Другий "Орешник" впав на окупованій Донеччині: як провал ракети Росії вщент знищив міфи Кремля

Російська балістична ракета "Орешник", яку Кремль подавав як "суперзброю", могла вдруге за одну ніч продемонструвати критичний збій. Один із двох запусків 24 травня завершився падінням бойових блоків на окупованій частині Донеччини.

Це остаточно зруйнувало ключові міфи російської пропаганди. Про це пише Defense Express.

Дивіться також Миттєва небезпека: Ігнат пояснив, як Україна дізнається про запуск "Орешника"

Що відомо про падіння "Орешника" на Донеччині?

У ніч проти 24 травня Росія здійснила одразу два пуски балістичних ракет середньої дальності "Орешник". Якщо про удар по Білій Церкві було відомо майже одразу, то інформація про другу ракету з'явилася пізніше – після згадки у листі Володимира Зеленського до президента США щодо необхідності додаткових ракет до систем Patriot.

Як з’ясувалося, друга ракета впала десь на тимчасово окупованій території Донецької області. Раніше у мережі вже з’являлися відео з Донецька, де камери зафіксували падіння бойових блоків у північному напрямку – у районі між окупованою Авдіївкою та Костянтинівкою. Тепер ця інформація фактично отримала офіційне підтвердження.

Не покладайтесь на випадок у стрічці Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Точне місце падіння наразі невідоме, однак сам факт аварійного завершення польоту став серйозним ударом по репутації ракети, яку російська пропаганда намагалася представити як нове покоління стратегічного озброєння.

Чому провал "Орешника" є критичним для Росії?

Після цього інциденту дедалі більш імовірною виглядає версія, що й удар по Білій Церкві міг бути не влучанням у заплановану ціль, а масштабним промахом. Відхилення приблизно на 80 кілометрів для балістичної ракети середньої дальності є критичним показником навіть за мірками старих радянських систем.

Ба більше, це суперечить базовим вимогам до носіїв ядерного озброєння. Надійність є головною характеристикою будь-якої ракети стратегічного класу, а "Орешник" поки демонструє протилежне – нестабільність, сумнівну точність та проблеми із системами наведення.

Окрему увагу привернули й технічні особливості ракети. Раніше CNN оприлюднив фото залишків електроніки "Орешника", де помітили використання електронних ламп. У російській пропаганді це намагалися пояснити нібито "захистом від електромагнітного імпульсу", однак експерти вважають це радше ознакою технологічної відсталості та дефіциту сучасної компонентної бази.

Ще один міф стосувався так званих "кінетичних" бойових блоків. У Росії заявляли, що ракета нібито здатна залишати після удару "місячні кратери" завдяки вольфрамовим стрижням без використання вибухівки. Для підтримки цієї версії російські ресурси навіть поширювали фейкові зображення аеродрому у Білій Церкві, ймовірно створені за допомогою штучного інтелекту.

Втім, жодних підтверджень такої руйнівної дії немає. Після ударів "Орешника" у Білій Церкві, Дніпрі та Львові не було зафіксовано характерних гігантських вирв чи масштабних руйнувань, які відповідали б заявленим характеристикам.

Фактично другий невдалий запуск "Орешника" остаточно знищив одразу кілька ключових міфів Кремля: про надточність, про "кінетичну" руйнівність та про технологічну перевагу нової ракети. Натомість ситуація дедалі більше нагадує історію з міжконтинентальною ракетою "Сармат", яку Росія роками обіцяє поставити на бойове чергування, але постійно переносить терміни через технічні проблеми.

Що відомо про удар "Орешником" 24 травня?

Під час масованої атаки 24 травня Росія, ймовірно, запустила по Україні одразу дві балістичні ракети середньої дальності "Орешник". Одна з них вдарила по району Білої Церкви на Київщині, тоді як доля другої тривалий час залишалася невідомою.

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) та OSINT-дослідники припускають, що друга ракета могла впасти на тимчасово окупованій території Донеччини поблизу Авдіївки або Ясинуватої.

Моніторингові ресурси зафіксували два окремі пуски з російського полігону Капустин Яр в Астраханській області. У мережі також з’явилися відео, на яких видно падіння шести суббоєприпасів, що може свідчити про аварійне завершення польоту другої ракети.

За однією з версій, "Орешник" міг зазнати технічної несправності та впасти на позиціях самих російських військ. Якщо ця інформація підтвердиться, це стане черговим свідченням ненадійності нової російської ракети. У ISW зазначають, що проблеми з другим "Орешником" можуть поставити під сумнів ефективність та боєздатність цього типу озброєння.