Дикий ліс та солов’ї: що відбувається на місці знищеного росіянами Каховського водосховища

Науковці з Києва відвідали легендарний Великий Луг — територію, яка була священною для українського козацтва і яку спеціально затопила радянська влада у 1950-х роках під час будівництва Каховського водосховища. Росіяни підірвали його греблю три роки тому, 6 червня, і територія Великого Лугу звільнилася від води.

Тоді велика вода наробила чимало лиха для українців на півдні, а науковці переймалися, що територія водосховища може перетворитися на пустелю. Але сталося неймовірне: на місці сходження води почав рости дикий ліс, де вже селяться тварини і гніздуються птахи.

Що зараз відбувається у Великому Лузі, сайту ТСН.ua розповів Олексій Василюк, голова правління громадської організації «Українська природоохоронна група», який вперше тут побував.

Експедиція під прицілом дронів: перші враження

Науковець згадує, як з колегами ховався під деревами Великого Лугу від російських дронів, яких тут дуже багато, адже це прифронтова територія.

За словами Олексія Василюка, враження від відвідин Великого Лугу неймовірні.

«Ліс на території Великого Лугу росте, він набирає висоту, деякі дерева за три роки сягають до 7 метрів. Внесок цього лісу у кліматичну адаптацію місцевості просто колосальний. На території, де ми були, є певний відсоток всохлих дерев, а місцями їх навіть до половини, але це дерева, які всохли саме 2023 року. Тобто вони виросли вже після сходження води і всохли», — розповідає ТСН.ua Олексій Василюк.

Раніше еколог стверджував: щоб на місці водосховища з’явився повноцінний ліс, потрібно, щоб з 200 дерев залишилося одне. Зараз він уже сумнівається у цьому, бо Великий Луг продемонстрував дещо інший результат.

«Поки що ця кількість дерев скоротилася не більше, ніж вполовину, і це вражає. Цікаво, що дерева тут всихали лише у 2023 році, ймовірно, через те, що не змогли пережити надто холодну зиму. Але на Великому Лузі настільки хороші умови, що після цього дерева там більше не гинули ні у 2024, ні у 2025 роках. Є вже доволі товстелезні, об’єм яких десь як зап’ясток дорослої людини», — розповідає науковець.

Солов’їний рай та вир із комах: хто заселяє дикі хащі

Щодо тварин, то за три роки їх там, звичайно, ще дуже мало. Потрібен час, щоб природа створила умови для їхнього проживання.

«Там поки ще мале різноманіття умов для тварин та птахів. Наприклад, птахи, яким треба гніздяться у дуплах, відсутні. Бо дупел на деревах ще не має. Також тут поки не може бути великих копитних тварин, бо по лісу дуже складно пересуватися. Людині треба перед собою розсувати руками хащі, щоб зробити наступний крок. Тож олень з великими рогами через такий ліс не пройде. А от мілкі тварини тут вже селяться. До речі, дуже багато птахів. Вони гніздуються на гілках, а також є водоплавні. Проймає, коли дивишся на все це і розумієш, що три року тому довкола була лише вода», — розповідає Олексій Василюк.

Найбільше науковця вразила величезна кількість солов’їв, для яких Великий Луг став справжнім раєм, і птахи влаштовують тут багатоголосі концерти.

«Я не думав, що зможу почути таку їх кількість одночасно. Це просто якийсь шок: там ти чуєш їх просто сотні. Буває десь під Києвом почуєш одного солов’я, і думаєш, як же ж він складно та гарно виспівує, а тут у Великому Лузі солов’їного співу так багато, що вночі він перетворюється на шум чи у відлуння. Це неймовірно красиво. Я розумію, що це зона бойових дій, і цей нюанс звісно додає негативного забарвлення, але соловейки настільки гарно співають, що про війну на мить забуваєш», — ділися враженням Олексій Василюк.

У Великому Лузі дуже багато різноманітних комах, які селяться на деревах і кущах, а відповідно — стають харчуванням для птахів.

«Колеги стверджують, що у Великому Лузі за три роки з’явилося до 400 видів рослин, тож їх обживають комахи. Основну масу рослинного світу тут займають декілька видів, в тому числі верби та тополі. Тому комахи, які харчуються цими деревами, добре там себе почувають. Комах дуже багато, наприклад, тих які харчуються листям верби. Відповідно, їх засилля приваблює птахів. Ймовірно, тому там так багато соловейків та очеретянок. Їх там цілий вир», — розповідає науковець.

Мозаїка ландшафту на двох тисячах квадратних кілометрів

Площа лісу займає понад 2 тисячі квадратних кілометрів — усе, що раніше було водосховищем, окрім того, що лишилося руслом річища.

«Це величезна площа. І вражає мозаїка ландшафту, яка сформувалася на місці водосховища. Там є місця, які поросли очеретом, але ліс займає переважну більшість території. Найбільші дерева, які тут виросли за три роки — це сім метрів. Можливо, десь є ще вище, але ми були не на всій території через бойові дії», — розповідає науковець.

За словами Олексія Василюка, найцінніше, що відбулося з територією Великого Лугу, — це те, що природа відтворила сама себе. Причому це відтворення розпочалося у перші секунди, щойно росіяни підірвали греблю водосховища.

«Все що зараз з’явилося на місці Каховського водосховища створене не шляхом виробки чи впливу людини. Сама природа — все це створила і це неймовірно потужний природній процес. Ніхто з сучасних людей не бачив, як відновлюються долини Дніпра після великого водопілля. Ми просто не знали, як це працює, бо ніколи цього не бачили. А тут можемо все побачити на власні очі», — розповідає науковець.

Як спрацював унікальний природний механізм відтворення

Уявімо: росіяни підірвали греблю водосховища, і вода з нього стрімко сходить.

«У цей час з тополь та верб, які ростуть вздовж берегів вітер розносить пух з насінням. Він попадає у воду і його прибиває до берега. І кожна наступна хвиля викидає його на вологий субстрат. Але кожна наступна хвиля, вже менша ніж попередня, бо вода відходить. І хвилі таким чином рівномірно засівали всю поверхню водосховища допоки вода остаточно не спала. Десь саме так все це спрацювало», — розповідає Олексій Василюк.

Перша рослинність на місці Каховського водосховища з’явилася вже влітку 2023 року. Частина пагонів відмерла, впала, утворивши на поверхні своєрідну міцну «решітку», в якій затримувались ґрунт, опале листя та волога.

«Ми отримали дуже швидке та рівномірне висівання рослин хвилями і надшвидке природне ґрунтоутворення. Тому зараз можемо вперше зрозуміти і наочно побачити, як все це відбувалося на землі тисячоліттями. Зараз природа Великого лугу дуже молода, але вона більш дика, ніж будь-яка інша в Україні. Якщо навіть порівняти з природою Карпат, то там ти у бінокль побачиш якусь вирубку, якийсь лижний спуск, якусь антену, якісь вітряки. І ти розумієш, те що ти бачиш, це не зовсім дика природа. А тут ми маємо кілометри зовсім дикої природи. Мені здається, що саме у цьому головна цінність Великого Лугу, бо другого такого у світі немає. Все це варто зберігати», — підсумовує Олексій Василюк.

Читати публікацію повністю →