацією джерел "ЄП" у Єврокомісії, ця сума може бути переглянута у бік збільшення, якщо потреби України зміняться через непередбачуваність війни.

З них 16,7 млрд євро має піти на бюджетну підтримку та 28,3 млрд євро – на оборонну підтримку.

"ЄвроПравді" стало відомо, що перший оборонний транш становитиме 6 млрд євро і буде спрямований на закупівлю дронів, вироблених в Україні. Але, зауважимо, з використанням китайських деталей. Саме для китайського компонента було узгоджено виняток з правил надання кредитних коштів, які мають як пріоритет європейське та українське виробництво.

Як вже йшлося, жодних умов для оборонних коштів немає, але все одно попереду низка процедур, через які точна дата надання коштів ще не відома. Так, Україна повинна відкрити спеціальний банківський рахунок у ЄС (вже відомо, що це буде німецький федеральний банк Deutsche Bundesbank). Це саме по собі у нормальних умовах могло би потребувати кількох місяців бюрократичних зусиль, але Брюссель і Берлін планують провести процедуру максимально швидко. 

Київ також муситиме надати ЄС прямі права моніторингу витрат коштів з даного рахунку. 

Очікується, що перша оборонна виплата відбудеться найпізніше в червні 2026-го. Враховуючи оборонні потреби України – це справді пізно. Але в Брюсселі наголошують: українська сторона може вже зараз укладати контракти або ж навіть прискорювати реалізацію вже укладених. Умови кредиту дозволяють фінансування угод та замовлень, укладених від січня 2026 року. А коли гроші надійдуть (а тепер можна говорити, що це 100% відбудеться) – цими грошима можна буде оплатити вже виготовлені й навіть передані до ЗСУ дрони.

Наступні виплати можна буде робити швидко, але їхній графік ще не затверджений. Ймовірно, наступний транш охоплюватиме боєприпаси, додаткові дрони та засоби протиповітряної оборони.

Бюджетна підтримка на суму 16,7 млрд євро у 2026 році поділена на дві рівні частини: 8,35 млрд євро будуть надаватися Києву через інструмент Ukraine Facility, сконцентрований на реформах, які необхідно провести для вступу України до ЄС, а інші 8,35 млрд євро – через інструмент макрофінансової допомоги (МФД).

Саме ці, "цивільні" кошти надаватимуть на умовах "гроші в обмін на реформи".

Відмінність між складовими Ukraine Facility та МФД полягає в тому, що для отримання макрофінансової допомоги не буде вимоги проведення складних реформ, вона буде сконцентрована передусім на тематиці фінансового менеджменту – тому Києву її отримати легше і, що головне, швидше.

Тож і перша бюджетна виплата з 90 млрд кредиту надійде Україні саме через інструмент макрофінансової допомоги.

Отже, 8,35 млрд євро, заплановані у 2026 році на МФД, ЄС планує виплатити трьома частинами, і "Європейська правда" дізналася графік цих виплат. 

Перший транш макрофінансової допомоги становитиме 3,2 млрд євро і буде виплачений найпізніше у червні 2026-го, другий транш 3,7 млрд євро – орієнтовно влітку або одразу після літа, третій транш 1,45 млрд євро – ближче до пізньої осені.

Назву Ukraine Facility багато читачів напевно чули – "ЄвроПравда" багато розповідала про цю програму допомоги, за якою Україна відстає від графіка і навіть певний час наближалася до втрати фінансування (див. статтю "Ціна незроблених реформ"). Однак у Брюсселі вважають, що інструмент дієвий. Зрештою, він дійсно втілює принцип "гроші в обмін на реформи".

Україна втілює реформи – має кошти. Не робить їх – не отримує грошей.

Але оскільки сума коштів, доступних за цією програмою, різко зросте, то й перелік реформ зміниться.

Оновленого графіка виплат за Ukraine Facility наразі немає – і він, і переліки реформ, прив’язаних до кожного траншу, ще узгоджуються. Як вже йшлося, можна з певністю говорити, що до переліку додадуться нові елементи реформ, що стосуються верховенства права та протидії корупції.

А ближчим часом (за оцінками різних джерел – у травні або на початку червня) Україна отримає транш у 2,7 млрд євро за старими зобов’язаннями. І якщо Київ втілить у найближчі тижні додаткові закони – то може отримати ще один транш. "Це буде остання виплата за старим Ukraine Facility. Далі буде новий список реформ", – пояснив співрозмовник "ЄП". 

Усі без винятку європейські співрозмовники – і неофіційно, і під запис – кажуть, що в підсумку фінансування України залежатиме від того, чи показує офіційний Київ готовність проводити реформування країни, наближати її до європейських норм. 

Автори: 

Тетяна Висоцька, Брюссель, Сергій Сидоренко, Київ,

"Європейська правда"Підписуйся на "Європейську правду"! Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.Реформи макрофін Зеленський Саміт ЄСРеклама: