Доброчесність у школах: в чому полягає глобальна проблема списування та які існують підходи до її вирішення

Списування залишається однією з найпоширеніших проблем системи освіти по всьому світу. Воно часто пов’язане з високим навчальним навантаженням, стресом та бажанням досягти високих результатів. У грудні 2025 року Україна ухвалила Закон “Про академічну доброчесність”, який набуде чинності наприкінці липня 2026 року. Цей закон вводить чіткі правила, зокрема щодо використання штучного інтелекту, і стає частиною глобальних зусиль боротьби з академічною недоброчесністю, вважає Альона Парфьонова, юристка, голова громадської організації “Батьки SOS”.

Чому учні списують: перевантаження як ключовий фактор

Надмірне навантаження часто провокує списування. У багатьох країнах учні витрачають на школу та домашні завдання час, порівнянний з повноцінним робочим тижнем дорослої людини.

За даними Eurydice, учні в Європі в середньому перебувають у школі близько 26 годин на тиждень. З урахуванням домашніх завдань загальне навантаження може сягати 40 і більше годин. Дослідження показало, що домашні завдання не є автоматично корисними, а ефективність залежить від віку дитини, якості завдань, обсягу та контексту (це особливо важливо для України в умовах війни – постійних повітряних тривог та обстрілів по всій території країни).

Що показали дані:

- Домашні завдання спрацьовують тоді, коли є короткими, чітко пов’язані з уроком, мають конкретну мету.

- Не спрацьовують, коли їх надмірна кількість, що викликає стрес, знижує мотивацію, забирає час на відпочинок, а ще може посилювати нерівність через не однакові умови вдома. У Бельгії законодавчо встановлені ліміти на домашні роботи для початкової школи: максимум 15 хвилин на день для 1- 2 класів, 20 хвилин для 3-4 класів та 30 хвилин для 5-6 класів. Все це було унормовано з метою зменшити перевантаження школярів, забезпечити перехід від принципа “більше” до “краще”.

У Великій Британії та за даними OECD 15-річні учні в середньому витрачають близько 4,9 годин на домашні завдання на тиждень. Це дослідження ґрунтовно аналізує та порівнює як організовано навчальний час у початковій та середній школі у країнах OECD. Але варто зазначити, що саме у цьому дослідженні OECD виявлено великий розрив між країнами щодо тривалості канікул, кількості днів навчання та домашніх завдань.

В Україні шкільне навантаження традиційно вище. Учні часто вивчають багато предметів, а тижневе навантаження в школі сягає 30-33 години. Багато вчителів задають великі домашні завдання – навіть термін такий вже існує: “педагогічний шовінізм”, практика, за якої кожен вчитель нав’язує надмірний обсяг домашньої роботи як “єдино правильний” підхід до навчання, ігноруючи вік дітей, їхні можливості, навантаження та різні освітні потреби.

Опитування групи “Батьки SOS” у квітні 2026 року, яке охопило 708 учасників, переважно батьків, підтверджує цю проблему: 71,6% батьків вважають, що саме величезна кількість домашніх завдань спонукає дітей до нечесності. Це не виправдання, а визнання причини: коли дитина має завдання з п’яти предметів по 30 - 40 хвилин кожне, йдеться вже не про засвоєння матеріалу, а про виживання.

Масштаби проблеми в Україні та Європі

Проблема списування є універсальною. У багатьох країнах 60-70% учнів визнають, що хоча б раз вдавалися до академічної недоброчесності.

В Україні немає точної загальнонаціональної статистики, але опитування підтверджують аналогічну картину.

За результатами опитування групи “Батьки SOS”:

• 64,1% батьків вважають списування “небажаним, але таким, що трапляється”;

• 23,6% бачать його як звичайну практику;

• лише 12,3% вважають його абсолютно неприйнятним.

Це реалістичний погляд: батьки морально не схвалюють списування, але розуміють його як системне явище, яке потребує комплексного розв’язання.

Спільна відповідальність

Опитування “Батьки SOS” показало чітку позицію: 84,9% батьків вважають, що відповідальність за академічну доброчесність несуть всі - школа, батьки, діти та суспільство загалом. Це не звинувачення, а розуміння, що доброчесність – це спільна екосистема.

Нагадаємо, раніше медіа НУШ розповідало про старт грантової програми: “Розкажи своїй школі про важливість доброчесності – і виграй 10 000 гривень на навчання в Optima Academy!”

Фото – Freepik

Штучний інтелект: інструмент чи загроза?

Батьки демонструють прагматичний підхід до нових технологій згідно опитуванню “Батьки SOS”:

• 65,8% вважають ШІ допоміжним інструментом, як калькулятор чи словник, якщо використовувати його з розумом;

• 28,2% бачать у ньому “нову реальність” освіти.

Лише невелика частка сприймає ШІ виключно як спосіб списування. Батьки наголошують: замість заборон потрібні чіткі правила та навчання етичного використання.

Підходи різні, але мета спільна

Країни обирають різні стратегії:

• Європейський підхід - обережний і комплексний. ЄС через AI Act класифікує освітні системи ШІ як високоризикові. У багатьох школах генеративний ШІ дозволяють лише з дозволу вчителя та під контролем. Акцент на зменшенні навантаження, AI-грамотності педагогів та формуванні культури довіри.

• Український підхід - чіткі та прозорі правила. Закон визначає недоброчесне використання ШІ як окреме порушення. Учень зобов’язаний вказувати, яку програму використовував, для чого і які частини роботи виконано за допомогою ШІ. Школи отримують право самостійно визначати справедливі санкції. Передбачено розгляд скарг та заборону дискримінації.

Обидва підходи мають спільну мету – розвивати чесність.

Що далі?

З липня 2026 року українські школи мають запровадити внутрішні положення про доброчесність. Опитування, яке було проведено в квітні 2026 року групою “Батьки SOS”, підкреслює головне: проблема системна. Списування зменшується, коли школи зменшують надмірне навантаження, коли домашні завдання є осмисленими, а вся спільнота (вчителі, батьки, учні) спільно формує культуру доброчесності.

Україна разом з Європою рухається в цьому напрямку. Чіткі правила - важливий крок до довіри в освіті. Головне – зробити їх частиною щоденної шкільної культури, де учні розуміють: чесність важливіша за оцінку.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, що проєкт “IntegriTEAM – Спільнота доброчесних” запускає конкурс для учнів 1–11 класів.

Матеріал підготовлено у рамках проєкту “IntegriTEAM / Спільнота Доброчесних” реалізується ГО “Смарт Освіта” за підтримки Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу (EUACI), провідної антикорупційної програми в Україні, що фінансується ЄС, співфінансується і впроваджується МЗС Данії.

Думки та погляди, висловлені у цьому матеріалі, не обовʼязково відображають позицію EUACI, Європейського Союзу чи МЗС Данії.

Фото – Freepik