«Доктрина Буданова» створює нову архітектуру безпеки майбутнього, — бразильський офіцер

Про це у своєму матеріалі на платформі Substack пише полковник резерву Сухопутних військ Бразилії Марко Коутіньйо.

Офіцер, що має значний досвід участі в місіях ООН, оборонній дипломатії та стратегічних дослідженнях, а нині обіймає посаду віцепрезидента Інституту досліджень у сфері геополітики, безпеки та конфліктів (GSEC), наголошує, що цей підхід є унікальною моделлю ведення високої інтенсивності війни в епоху дешевої робототехніки та штучного інтелекту.

За оцінкою бразильського експерта, призначення Кирила Буданова на посаду керівника Офісу президента у січні 2026 року остаточно закріпило цей доктринальний зсув. На його думку, Україна рішуче відійшла від традиційної моделі, що спирається на чисельність особового складу та фронтальне виснаження. Замість симетричного протистояння «танк проти танка» чи «бригада проти бригади» Буданов переосмислює війну як змагання машин, а не людей, перейшовши до моделі індустріалізованого виснаження противника.

Операційним ядром нової стратегії Коутіньйо називає концепцію «Павутина» — мережеву архітектуру дронів, сенсорів, вузлів радіоелектронної боротьби та автономних ударних систем, що діють по всій глибині поля бою.

«Успіх операцій на кшталт „Павутина“ показав, що систематичне використання військової та оперативної розвідки дозволяє Україні завдавати ударів у глибину російської території — більш ніж на 4000 км — і ставить під сумнів уявлення Кремля про власну недосяжність», — підкреслює бразильський полковник.

Експерт зазначає, що здатність нищити мільярдні активи Росії — зокрема нафтопереробні заводи, авіабази та військову інфраструктуру — за частку вартості традиційної зброї створює значну стратегічну асиметрію. Це змушує Москву витрачати мільярди доларів на протиповітряну оборону та відновлення інфраструктури, змінюючи загальний баланс сил.

Серед ключових елементів «машинної війни» за доктриною Буданова аналітик також виділяє ШІ-орієнтоване наведення та автоматизоване планування операцій, децентралізоване виробництво дронів, далекобійні удари по економічному «хребту» Росії та безперервні цикли адаптації бойових систем.

На думку Марко Коутіньйо, інтеграція розвідки, технологій та дипломатії в єдину систему є не лише запорукою виживання України, яка перетворюється на глобальний центр військових технологій. Це також є прикладом для держав середнього розміру, що змушені протистояти сильнішим супротивникам в епоху автоматизації.

Зі слів експерта, бойова спроможність у цій концепції виступає ключовим інструментом дипломатичного впливу, адже, як неодноразово наголошував сам Буданов, якого цитує військовий: «У світі не взаємодіють зі слабкими, а міжнародне право не працює без сили».

Читати публікацію повністю →