До ЄС без гарантій та переваг. Чому ідея "асоційованого членства" не підходить Україні

18 травня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц надіслав лист трьом керівникам Європейського Союзу: президентці ЄК Урсулі фон дер Ляєн, президенту Євроради Антоніу Кошті та представнику кіпрського головування, президентові Нікосу Христодулідісу. А вже від них документ надійшов до інших членів ЄС та зрештою опинився також і в українських дипломатів та журналістів.

Цей лист непублічний, хоча медіа вже повідомили про його зміст (хоча новини німецьких видань про те, як Берлін бачить вступ України до ЄС, на жаль, містять критичні помилки).

"Європейська правда" з'ясувала, що саме пропонує німецький уряд і що замасковане за назвою "асоційоване членство".

Ідея, яку просуває Мерц, виявилася неприйнятною для України.

Берлін підкреслює у документі, що це не заміна повноцінного членства. Що Україна має стати повноправним учасником Євросоюзу, а ідея Мерца не підміняє вступ, а, мовляв, доповнює його. Але документ цього не підтверджує.

Шлях, який запропонував німецький канцлер, побудований так, що заморозить наше стояння у "передпокої Євросоюзу" на роки, водночас відкривши двері для інших кандидатів, включно з Молдовою. А Україна у цей час не матиме жодних переваг та не отримає жодного впливу на функціонування Євросоюзу – хоча буде змушена підкорятися його рішенням. 

Крім того, статус, який запропонував Мерц, неможливо закріпити юридично. 

За зміни влади у Берліні або у Брюсселі Україна може лишитися навіть без нього.

Насамкінець, проблемною є навіть назва "асоційоване членство", яку пропонує Мерц. Україна вже має Угоду про асоціацію з ЄС. Пропонувати "ще одну асоціацію" без жодних юридичних гарантій її збереження та без жодних реальних переваг – варіант, приречений на провал. 

Попри всю цю критику, те, що в Європі шукають креативні формати вступу в Україну – це добре. Розуміння того, що вступ України потрібен самій Європі, дедалі міцнішає у столицях ЄС. Однак у переговорах про його умови Україна не має погоджуватися на першу-ліпшу пропозицію.

Радимо також подивитися підготовлене ЄвроПравдою відео про підводні камені пропозиції Мерца. Проте нижче – більш грунтовний аналіз того, чому ця пропозиція не підходить Києву. 

Про що йдеться

Ідеї альтернативного формату членства в ЄС для України здавна лунають у європейських дискусіях. Але лідери ЄС вперше заговорили про це зо три тижні тому. Тоді в медіа з'явилися повідомлення про франко-німецьку пропозицію, яка циркулює між державами-членами ЄС.

Тоді спільний документ двох головних європейських столиць був доволі розмитим. Йшлося про загальні підходи і про те, що Європі треба залучити Україну, не чекаючи на виконання Києвом критеріїв вступу за стандартною процедурою. 

Той документ у Києві сприйняли негативно, але перш за все через його дивну комунікацію. Видання Financial Times, яке першим повідомило про цю ідею, назвало її "символічним членством", маючи на увазі, що це має стати символом майбутнього повноправного вступу до ЄС.

Але українською слово "символічний" звучало радше як "маленький", "недорозвинутий", "неповноцінний" – і викликало жорсткі публічні заперечення від президента.

"Україні не потрібно символічне членство для ЄС. Україна безумовно захищає Європу. І захищає Європу не символічно, а реально",

 – заявив тоді Зеленський. 

Але проблемою стала не лише дивна термінологія. Можливі параметри такого проміжного членства Україну не надихали. 

Минув місяць, і у Берліні вирішили повторити "підхід до снаряда".

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц – цього разу вже сам, без підтримки Емманюеля Макрона – спрямував у Брюссель та до головуючого в Раді ЄС Кіпру детальний опис своєї пропозиції.

Документ на п'яти сторінках, зміст якого відомий "Європейській правді", починається запевненнями про те, що Німеччина дуже хоче бачити Україну у Євросоюзі.

"Процес розширення триває надто довго…На п’ятому році російської агресії проти України нам потрібно швидко просуватися вперед у питанні вступу України до ЄС", – написав Мерц, і з цим у Києві всі можуть лише погодитися.

"У продовження моїх переговорів, у тому числі з президентом Зеленським під час неформального саміту ЄС на Кіпрі, я пропоную продовжити обговорення ідеї, яку я називаю "асоційованим членством" для України", – додав Мерц та детально описав суть своєї пропозиції.

Що, на його думку, має отримати Україна у новому форматі?

Відверто кажучи, небагато.

Україні пропонують надати право участі в усіх самітах Євросоюзу, а також засіданнях Ради міністрів – головного законодавчого та політичного органу ЄС. Але в обидва органи Україну запросять лише як спостерігача, без права голосу.

Україна має отримати посаду єврокомісара, але також з урізаними правами – по суті, лише для спостереження за роботою Єврокомісії, а не для участі в ній. Український комісар також не матиме права голосу. А ще – повинен лишитися без "портфеля", тобто без закріпленого за ним сектора політики ЄС. 

Україні хочуть дати право обирати своїх депутатів Європарламенту. Але це будуть такі собі "недодепутати" – знову ж таки без права голосу, через що їхній вплив у парламенті прямуватиме до нуля.

І так само в усіх інших органах Євросоюзу – наприклад, у Суді ЄС, де має з'явитися асоційований суддя від України без реальних повноважень і впливу.

Фінансування України за правилами, які діють для членів Євросоюзу, також не розпочнеться – нас не включать до макрофінансової рамки ЄС. Будуть окремі проєкти допомоги Україні – але це Київ має і зараз.

Є лише один сектор, щодо якого Мерц пропонує інтегрувати Україну невідкладно. Це – сектор безпеки. Тут Берлін готовий долучити Київ до всіх процесів, у тому числі до взаємних гарантій безпеки за статтею 47.2 (це такий європейський аналог статті 5 НАТО).

Забрати все і не дати нічого

Навіть цього короткого опису достатньо, щоб зрозуміти, що для України ця ідея не надто приваблива.

По суті, Київ не отримує взагалі нічого. Це те саме "символічне членство" у поганому сенсі, щодо якого Мерц вже отримав публічно негативну відповідь від Києва. 

При цьому, не змінивши підходів, не пропонуючи долучення України до жодних політик ЄС, Німеччина водночас хоче використати найбільшу перевагу, яка є у Києва – Збройні сили. Адже стаття 47.2 про колективну оборону передбачає не лише допомогу ЄС у захисті України, а й залучення України до захисту інших європейських держав від можливої російської агресії.

Та й цього мало.

Німецька пропозиція містить приховану пастку для України.

У листі на адресу керівників ЄС Мерц стверджує, що підтримує повноправне членство України в ЄС, і що новий формат не є його замінником. 

"Ми хочемо, щоб Україна стала повноправним членом Європейського Союзу. Тому нам слід негайно та без зволікань офіційно розпочати вступні переговори за всіма кластерами", – каже, зокрема, він. Також канцлер наполягає, що мета пропозиції – "прискорити процес вступу України до ЄС". Мовляв, участь Києва у європейських структурах навіть у ролі спостерігача дозволить українцям рухатися до членства швидше.

Але в геополітичній реальності це матиме рівно протилежний ефект

Важлива деталь: спецформат "асоційованого членства" Берлін хоче поширити виключно на Україну. Мерц пояснює це особливою ситуацією, нагадуючи, що Україна – держава у війні. 

На практиці це означає, що існуюча нині зв'язка України і Молдови на шляху до вступу буде безповоротно розірвана.

В той час як Київ отримає лише право подивитися, як працюють органи ЄС, для Молдови (а також держав Західних Балкан) Фрідріх Мерц пропонує прискорений шлях до повноцінного членства. "Я пропоную розглянути інноваційні рішення для цих країн-кандидатів… і прискорити процес їхнього вступу", – пише Мерц. Лише для них, не для України.

В Євросоюзі є кілька членів – Румунія передусім, але не лише вона, – хто був би радий такому розвитку подій.

Щоби "складна" Україна лишилася спостерігачем десь у передпокої ЄС. Без права голосу, без доступу до європейських фондів тощо. Натомість Молдова – отримала швидкий вступ.

Цей сценарій, якщо буде втілений, створить для Києва геть інший "вступний пакет".

І ц ньому нашими партнерами буде вже не Молдова, а аутсайдери європейського розширення на кшталт Боснії, Сербії чи Північної Македонії.

І навіть коли та якщо Україна знову перейде від ролі спостерігача до повноцінного вступного процесу – цей розклад буде вже не змінити.

Натомість сам ЄС отримає все, що його цікавить. Доступ до українського ринку вже є. Доступ до української оборони Київ має віддати добровільно.

"Недочленство" без гарантій

Окремий блок проблем – юридичний.  

Адже зараз такого терміну як "асоційований член" у ЄС просто не існує.

Фрідріх Мерц визнає проблему і зазначає у листі, що у розмовах з іншими лідерами ЄС він вже чув застереження, що його схему складно втілити. Але німецький лідер впевнений, що юридичне оформлення можливо знайти.

Це дійсно так. Є навіть два шляхи запустити асоційоване членство, запропоноване Берліном.

Утім, один з них існує лише в теорії і не може бути втілений на практиці. Це – варіант зміни базових документів Євросоюзу – Договору про ЄС та Договору про функціонування ЄС. Ці зміни потребують ратифікації у всіх 27 державах-членах, референдуму у кількох з них. Юридично це – бездоганний варіант, який прописує правила функціонування асоційованого членства тощо, але у Брюсселі є консенсус, політично це абсолютно нездійсненна схема.

Другий варіант – політично простіший. По суті, йдеться про домовленість держав-членів про особливі права для України. 

Як відомо, представники української влади вже зараз часто беруть участь у заходах ЄС. Зеленського Часто запрошують на саміти, Сибігу – на зустрічі міністрів закордонних справ тощо.

Європейці цілком можуть домовитися що надалі запрошення для усіх українських міністрів (а також посадовців/дипломатів рангом нижче для робочих зустрічей) діятиме на постійній основі.  

Але це буде політична домовленість, а не юридичне зобов'язання.

За три роки зміниться президент Євроради, що головує на самітах, і наступник Антоніу Кошти цілком може сказати українському президентові: вас тут бути не повинно. Договір ЄС буде на його боці.

Щопівроку змінюється головуюча держава у Раді Євросоюзу. Хто має гарантію, що одного дня новий голова не вирішить покласти край участі України? Особливо якщо Київ спробує взяти максимум з формату своєї гібридної участі та "качатиме права" на засіданнях.

Тож навіть примарні переваги від неіснуючого асоційованого членства можуть бути нівельовані.

Утім, всі ці роздуми є суто теоретичними

Шанси, що Україна погодиться на пропозицію Мерца – нульові.

Інформація Європравди свідчить, що в Києві німецьку ідею сприйняли украй критично. Ба більше: Зеленський вже сказав про це особисто Мерцу, і неясно чому німецький лідер цього не зрозумів після їхньої зустрічі на Кіпрі.

Навіть вибір назви "асоційоване членство" навряд чи є прийнятним.  

У суспільному сприйнятті в Україні – воно в нас вже є. Київ вже має асоціацію з ЄС; Угода про асоціацію була підписана у далекому 2014 році. "Нова асоціація" дає небагато переваг і є юридично нестійкою, але дозволяє європейським лідерам відповідати відмовою на будь-які пропозиції Києва щодо прискорення повноправного вступу (мовляв, ми вже дали вам особливий формат).

Та й не лише Україна не розуміє сенсу цієї пропозиції.

У ЄС ідея Німеччини теж не отримав підтримки. Варто звернути увагу: Франція, яка підтримувала початковий варіант, тепер не погодилися підписатися під листом Мерца.

Навіть лідер Словаччини Роберт Фіцо, якому українці часто дорікають у надмірній любові до Росії, публічно заявив, що ідея Мерца не взлетить. "Або ми когось приймаємо до ЄС, або ні", – пояснив він.

Але Берлін подолав власну "червону лінію"

Попри те, що пропозиція німецького канцлера є наперед мертвою, насправді ця дискусія має і позитивні сторони.

Ще рік тому у ЄС у принципі відмовлялися говорити про будь-які гібридні формати вступу України. А тепер серед держав-членів триває активна дискусія навіть не про те, чи потрібен такий пошук – а про те який шлях обрати.

Ще кілька місяців тому у тій же Німеччині категорично заперечували будь-які ідеї прискореного вступу. А зараз Мерц письмово закликає інших лідерів ЄС шукати прискорений формат для держав кандидатів.  

Так у його листі йдеться про інших кандидатів, не про Україну, але сам факт подолання цієї червоної лінії украй важливий. Тепер німецький уряд не зможе наполягати, що прискорений вступ неможливий у принципі, якщо інші лідери пропонуватимуть свої креативні ідеї щодо України. Мерц власноруч знищив можливість посилатися на цей аргумент

Тож зараз ЄС перебуває у пошуку шляхів для подальшого розширення.

Держави-члени перебрали ініціативу у Єврокомісії, яка досі була драйвером цього процесу. І якщо Україна буде конструктивною, пропонуватиме власні ініціативи, а також показуватиме, що ми проводимо реформи і готові проводити їх надалі коли отримуємо особливий статус – то і результат може виявитися саме таким якого ми прагнемо.

Зрештою розуміння того що вступ України до ЄС потрібен також самому Євросоюзу – тепер є очевидним.

Те, що лист Мерца робить особливий наголос на безпековій євроінтеграції України, демонструє той козир який є у Києва, і який має допомогти нам переконати інші столиці – коли українське питання появиться на порядку денному, і буде супроводжуватися серйозною та гідною розгляду ініціативою.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"Підписуйся на "Європейську правду"! Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.Війна з РФ Фрідріх Мерц ЗеленськийРеклама: