Діагноз "Мони Лізи": вчені виявили генетичну хворобу у героїні відомої картини

Всесвітньо відома картина Леонардо да Вінчі «Мона Ліза», що була написана на початку XVI століття, може бути першим задокументованим свідченням існування спадкової хвороби. Медицина визнала її лише у XIX столітті. На картині помітили дивні симптоми Мони Лізи, які вказують на хворобу.

Про це пише Wionews.

На картині «Мона Ліза» помітили давню спадкову хворобу

За припущеннями медиків, на «Моні Лізі» намальована загадкова хвороба, яку не могли виявити протягом 346 років. Йдеться про два маркери генетичного розладу холестерину. Ймовірно, героїня картини «Мона Ліза» страждала на спадкову хворобу, яку і зобразив художник.

Дослідники переконані, що Леонардо да Вінчі несвідомо зобразив хворобу, яка на той час не була описана медиками. Її змогли назвати й описати лише через три століття.

«Мона Ліза», також відома як «Джоконда», демонструє дві чіткі ознаки спадкового розладу холестерину. Героїня картини Ліза Герардіні померла у 37 років, найімовірніше, саме від цієї хвороби.

На картині видно характерні ознаки: жовтувата, нерівна пляма у внутрішньому кутку лівої верхньої повіки, а також набряк на тильній стороні правої руки. Ці ознаки є типовими для сімейної гіперхолестеринемії.

Цей стан пов’язують з наявністю дефектного гена в організмі, який не дає виводити ліпопротеїни низької щільності («поганий» холестерин).

У 2008 році у Current Cardiology Reviews було опубліковано наукову статтю, в якій йшлося про ці дві фізичні аномалії, присутні на портреті Мони Лізи. Пляму біля ока медики зараз називають ксантелазмою, а трисантиметровий набряк на пальці — ліпомою або ксантомою.

«Мона Ліза» була написана у 1506 році, коли генетичне захворювання ще описати не могли. Воно стало відомим лікарям лише у 1852 році.

Лейв Осе з Державної лікарні Осло та автор наукової статті переконаний, що картина «Мона Ліза» є першим доказом сімейної гіперхолестеринемії, яка з’явилася щонайменше чотири століття тому.

У картині «Мона Ліза» виявили сліди особливого компонента

Нагадаємо, сучасні технології допомогли вченим розкрити технічний секрет «Мони Лізи» Леонардо да Вінчі. Дослідження, опубліковане в Journal of the American Chemical Society, виявило у нижньому шарі фарби рідкісну речовину — плюмбонакрит.

Цей побічний продукт оксиду свинцю свідчить про те, що художник додавав металевий порошок в олію, щоб зробити фарбу густішою за текстурою та пришвидшити її висихання.

Для цього відкриття науковці використали рентгенівські промені в синхротроні, дослідивши мікроскопічний зразок фарби. Такий метод дозволив вперше підтвердити використання подібної технології в роботах да Вінчі, що підкреслює його статус експериментатора.

Пізніше аналогічну суміш використовував Рембрандт, що вказує на тривалий вплив інновацій Леонардо на світовий живопис.

Читати публікацію повністю →